Історія середніх віків. Семінарські заняття. Семестр і

СЕМІНАР 6. ФЕОДАЛЬНИЙ МАЄТОК КАРОЛІНГСЬКОЇ ЕПОХИ

1. Характеристика джерел («Капітулярій про маєтки» і «Поліптик абата Ірмініона», або «Сен-Жерменський поліптик»)

2. Господарство маєтку:

а) землеробство, його галузі, агрикультура;

б) тваринництво;

в) ремесло, ступінь його відділення від землеробства;

г) обмін, його характер;

д) організація маєтку й помісного управління;

е) права й функції помісної адміністрації.

3. Економічне й правове положення селян маєтку:

а) вільні люди, їхні права й обов’язки;

б) залежні люди, їхні повинності;

в) двірські люди, їхнє становище.

4. Село наприкінці VІІІ – на початку ІX ст.:

а) селянство, його категорії;

б) селянські наділи й форми феодальної ренти.

5. Зміни в соціальній структурі суспільства в VІІ – ІХ ст.

Джерела

1. Практикум по истории средних веков. Вып. I. Разные изд. («Капитулярий о поместьях», «Образцы описей земель церковных и королевских», «Сен-Жерменский полиптик»).

2. Хрестоматия по истории средних веков /Под ред. Н.П. Грацианского, С.Д. Сказкина. – М., 1953. Т.I. – С.156-171.

3. Хрестоматия по истории средних веков /Под ред. С.Д. Сказкина. – М., 1961. Т.I. – С.437-446, 446-455.

4. История средних веков: Хрестоматия /Под ред. В.Е. Степановой, А.Я. Шевеленко. V – XV вв. – М., 1969. – С.69-76.

5. Шаферова Л.А. Французская деревня и вотчина в VIII – X вв. – Красноярск, 1989. – С.23-65.

Література

1. Бессмертный Ю.Л. Некоторые дискуссионные вопросы генезиса феодализма на территории Франции //Средние века. – М., 1984. Вып.47.

2. Бессмертный Ю.Л. Социально-экономическое положение зависимого крестьянства в Среднерейнской Германии по данным Прюмского полиптика // Средние века. – М., 1957. Вып.X.

3. Бессмертный Ю.Л. Структура крестьянской семьи во французской деревне IX в.: данные антропонимического анализа Сен-Жерменского полиптика // Средние века. – М., I960. Вып. 43.

4. Блонин В.А. К вопросу о типологии крестьянской семьи во франкской деревне IX в. //Средние века. – М., 1988. Вып. 51.

5. Грацианский Н.П. К критике capitulare de villis //Грацианский Н.П. Из социально-экономической истории западноевропейского средневековья. – М., I960.

6. Грацианский Н.П. Крепостное крестьянство на поместьях аббатства св. Германа в начале IX столетия // Там же.

7. Люблинская А. Д. Источниковедение истории средних веков. Л.,1955. С. 69-73.

8. История Европы. - М., 1992. Т. 2.

9. История крестьянства в Европе. – М., 1985. Т. I. Гл. 6, § 3-5.

10. Каплан А.Б. Некоторые вопросы изучения французской средневековой антропонимики (историография и методика) //Европа в средние века: экономика, политика, культура. – М., 1972.

11. Корсунский А.Р. О статусе франкских колонов //СВ. – М., 1962. Вып. 32.

12. Мильская Л.Т. Светская вотчина в Германии VIII-IX вв. и её роль в закрепощении крестьянства. – М., 1957. – С. 203-211.

13. Неусыхин А.И. Судьбы свободного крестьянства в Германии в VIII-IX вв. – М., 1964.

14. Сказкин С.Д. Очерки по истории западноевропейского крестьянства в средние века. – М., 1968.

15. Шевеленко А.Я. Природный фактор и европейское общество V-X веков. //ВИ. – 1969. – №10.

16. Энгельс Ф. Франкский период //Маркс К., Энгельс Ф. Соч. Изд. 2-е. Т. 19.

Методичні рекомендації.

Проблема становлення феодальних відносин у Франкській державі представляє великий теоретичний інтерес. Саме тут на основі синтезу двох формацій, що перебували в стані глибокого розкладу – рабовласницького ладу в колишній римській провінції Галлія й родоплемінних відносин у франків, що завоювали Галлію, - поступово склався класичний тип феодалізму.

Процес оформлення феодального ладу мав дві сторони: з однієї, - розорення селянства й перетворення алодіальної власності селян у тяглі тримання, що в підсумку втягнуло селян у поземельну залежність або в особисту залежність від феодалів, з іншої, відбувалося утворення маєтку в результаті зростання феодального землеволодіння. Цей процес особливо прискорився в VІІ – ІХ століттях у результаті так званого аграрного перевороту, що відбувся у Франкській державі.

Основні джерела, що дозволяють досліджувати хід і характер процесів формування й функціонування феодального маєтку у франкській державі – «Капітулярій про маєтки» Карла Великого й «Поліптик абата Ірмініона», мають свої відмінні риси, знання яких необхідні при аналізі їхнього змісту. У цьому студентові допоможе дослідження А.Д. Люблінської. Крім того, принципове значення має й історіографічна полеміка про авторство й датування «Капітулярія про маєтки», на яку також варто звернути особливу увагу.

«Капітулярій про маєтки» дає можливість вивчити господарську основу франкського маєтку й вирішити основну проблему, складову суть семінарського заняття, - проблему економічних зрушень, які відбулися на території франкської держави із часів «Салічної правди». При рішенні даного завдання треба, у першу чергу, установити ті зміни, які мали місце в продуктивних силах франкського суспільства, насамперед у сільськогосподарському виробництві. Методика підготовки відповіді на дане питання, як і на наступні, аналогічна тій, котра використалася при вивченні «Салічної правди» - читання джерел, відбір параграфів і їхнє групування по галузях сільськогосподарського виробництва: зернове господарство, тваринництво, виноградарство й садівництво.

Особливу увагу варто приділити питанню про розвиток ремесла й ступеня його відокремлення від землеробства. Для цього необхідно відібрати ті параграфи «Капітулярія про маєтки» і розділи «Поліптика абата Ірмінона», у яких утримується перелік ремісничих виробів, інструментів і категорій ремісників. При вивченні продуктивних сил франкського суспільства як додаткове джерело варто використати великий фактичний матеріал, що міститься в дослідженнях М.П. Граціанського.

Вивчення рівня розвитку продуктивних сил ставить перед студентом питання про характер зв’язку франкського маєтку з ринком. Тобто питання про співвідношення натурального характеру господарства й товарного виробництва у франкському суспільстві. Це одне із центральних питань теми, і текст «Капітулярія» дає досить матеріалу для відповіді на нього. Більше того, уважний аналіз відповідних розділів «Капітулярія» і розділів «Поліптика» дасть можливість вивчити зв’язок з ринком не тільки панського, але й селянського господарства. Крім тексту названих джерел варто так само проаналізувати фактичний матеріал, що міститься у статті Г.К. Садретдинова, про ступінь товарності виробництва й характері обміну у франкському суспільстві в цілому.

Після цього варто переходити до вивчення економічного й правового становища селян по «Поліптику» і «Капітулярію». Основним джерелом у цьому випадку, безумовно, є «Поліптик абата Ірмінона» («Сен-Жерменський поліптик»). Для початку необхідно виявити, які типи мансів (селянських земельних наділів) були в маєтку. Потім варто з’ясувати питання про те, які категорії селянства існують у маєтку (раби, літи, колони), який їхній правовий статус, майновий стан, їхні повинності й зв’язок цих повинностей з категорією наділів.

Потім варто переходити до питання про організацію маєтку й маєткового управління. Використовуючи дані «Капітулярія» і «Поліптика», необхідно з’ясувати, за рахунок яких верств формувалася місцева помісна адміністрація, її права, статус і функції.

Така послідовність у вивченні питань дозволяє досить повно охарактеризувати франкський феодальний маєток у ранню пору його існування як соціально-економічну й політичну структуру суспільства.