
- •2. Предмет трудового права
- •2. Предмет трудового праЪа
- •2.2.1. Поняття і ознаки трудових правовідносин
- •2. Предмет трудового права
- •2. Предмет трудового права
- •2.2.2. Сторони і зміст трудових правовідносин
- •2. Предмет трудового права
- •2.2.3. Підстави виникнення, зміни
- •2. Предмет трудового права
- •2. Предмет трудового права
- •4. Функції трудового права
- •5. Система трудового права
- •2. Основні принципи трудового*права
- •2. Основні принципи трудового права
- •2. Основні принципи трудового права
- •2. Основні принципи трудового права
- •2. Основні принципи трудового права
- •2. Основні принципи трудового права
- •2. Працівники — суб 'єкти трудового права
- •2. Працівники — суб 'єкти трудового права
- •3. Роботодавець — суб 'єкт трудового права
- •4. Трудові колективи
- •5. Професійні спілки
- •2. Органи, які здійснюють працевлаштування
- •2. Сфера укладення колективних договорів
- •2. Сфера укладення колективних договорів
- •2. Сфера укладення колективних договорів
- •3. Сторони колективного договоре угоди
- •4. Зміст колективного договору, угоди
- •4. Зміст колективного договору, Угоди
- •4. Зміст колективного договору, угоди
- •7. Реєстрація колективного договору, угоди
- •1. Поняття і особливості трудового договору
- •1. Поняття і особливості трудового договору
- •2. Зміст трудового договору
- •2. Зміст трудового договЬру
- •2. Зміст трудового догов&ру
- •3. Види трудового договору
- •3. Види трудового договору
- •3. Види трудового договору
- •3. Види трудового договору
- •3. Види трудового договору '
- •3. Види трудового договору
- •3. Види трудового договору '
- •4. Порядок укладення трудового договору
- •4. Порядок укладення трудового договору
- •4. Порядок укладення трудового договору
- •4. Порядок укладення трудового договору
- •5. Зміна умов трудового договору
- •5. Зміна умов трудового договору
- •5. Зміна умов трудового догдвору
- •5. Зміна умов трудового договору
- •5. Зміна умов трудового договору
- •5. Зміна умов трудового договору
- •6. Припинення трудового договору
- •6. Припинення трудового договору
- •6. Припинення трудового договору
- •6. Припинення трудового договору
- •6. Припинення трудового договору
- •З ініціативи працівника
- •6. Припинення трудового договору
- •6. Припинення трудового договору
- •6. Припинення трудового договору
- •6. Припинення трудового договору
- •6. Припинення трудового договору
- •6. Припинення трудового договору
- •6. Припинення трудового договору
- •6. Припинення трудового договору
- •6. Припинення трудового договору
- •6. Припинення трудового договору
- •6. Припинення трудового договору
- •6. Припинення трудового договЪру
- •6. Припинення трудового договору
- •6. Припинення трудового договору
- •6. Припинення трудового договору
2. Предмет трудового права
ділові, особистісні — в їх сукупності. З особою не просто укладають трудовий договір, їй доручають роботу на основі оцінки таких якостей. Особистісний елемент трудового правовідношення виявляється у:
виконанні працівником дорученої роботи особисто, коли він не вправі передоручити її виконання нікому іншому (ст. ЗО КЗпП);
у персональній відповідальності працівника за доручену роботу;
у регулюванні в процесі трудової діяльності міжособистісних відносин;
в обов'язку працівника утримуватися від дій, що заважають іншим працівникам виконувати їх обов'язки, поводитися гідно, дотримувати правил співіснування (п. 11 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку від 20.07.1984 p.);
у можливості звільнення окремих категорій осіб, для яких виховання є одним із основних елементів змісту трудової функції, за аморальний проступок.
Крім того, особистісний елемент у трудовому правовідношенні проявляється у праві працівника на трудову честь і гідність, трудовому престижі, авторитеті, діловій репутації.
2.2.2. Сторони і зміст трудових правовідносин
Сторонами (суб'єктами) трудового правовідношення є працівник та роботодавець.
Працівником може бути тільки фізична особа, яка має відповідні властивості (право- і дієздатність) і досягла певного віку. Стороною у трудовому правовідношенні не може бути група осіб (колектив бригади може укласти договір про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність, але це не трудові відносини, а відносини із матеріальної відповідальності).
Законодавством про працю не допускається прийняття на роботу осіб молодше шістнадцяти років. За згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть як виняток прийматись на роботу особи, які досягай п'ятнадцяти років. Учнів загальноосвітніх шкіл та інших навчальних закладів можна приймати на роботу по досягненні ними чотирнадцятирічного віку на умовах, визначених законодавством.
Набуття працівником правоздатності і дієздатності у трудовому праві має значні особливості. Як відомо, правоздатність — це властивість суб'єкта правовідносин, що полягає у здатності фізичної особи
17
Розділ
1.
Предмет,
метод, функції та система трудового
права України
мати права і нести обов'язки, а дієздатністю фізичної особи називається її здатність своїми діями набувати для себе прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність в разі їх невиконання.
На відміну, наприклад, від цивільного права, де правоздатність настає з народженням, а дієздатність — з досягненням певного віку, у трудовому праві цих властивостей працівник набуває водночас із початком роботи. Трудові права та обов'язки не можуть існувати за межами трудового правовідношення, яке виникає тільки з моменту, коли працівник приступив до роботи на підставі укладеного трудового договору. Без роботи у працівника не виникне право ані на безпечні умови праці, ані на оплату праці, так саме, як і у роботодавця не виникне право вимагати додержання порядку на виробництві, виконувати міру праці, поки працівник не розпочне роботу.
Таким чином, фізична особа як суб'єкт трудового правовідношення набуває трудової право- і дієздатності не з настанням певного віку, а на основі складного юридичного факту — укладення трудового договору і початку роботи на його основі. У цьому контексті вік, з якого законодавством допускається прийняття на роботу, слід розглядати не як підставу для набуття особою трудоправової дієздатності, а як гарантію від експлуатації дитячої праці. Недаремно Міжнародною організацією праці прийнято низку конвенцій, якими встановлено мінімальний вік прийняття на роботу у різних галузях економіки'.
Закон «Про організації роботодавців» містить визначення поняття «роботодавець», під яким розуміється власник підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та галузевої належності або уповноважений ним орган чи фізична особа, яка відповідно до законодавства використовує найману працю.
Словосполучення «використовує працю» не зовсім точно відображає правову та економічну сутність трудових відносин. Оскільки здібності до праці не можна відокремити від працівника, то вони не можуть бути «передані» у використання роботодавцеві. Не роботодавець використовує працю, а працівник виконує роботу, застосовуючи здібності до праці. Роботодавцю як власнику майна та організатору процесу
1 Див., наприклад, акти Міжнародної організації праці: Конвенцію № 10 Про мінімальний вік допуску дітей до роботи в сільському господарстві 1921 p.; Конвенцію № 33 Про вік приймання дітей на непромислові роботи 1932 p.; Конвенцію № 138 Про мінімальний вік для прийняття на роботу 1973 р.
18