Контрольні питання:

1. Якими способами можна виміряти частоту обертання якоря електродвигуна?

2. Як перевірити обмотку збудження електродвигуна на обрив, виткове замикання, замикання з корпусом?

3. Як перевірити обмотку якоря електродвигуна на обрив, виткове замикання, замикання з сердечником?

4. Яке призначення кінцевого вимикача склоочисника?

5. Склоочисник працює тільки у режимі малої швидкості. Вкажіть несправності.

6. При включенні склоочисника запобіжник відключає коло. Вкажіть можливі несправності.

7. Для чого призначений кінцевий вимикач склоочисника?

8. За рахунок чого в склоочиснику забезпечується дві швидкості руху щіток?

ВИСНОВОК:

Лабораторна робота №7

Тема : Вивчення будови та роботи контактної, контактно-транзисторної та безконтактної систем запалювання. Вивчення будови та роботи елементів систем запалювання.

Мета роботи : Детальне вивчення будови та роботи систем запалювання, а також їх елементів.

Зміст роботи :

1. Ознайомитись з технікою безпеки при проведенні лабораторної роботи.

2. Ознайомитись з будовою та роботою приладів системи запалювання.

3. Ознайомитись з будовою та роботою схем систем запалювання по плакатах.

Обладнання робочого місця:

1. Прилади системи запалювання (в розрізі) – переривники-розподільники, котушки запалювання, транзисторний комутатор, свічки.

2. Плакати по будові приладів системи запалювання.

3. Схеми систем запалювання.

Методика і послідовність виконання роботи.

1. При виконанні даної роботи необхідно дотримуватись наступних правил техніки безпеки:

• на робочих місцях повинні бути ті прилади та обладнання, які стосуються даної лабораторної роботи;

• на робочому місці не повинно бути ніяких побічних предметів, що не мають відношення до даної роботи;

• інструменти завжди повинні бути чистими, сухими і справними;

• всі інструменти перед початком роботи необхідно оглянути і у випадку несправності, замінити їх справними;

• щоб уникнути травм необхідно використовувати при розбирально-складальних роботах лише ті інструменти, що призначені для використання відповідних робіт.

2. Контактна система запалювання.

Зразком може бути система запалювання двигуна автомобіля ГАЗ-24-01 «Волга».

Мал.1 Напівмонтажна схема системи запалювання двигуна автомобіля ГАЗ-24-01.

1 — свічка запалювання; 2, 5 — приглушувальні резистори; 3 — кришка розпо­дільника; 4 — ротор розподільника; 6 — кулачок; 7 — контакти переривача; 8— ва­жіль переривача; 9 — конденсатор; 10 — затискач переривача; 11,12 — первинна і вторинна обмотки котушки запалювання відповідно; 13 — додатковий резистор із затискачами НК і ВК-Б; 14 — вимикач запалювання із затискачами КЗ, СТ, ПР та АМ; 15 — контактна пластина; 16 — пружинний контакт; 17 — реле ввімкнення стартера із затискачами К. КЗ, С та Б.

3. Контактно-транзисторна система запалювання.

На автомобілях ЗіЛ-130, ГАЗ-53А та інших встановлюється контактно-транзисторна система.

Мал. 2 Схема контактно-транзисторної системи запалювання.

VT1 — транзистор ГТ701А; VD1 -— діод Д220; VD2 ~ стабілітрон Д8117В; С1 — конденсатор БМБ-160-l; С2 — конденсатор К50-6 50 мкФ, 25 В; R2— ре­зистор УЛИ-0,25-27; ТА — імпульсний трансформатор (W1 = 57, W2= 500), 1 — транзисторний комутатор; 2 — переривач; 3 — котушка запалювання; 4 — блок резисторів;

5 — розподільник; 6 — свічки запалювання

4. Транзисторна безконтактна система запалювання.

Прикладом безконтактної системи запалювання з магнітоелектричним генераторним датчиком може бути система, що встановлюється на автомобілях ГАЗ-2401,-3102,-3129,-6602 та ін..

Мал.3. Схема системи запалювання з безконтактним магнітоелектричним датчиком і транзисторним комутатором 13.3734.01

5. Тиристорна система запалювання.

Використовується дана система здебільшого на потужних і високо оборотних двигунах.