
- •2. Предмет трудового права
- •2. Предмет трудового праЪа
- •2.2.1. Поняття і ознаки трудових правовідносин
- •2. Предмет трудового права
- •2. Предмет трудового права
- •2.2.2. Сторони і зміст трудових правовідносин
- •2. Предмет трудового права
- •2.2.3. Підстави виникнення, зміни
- •2. Предмет трудового права
- •2. Предмет трудового права
- •4. Функції трудового права
- •5. Система трудового права
- •2. Основні принципи трудового*права
- •2. Основні принципи трудового права
- •2. Основні принципи трудового права
- •2. Основні принципи трудового права
- •2. Основні принципи трудового права
- •2. Основні принципи трудового права
- •2. Працівники — суб 'єкти трудового права
- •2. Працівники — суб 'єкти трудового права
- •3. Роботодавець — суб 'єкт трудового права
- •4. Трудові колективи
- •5. Професійні спілки
- •2. Органи, які здійснюють працевлаштування
- •2. Сфера укладення колективних договорів
- •2. Сфера укладення колективних договорів
- •2. Сфера укладення колективних договорів
- •3. Сторони колективного договоре угоди
- •4. Зміст колективного договору, угоди
- •4. Зміст колективного договору, Угоди
- •4. Зміст колективного договору, угоди
- •7. Реєстрація колективного договору, угоди
- •1. Поняття і особливості трудового договору
- •1. Поняття і особливості трудового договору
- •2. Зміст трудового договору
- •2. Зміст трудового договЬру
- •2. Зміст трудового догов&ру
- •3. Види трудового договору
- •3. Види трудового договору
- •3. Види трудового договору
- •3. Види трудового договору
- •3. Види трудового договору '
- •3. Види трудового договору
- •3. Види трудового договору '
- •4. Порядок укладення трудового договору
- •4. Порядок укладення трудового договору
- •4. Порядок укладення трудового договору
- •4. Порядок укладення трудового договору
- •5. Зміна умов трудового договору
- •5. Зміна умов трудового договору
- •5. Зміна умов трудового догдвору
- •5. Зміна умов трудового договору
- •5. Зміна умов трудового договору
- •5. Зміна умов трудового договору
- •6. Припинення трудового договору
- •6. Припинення трудового договору
- •6. Припинення трудового договору
- •6. Припинення трудового договору
- •6. Припинення трудового договору
- •З ініціативи працівника
- •6. Припинення трудового договору
- •6. Припинення трудового договору
- •6. Припинення трудового договору
- •6. Припинення трудового договору
- •6. Припинення трудового договору
- •6. Припинення трудового договору
- •6. Припинення трудового договору
- •6. Припинення трудового договору
- •6. Припинення трудового договору
- •6. Припинення трудового договору
- •6. Припинення трудового договору
- •6. Припинення трудового договЪру
- •6. Припинення трудового договору
- •6. Припинення трудового договору
- •6. Припинення трудового договору
6. Припинення трудового договору
у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці (п. 2 ст. 40 КЗпП України).
1. Звільнення внаслідок виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі
Невідповідність — це об'єктивна нездатність працівника внаслідок недостатньої кваліфікації чи стану здоров'я належним чином виконувати доручену роботу. Отже, звільнення з цієї причини можливе через: а) недостатню кваліфікацію та б) стан здоров'я. Невідповідність працівника виконуваній роботі доводить роботодавець. Якщо працівник незадовільно виконує свою роботу внаслідок нестворення роботодавцем нормальних умов праці, це не вважається невідповідністю. Звільнення за п. 2 ст. 40 КЗпП України можливе, якщо працівника не можна перевести, за його згодою, на іншу роботу на тому самому підприємстві.
Недостатня кваліфікація працівника може виражатися у виконанні роботи, що не відповідає вимогам до її якості, систематичному браку, невиконанні норм праці тощо. Невідповідність працівника виконуваній роботі повинна підтверджуватися об'єктивними фактичними даними (актами про випуск браку, довідками про невиконання норм виробітку тощо). З цієї підстави може бути розірваний трудовий договір з керівником підприємства або підрозділу в зв'язку з нездатністю забезпечити належну дисципліну праці у відповідній структурі.
Невідповідність внаслідок недостатньої кваліфікації може бути встановлено на підставі атестації працівника. Атестація (від лат. attestatio — свідоцтво) — це визначення кваліфікації, рівня знань працівника. Основною метою атестації є перевірка відповідності кваліфікації та ділових якостей працівника виконуваній ним роботі, а також результатів цієї роботи. Проведення атестації має ґрунтуватися на законних підставах. Основними нормативними актами, якими встановлено порядок проведення атестації, є постанова Ради Міністрів СРСР від 26 липня 1973 р. № 531 «Про проведення атестації керівних, інженерно-технічних працівників та інших спеціалістів підприємств і організацій промисловості, будівництва, сільського господарства, транспорту і зв'язку» та Положення про проведення атестації керівних, інженерно-технічних працівників та інших спеціалістів підприємств і організацій промисловості, будівництва, сільського господарства, транспорту і зв'язку, затверджене постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з науки і техніки та Державного комітету Ради Міністрів
225
Розділ 7. Трудовий договір
СРСР з питань праці та заробітної плати від 5 жовтня 1973 р. № 420/267. Типовий перелік посад керівних, інженерно-технічних працівників та інших спеціалістів промисловості, будівництва, сільського господарства, транспорту і зв'язку та інших галузей народного господарства, що підлягають атестації відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 26 липня 1973 p., затверджено постановою Держкомітету СРСР з науки і техніки та Держкомпраці СРСР від 22 жовтня 1979 р. за погодженням із ВЦРПС. Ці акти залишаються чинними відповідно до постанови Верховної Ради Української РСР від 12 вересня 1991 р. «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства СРСР» у частині, що не суперечить законодавству України. Порядок проведення атестації деяких категорій працівників визначено також іншими нормативними актами: Положенням про проведення атестації державних службовців, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 р. № 1922; Положенням про порядок проведення атестації керівників і спеціалістів підприємств, організацій і установ споживчої кооперації України, затвердженим постановою правління Центральної спілки споживчих товариств України від 12 серпня 1993 р. № 146; Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників України, затвердженим наказом Міністерства освіти України від 20 серпня 1993 р. № 310; Положенням про порядок проведення атестації лікарів, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19 грудня 1997 р. № 359; Положенням про порядок проведення атестації провізорів, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 12 грудня 2006 р. № 818; Положенням про порядок проведення атестації керівних, інженерно-технічних працівників та інших спеціалістів підприємств і організацій залізничного транспорту України, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 16 квітня 1996 р. № 127; постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 1999 р. «Про порядок проведення атестації працівників керівного складу державних підприємств» та ін.
Для проведення атестації роботодавцем затверджується атестацій-на комісія. На основі всебічного, об'єктивного розгляду ділових та моральних якостей працівника, його ставлення до виконання службових обов'язків комісія дає одну із таких оцінок його діяльності: а) відповідає посаді, яку обіймає; б) відповідає посаді, яку обіймає, за умови поліпшення роботи і виконання рекомендацій атестаційної комісії, з повторною атестацією через рік; в) не відповідає посаді, яку
226