Лабораторна робота№ 6

Тема: Вивчення будови та роботи скло- та фароочисників, та їх основні несправності.

Мета роботи: Детальне вивчення будови скло- та фароочисників, та набування практичних навиків по перевірці їх справності.

Зміст роботи: вивчення будови даних приладів; перевірка технічного стану приладів скло- та фароочисників, їх регулювання.

Обладнання робочого місця

1. Плакати по темі.

2. Електродвигун склоочисника;

3. Склоочисники;

4. Набір інструменту;

5. Демонстраційний стенд склоочисника в зборі.

Методика і послідовність виконання роботи.

1. При виконанні даної лабораторної роботи необхідно дотримуватись наступних правил техніки безпеки:

- при розбиранні приладів необхідно користуватись справними інструментами та обладнанням;

- при складанні відповідних схем необхідно користуватись зєднувальними проводами з надійною ізоляцією;

- всі роботи повязані з підєднанням та відєднанням проводів від джерел живлення необхідно виконувати тільки при вимкненому вимикачі джерела живлення;

- при роботі під напругою необхідно дотримуватись всіх заходів безпеки від випадкового дотику до струмененесучих частин електричного кола;

- контактні щупи контрольних ламп повинні мати надійну ізоляцію, особливо в місцях їх можливого дотику до тіла людини;

- забороняється знаходження на робочих місцях сторонніх предметів та осіб.

2. Основні несправності склоочисника:

а) при повороті перемикача в одне із робочих положень щітки не переміщаються по склу. Причиною цієї несправності можуть бути:

- обрив електричного кола до електродвигуна;

- окислення контактів термобіметалевого запобіжника;

- несправності електродвигуна, наприклад сильно зношені або завислі щітки в щіткотримачах, значне окислення, замаслювання або зношування колектора, обрив кола обмотки збудження;

- порушення контакту в перемикачі;

- порушення з’єднання між валом якоря і черв’яком редуктора;

- несправності черв’ячної передачі та ін..

б) іноді включення склоочисника відбувається вібрацією контактів запобіжника. При цій несправності електродвигун не працює із-за замикання на корпус з’єднувальних проводів, запобіжника, щіток або обмоток якоря електродвигуна, а також обриву паралельної обмотки збудження.

в) при постановці перемикача в будь-яке робоче положення швидкість руху щіток склоочисника не змінюється. Ця несправність викликана обривом дроту від перемикача до затискачів електродвигуна або порушення контакту в перемикачі.

3. Регулювання положення щіток склоочисника.

Мал.1. Будова та електрична схема склоочисника з приводом від черв”ячного редуктора:

1-важіль щітки, 2-щітка, 3-тримач щітки,4-контактний диск, 5-черв”ячна шестерня,

6-черв”к, 7-карданний вал, 8-корпус редуктора, 9-підшипник електродвигуна, 10-корпус електродвигуна, 11-якір, 12-обмотка збудження, 13-колектор, 14-щітка, 15-тяга,

16-кривошип, 17-перемикач, 18-кінцевий вимикач, 19-резистор, 20,22-запобіжники,

21-електродвигун, 23-вимикач запалювання.

Якщо при виключенні склоочисника щітки 2 (див. Мал.1.) не будуть встановлюватись в крайнє положення на вітровому склі, то необхідно послабити гайку кріплення важеля і перемістити його навколо осі настільки, щоб момент виключення кола електродвигуна співпав з встановленням щіток в крайнє положення.

- Основні несправності електродвигуна:

а) замикання пластин колектора брудом, що утворюється в результаті зтирання щіток при цій несправності. Якір обертається з малою частотою або взагалі перестає обертатися.

б) заїдання валу якоря в підшипниках. При цій несправності зменшується частота обертання якоря, а сила струму в колі електродвигуна зростає до значення, яке обмежується плавким або термобіметалевим запобіжником. Порушення електричного кола викликає виключення електродвигуна.

Перевірка технічного стану електродвигуна.

Електродвигун перевіряють підключенням його в коло з акумуляторною батареєю через послідовне включення реостата і амперметра. Потім вимірюють силу струму, який споживається електродвигуном, і частоту обертання якоря; порівнюють показники з технічними умовами.