6. Припинення трудового договору

окремих громадян про те, що вона незаконно вживає наркотичні засо­би або психотропні речовини чи перебуває у стані наркотичного сп'яніння, підлягає медичному огляду. Факт незаконного вживання наркотичних засобів або психотропних речовин встановлюється на підставі показань свідків, наявності ознак наркотичного сп'яніння, результатів медичного огляду, а також тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. Встановлення стану наркотичного сп'яніння внаслідок незаконного вживання нарко­тичних засобів або психотропних речовин є компетенцією лише ліка­ря, на якого покладено обов'язки щодо проведення медичного огляду (обстеження), а діагноз «наркоманія» встановлюється лікарсько-консультаційною комісією (ст. 12 Закону України від 15 лютого 1995 р. № 62/95-ВР «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними»). Звільняти у зв'язку з появою на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння можна незалежно від того, чи застосовувалися до працівника раніше заходи дисциплінарного чи громадського стягнення. Звільнення за цією підставою є дисциплінар­ним стягненням.

Вчинення за місцем роботи розкрадання майна роботодавця (п. 8 ст. 40 КЗпП України).

Розкрадання, у тому числі дрібне, повинно бути встановлене ви­роком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до ком­петенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу (загальні збори (конферен­ція) трудового колективу та ін.). Підставою для притягнення до адмі­ністративної відповідальності є вчинення особою дрібного викраден­ня чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати. Викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно зі ст. 221 КУпАП органами компетентними накладати адміністративне стягнення за дрібне викрадення чужого майна є районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди. Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір незалежно від того, чи застосовувалися до працівника раніше заходи дисциплінарного або громадського стягнен­ня, в робочий чи неробочий час вчинене розкрадання. До випадків вчинення розкрадання майна належить розкрадання його як на підпри-

235

Розділ 7. Трудовий договір

ємстві, з яким працівник перебуває у трудових відносинах, так і на підприємстві, на якому він виконує роботу за трудовим договором. Трудовий договір може бути розірвано не пізніше одного місяця з дня набрання законної сили вироком суду, прийняття постанови про адмі­ністративне стягнення або заходів громадського впливу, не враховую­чи періоду тимчасової непрацездатності працівника, а також перебу­вання його у відпустці.

Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу встановлено у ст. 41 КЗпП України.

Одноразове грубе порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації (філії, представництва, від­ділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами (п. 1 ст. 41 КЗпП України).

За цією підставою звільняють лише спеціальних суб'єктів. Ними можуть бути керівник підприємства (філіалу, представництва, відді­лення та іншого відокремленого підрозділу), його заступники, головний бухгалтер підприємства, його заступники, а також службові особи митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно пер­сональні звання, і службові особи державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами. Однократне грубе порушення трудових обов'язків є оцінним поняттям. Згідно з п. 27 по­станови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» при вирішенні питання, чи є порушення тру­дових обов'язків грубим, необхідно виходити із: а) характеру проступку; б) обставин, за яких його вчинено; в) яка шкода ним завдана чи могла бути завдана. Звільнення за цією підставою є дисциплінарним стягнен­ням і допускається з додержанням правил для їх застосування.

Винні дії керівника підприємства, установи, організації, вна­слідок чого заробітна плата виплачувалася несвоєчасно або в роз­мірах, нижчих від установленого законом розміру мінімальної заробітної плати (п. I^і ст. 41 КЗпП України).

Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені у колективному договорі, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. У разі, коли день виплати заробітної плати збігаєть-

236