Тема 3. Культура і цивілізація.

Поняття “цивілізація”: етимологія терміну та основні підходи до її тлумачення.

Проблема співвідношення культури і цивілізації. Статус цивілізації у триванні культури. Ж. -Ж. Руссо як один із перших критиків культури і цивілізації. Цивілізація як пік розвитку культури (М. Данилевський). Цивілізація як занепад певної історичної культури (О. Шпенглер). Цивілізація як «самоідентифікація культури, що досягла своїх меж» (А. Тойнбі). «Стиль культури»(А. Крюбер) як симптом цивілізації. «Цивілізація як певна культурна сутність» та ідея зіткнення цивілізацій (С. Гантінгтон).

Цивілізація як форма впорядкування культури і суспільства. Основні ознаки цивілізації. Основні регіони появи найдавніших цивілізацій. Типологія цивілізацій: антропоцентричні та космоцентричні.

Глобальний феномен техногенної цивілізації: знаряддя, інституції та цінності (П. Рікер).

Культура і цивілізація в контексті глобальних викликів сучасності, переходу до інформаційного суспільства. Глобалізація та «екологія культур». Благоговіння перед життям (А. Швейцер) як організуючий принцип культури. Катастрофи світових війн та глобальна екологічна криза.

Основні поняття : Цивілізація, соціум, місто, писемність, держава, «стиль культури», конкуренція, уніфікація, інституціоналізація, наслідування (імітація), техніка, техносфера, дегуманізація, асиміляція культурна, локальна цивілізація, техногенна цивілізація, глобальні проблеми, глобалізація, «екологія культур», екологічний імператив.

МОДУЛЬ 2. Історична типологія культури

Тема 4. Архаїчний тип культури. Таємниця початку людства: генезис та основні риси культури “прометеївської епохи” (к. Ясперс).

Поняття «міфу» та «архетипу». «Архетипи» («універсалії», або «інваріанти») культури як схеми духу, програми культуротворення.

“Дологічне мислення» (К. Леві-Строс), «надприродне, містичне в первісному мисленні»(Л. Леві-Брюль).

Міф як «архе» культури. Структура міфу (К. Леві-Строс) та головні функції міфу. Ситуація міфу в просторі культури, міф та міфоритуальні комплекси. Міфологія як універсальна властивість культури.

Поняття “сакральне” і «профанне». Феномен «священного» (М. Еліаде). Магія, культ, табу: поняття та інтерпретації. Табу як первісна форма регуляції людської поведінки. Протомораль.

Ранні форми релігії: анімізм, тотемізм, фетишизм. Феномен шаманізму (М. Еліаде).

Неолітична революція – вихідний пункт культурогенезу сучасної людини: трансформація системи релігійно-міфологічного світогляду та перехід від привласнювального суспільства до суспільства продуктивного.

Піктографіка як перший різновид писемності. Піктографіка та орнаментика. Ієрогліфічний та абетковий принципи писемності. Мова як інтеграційний механізм культури.

Передумови виникнення мистецтва. Феномен синкретизму. Мистецтво і гра: аналіз ігрової природи мистецтва (Й. Гейзінга). Доісторичне мистецтво і його видова модель.

Храмова архітектура: дольмени, менгіри, зікурати. Культова скульптура (палеолітичні Венери).

Основні поняття : Архетип, анімізм, міф, дологічне мислення, містична партиципація, магія, священне, культ, табу, магія, ритуал, анімізм, тотем, тотемізм, фетишизм, шаманізм, «прометеївська епоха», неолітична революція, піктографіка, орнаментика, мистецтво.