6. Припинення трудового договору

• припинення трудового договору за спільною (взаємною) ініціа­тивою сторін трудового договору (наприклад, угода сторін, закінчення строку);

• розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39 КЗпП України);

• розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (статті 40,41 КЗпП України);

• розірвання трудового договору з ініціативи осіб, які не є його сто­роною (третіх осіб) (пункти 3, 7 ст. 36, ст. 45 КЗпП України та ін.).

Припинення трудового договору є правомірним за одночасної на­явності таких умов: 1) передбаченої законодавством підстави припи­нення трудового договору; 2) дотримання порядку звільнення; 3) юри­дичного факту припинення трудового договору (наказу чи розпоря­дження роботодавця, заяви працівника, відповідного документа особи, уповноваженої вимагати розірвання договору).

У трудовому праві актуальною є проблема розмежування термінів «припинення трудового договору» та «відсторонення працівника». Можливість відсторонення працівника від роботи роботодавцем перед­бачено у ст. 46 КЗпП України. Відстороненням є тимчасове недопу­щення працівника до виконуваної роботи у випадках, встановлених законодавством, із збереженням місця роботи і, як правило, без збере­ження заробітної плати. У разі відсторонення трудові правовідносини працівника не припиняються, а тільки призупиняється виконання ним його трудових обов'язків.

Відсторонення працівників від роботи роботодавцем допускається у таких випадках.

1. У разі появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння.

2. У разі відмови або ухилення від обов'язкових медичних огля­дів.

Обов'язкові медичні огляди провадяться для працівників підпри­ємств харчової промисловості, громадського харчування і торгівлі, водопровідних споруд, лікувально-профілактичних, дошкільних і навчально-виховних закладів, об'єктів комунально-побутового об­слуговування, інших підприємств, професійна чи інша діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може спричинити поширен­ня інфекційних захворювань, виникнення харчових отруєнь, а також

209

Розділ 7. Трудовий договір

працівників, зайнятих на важких роботах і на роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професій­ному доборі, та щорічно — для осіб віком до 21 року. Медичні огля­ди здійснюються відповідними закладами охорони здоров'я, праців­ники яких несуть відповідальність згідно із законодавством за відпо­відність медичного висновку фактичному стану здоров'я працівника. Роботодавець має право в установленому законом порядку притягну­ти працівника, який відмовляється або ухиляється від проходження обов'язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності, а також зобов'язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати.

3. У разі відмови або ухилення від навчання, інструктажу і пере­вірки знань з охорони праці та протипожежної охорони.

Працівники при прийнятті на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії. Пра­цівники, зайняті на роботах із підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щорічно проходити за ра­хунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань нормативних актів з охорони праці. Посадові особи, діяльність яких пов'язана з ор­ганізацією безпечного ведення робіт, під час прийняття на роботу і періодично, один раз на три роки, проходять навчання, а також пере­вірку знань із питань охорони праці за участю профспілок. Порядок проведення навчання та перевірки знань посадових осіб із питань охорони праці визначається типовим положенням, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці. Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці. У разі виявлення у працівників, у тому числі посадових осіб, незадовільних знань із питань охорони праці вони повинні у місячний строк пройти повторне навчання і пере­вірку знань. Спеціалісти служби охорони праці у разі виявлення по­рушень охорони праці мають право вимагати відсторонення від робо­ти осіб, які не пройшли передбачені законодавством навчання, інструк­таж, перевірку знань і не мають допуску до відповідних робіт або не виконують вимог нормативних актів із охорони праці. 210