3. Види трудового договору

Додатково наказ чи розпорядження про продовження дії трудового договору не видається.

Якщо протягом строку випробування встановлено невідповідність працівника роботі, на яку його прийнято, роботодавець протягом цьо­го строку має право розірвати трудовий договір. Звільнення за резуль­татами випробування оформлюється наказом роботодавця. При цьому робиться посилання на ст. 28 КЗпП України, а підстава звільнення формулюється — «за результатами випробування». Працівник при незадовільному результаті випробування звільняється без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (проф­спілкового представника). У разі звільнення за результатами випро­бування вихідна допомога на виплачується.

Додатковими умовами можуть встановлюватися обов'язки робото­давця щодо поліпшення умов праці, обслуговування працівника, на­дання йому соціально-культурних та соціально-побутових благ.

Відповідно до ст. 9 КЗпП України умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно із законодавством про працю, є недійсними. Так, згідно зі ст. 5 Закону України від 14 жовтня 1992 р. «Про охорону праці» умови трудового договору не можуть містити положень, що суперечать законам та іншим нормативно-правовим актам з охорони праці. За чинним законодавством сторони трудових відносин мають право вносити зміни та доповнення до вже укладеного трудового договору, але за умови, що зміни та доповнення не повинні погіршувати становище працівників порівняно з чинним законодавством про працю, інакше, згідно зі ст. 9 КЗпП України, такі умови вважаються недійсними.

»^_^ 3. Види трудового договору

КЗпП України закріплює загальні ознаки, притаманні всім трудо­вим договорам. Однак вони різняться строком дії, формою, змістом, порядком укладення тощо. Так, залежно від строку дії трудові догово­ри поділяються на безстрокові (укладені на невизначений строк) та строкові (укладені на визначений строк, встановлений за погодженням сторін, а також на період виконання певної роботи).

Можна визначити такі особливості строкового трудового договору. По-перше, обов'язковою умовою його змісту є строк дії, який встанов-

175

Розділ 7. Трудовий договір

люється за погодженням між працівником і роботодавцем. В окремих випадках максимальну тривалість строку визначено законодавством, наприклад, щодо сезонних і тимчасових працівників, керівників підпри­ємств, які перебувають у державній власності. По-друге, працівник, який уклав строковий трудовий договір, за загальним правилом не має права розірвати його достроково. У статті 39 КЗпП України визначено спеці­альну процедуру звільнення за наявності у працівника поважних причин для цього. По-третє, будь-яка сторона строкового трудового договору має право припинити трудові відносини у зв'язку із закінченням його строку (п. 2 ст. 36 КЗпП). Для цього потрібно, аби хоча б в останній день чинності договору роботодавець чи працівник виявили зовні намір при­пинити трудові відносини. При звільненні у зв'язку із закінченням строку договору працівникові не виплачується вихідна допомога; звіль­нення не потребує погодження виборного профспілкового органу пер­винної профспілкової організації (профспілкового представника) під­приємства, установи, організації, членом якої є працівник.

До числа строкових належать: трудові договори, які укладаються на визначений строк, на час виконання певної роботи, трудові догово­ри із тимчасовими і сезонними працівниками, контракт.

Трудовий договір на визначений строк є чинним протягом кален­дарного періоду заздалегідь встановленої тривалості. Дія трудового договору, укладеного на період виконання певної роботи, обмежуєть­ся часом, об'єктивно необхідним для її виконання. Сама робота має індивідуальний, непостійний для роботодавця характер. Якщо вико­нується значна кількість дрібних робіт, останні не можуть бути визна­ні у своїй сукупності певною роботою.

Умови застосування строкового трудового договору визначено у ч. 2 ст. 23 КЗпП. Він укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк із урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів пра­цівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами. Цим закон обмежує сферу застосування строкового трудового догово­ру, що є гарантією права працівників на постійну зайнятість.

Характер наступної роботи є об'єктивною ознакою роботи, зумов­леної при укладенні трудового договору, і унеможливлює її виконання постійно. За своїм характером вона має бути непостійною саме для роботодавця (тимчасова, сезонна робота). Умови виконання роботи характеризують не її саму (вона, як правило, є постійною), а виробни-

176