6. Припинення трудового договору

Прогул без поважних причин (п. 4 ст. 40 КЗпП України).

Прогул — це відсутність працівника на роботі як протягом робо­чого дня, так і більше трьох годин безперервно чи сумарно протягом дня без поважних причин. Якщо працівник знаходиться на території підприємства, але відсутній на робочому місці, то це не прогул, а по­рушення трудової дисципліни. Прогулом також визнаються: а) від­сутність на роботі у зв'язку з поміщенням до медвитверезника; б) за­лишення роботи без попередження роботодавця про розірвання трудо­вого договору за два тижні, якщо трудовий договір було укладено на невизначений строк; в) залишення роботи до закінчення встановлено­го строку попередження без згоди роботодавця; г) самовільне відбуття у щорічну відпустку; г) самовільне використання днів відгулів; д) за­лишення роботи до закінчення строкового трудового договору; є) за­лишення роботи до закінчення строку, який працівник зобов'язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середньо­го спеціального навчального закладу тощо.

Поважність причини відсутності працівника на роботі, як правило, повинна бути підтверджена документально (відповідними довідками) чи показаннями свідків. Однак наявність поважних причин може бути визнана й у разі доведеної непрацездатності працівника, хоча б вона і не була підтверджена лікарняним листком, відмови працівника від переміщення, якщо робота протипоказана йому за станом здоров'я. Поважними можуть бути визнані й причини сімейно-побутового ха­рактеру, якщо вихід працівника на роботу за наявності таких причин міг би заподіяти працівникові або іншим особам шкоду, що значно перевищує ту шкоду, яка заподіяна роботодавцеві невиходом на робо­ту. Визначення причин порушення трудової дисципліни (у тому числі вчинення прогулу) як поважних може здійснюватися як безпосередньо роботодавцем, так і органом, до якого оскаржується накладення дис­циплінарного стягнення (комісією по трудових спорах, судом) або органом, який розглядатиме спір про звільнення за прогул (судом). Питання про поважність причини відсутності на роботі вирішується в кожному окремому випадку, виходячи з конкретної ситуації. Не є про­гулом ухилення від діяльності, яка безпосередньо не пов'язана з тру­довими обов'язками працівника, наприклад, нез'явлення на громадські заходи: суботники, недільники, заходи громадських організацій. Не є підставою для звільнення за прогул невихід працівника на роботу У зв'язку з незаконним переведенням на цю роботу. „ , .....

231

Розділ 7. Трудовий договір

Звільнення за прогул є дисциплінарним стягненням. Через те, що прогул є грубим порушенням трудової дисципліни, роботодавець може звільнити працівника, який вчинив прогул, і за однократне порушення незалежно від того, що в нього не було до цього порушення дисциплі­нарних чи громадських стягнень.

Нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності (п. 5 ст. 40 КЗпП України).

Підставою звільнення може бути тільки безперервна непрацездат­ність більше чотирьох місяців. Сумарний облік часу відсутності праців­ника не допускається. Вихід на роботу хоча б на один день перериває перебіг чотиримісячного строку. Звільняти за п. 5 ст. 40 КЗпП України можна за умови, що у роботодавця була виробнича необхідність у тако­му звільненні. Роботодавець має право звільняти працівника тільки в період його хвороби, а не тоді, коли він одужав і вийшов на роботу. Не можна звільнити працівника, якщо він уже одужав і став до виконання своїх трудових обов'язків, незважаючи на те, що тимчасова непрацез­датність до цього продовжувалася понад чотири місяці.

Законодавством може бути встановлений триваліший строк збере­ження місця роботи (посади) при певних захворюваннях. Відповідно до ст. 25 Закону України від 6 квітня 2000 р. № 1645-ІП «Про захист населення від інфекційних хвороб» особам працездатного віку, в яких уперше виявлено захворювання на туберкульоз або стався його реци­див, листок непрацездатності для проведення безперервного курсу лікування та оздоровлення може видаватися на строк до 10 місяців. За такими особами протягом цього строку зберігається місце роботи. За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалід­ності. Якщо військовозобов'язаний або резервіст захворів під час зборів і продовжує хворіти після їх закінчення, за ним зберігаються місце ро­боти і займана посада, а з дня закінчення зборів, у разі тимчасової не­працездатності, замість заробітної плати виплачується допомога відпо­відно до законодавства (ст. 29 Закону України від 25 березня 1992 р. № 2232-ХП «Про військовий обов'язок і військову службу»).

У строк нез'явлення на роботі не входить час перебування у від­пустці в зв'язку з вагітністю та пологами. 232

б. Припинення трудового договору

Поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу (п. 6 ст. 40 КЗпП України).

Поновлення на роботі працівника допускається: а) за рішенням суду, якщо працівника було звільнено без законних підстав; б) за іні­ціативою роботодавця в разі встановлення ним факту звільнення пра­цівника без законної підстави або на вимогу органу нагляду за дотри­манням законодавства з приводу поновлення працівника на роботі.

Крім КЗпП України, право повернення на попередню роботу (по­саду) передбачено й іншими законодавчими актами. Так, у ст. 6 Закону України від 1 грудня 1994 р. № 266/94-ВР «Про порядок відшкодуван­ня шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» передбачено, що громадяни­ну, звільненому з роботи (посади) у зв'язку з незаконним засудженням, надається колишня робота (посада), а у разі неможливості цього (лік­відація підприємства, установи, організації, скорочення посади, втра­та довіри до працівника, який безпосередньо обслуговував грошові або товарні цінності, внаслідок вчинення ним винних дій, скоєння праців­ником, який виконував виховні функції, аморального проступку, не­сумісного з продовженням даної роботи, а також наявність інших, передбачених законом підстав, що перешкоджають поновленню на роботі (посаді) йому має бути надано державною службою зайнятості іншу підходящу роботу. Робота надається громадянинові не пізніше місячного строку з дня звернення, якщо воно надійшло протягом трьох місяців з моменту набрання законної сили виправдувальним вироком або винесення постанови (ухвали) про закриття кримінальної справи за відсутністю події злочину, відсутністю у діянні складу злочину або недоведеності участі обвинуваченого у вчиненні злочину. У разі від­мови в поновленні на роботі або невирішенні цього питання у місячний строк із дня звернення громадянина він після цього має право у місяч­ний строк звернутися до суду з позовом про поновлення на роботі. За Законом України від 17 листопада 1992 р. № 2790-ХП «Про статус на­родного депутата України» народному депутату після закінчення стро­ку його повноважень, а також у разі дострокового їх припинення за особистою заявою про складення ним депутатських повноважень на­дається попередня робота (посада). З працівником, якого в порядку заміщення взято на посаду, що її обіймав народний депутат, уклада­ється строковий трудовий договір. Цей договір розривається при по­верненні народного депутата на роботу, але не пізніш як через три

233

Розділ 7. Трудовий договір

місяці після припинення повноважень народного депутата. Відповідно до Закону України від 11 липня 2002 p. № 93-IV «Про статус депутатів місцевих рад» у разі обрання депутата місцевої ради на виборну по­саду у раді, в якій він працює на постійній основі, трудовий договір із ним за попереднім місцем роботи припиняється відповідно до законо­давства. Депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня ро­бота (посада), а за її відсутності — інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в уста­нові, організації. З працівником, якого прийнято на роботу, що її ви­конував (займав) депутат місцевої ради, укладається строковий трудо­вий договір. Цей договір розривається у разі повернення депутата місцевої ради на роботу, але не пізніш як через три місяці після при­пинення повноважень депутата місцевої ради. За Законом України від 15 вересня 1999 p. № 1045-XIV «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» працівникам, звільненим із роботи у зв'язку з об­ранням їх до складу виборних профспілкових органів, після закінчен­ня строку їх повноважень надається попередня робота (посада) або за згодою працівника інша рівноцінна робота.

Поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння (п. 7 ст. 40 КЗпП України).

У пункті 7 ст. 40 КЗпП України передбачено, що можуть бути звільнені працівники, які у робочий час перебувають на робочому місці у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння, незалежно від того, коли це мало місце — на початку, в середині чи наприкінці робочого дня, а також незалежно від того, чи були вони попередньо відсторонені від роботи або продовжували виконувати трудові обов'язки. Працівники з ненормованим робочим днем можуть бути звільнені і в тому разі, якщо вони перебували на роботі у нетве­резому стані по закінченні робочого часу, оскільки для них час пере­бування на роботі понад установлений загальний строк є робочим.

Стан алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння під­тверджується як медичним висновком, так і іншими видами доказів (зокрема, показаннями свідків, актом роботодавця та ін.). Розпиття спиртних напоїв на виробництві вже є дисциплінарним проступком. Особа, стосовно якої до органів Міністерства охорони здоров'я Укра­їни або Міністерства внутрішніх справ України надійшла інформація від установ, підприємств, організацій, засобів масової інформації або

234