Розділ 2 композиція магістерської роботи

МР оцінюють не тільки за теоретичною науковою цінністю, актуальністю теми і прикладним значенням отриманих результатів, але і за рівнем загальнометодичної підготовки цього наукового доробку, що, насамперед, знаходить втілення в його композиції.

Композиція магістерської роботи - це послідовність розташування її основних частин, зокрема:

1. Титульний аркуш (див. дод.А);

2. Індивідуальне завдання на магістерську роботу студентові (див. дод. Б);

3. Реферат (див. дод. Г);

4. Зміст (див. дод. Ж);

5. Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (дод. К);

6. Вступ;

7. Основна частина (розділи МР);

8. Висновки;

9. Список використаних джерел (див. дод. Л);

10. Додатки.

Відгук і рецензія вкладаються у файл формату А 8, який вшивається перед титульним аркушем. Магістерську роботу подають у твердій обкладинці.

Вимоги до структурних елементів наведено в третьому розділі даних вказівок.

Розділ 3

Вимоги до структурних елементів

Магістерської роботи

Титульний аркуш

Титульний аркуш є першою сторінкою тексту МР і є основним джерелом інформації, необхідної для оброблення та пошуку документа. Титульний аркуш містить дані, які подають у такій послідовності:

а) відомості про назву міністерства, навчального закладу і кафедру;

б) повна назва теми МР;

в) підписи завідувача кафедри, керівника роботи, консультантів та студента- автора роботи;

г) рішення кафедри про допущення до захисту;

д) місто і рік написання МР.

Оформлення титульного аркуша наведено у додатку А.

Завдання на магістерську роботу

Завдання на МР оформлюється на бланку, виконаному на двох сторінках аркуша, розміщується після титульного аркуша (див. додаток Б).

Реферат

Написання реферату – заключний етап виконання МР. Він призначений для ознайомлення членів ДЕК з методикою дослідження, фактичними результатами й основними висновками роботи. Реферат має бути стислим, інформативним і вміщувати відомості, які дозволяють прийняти рішення про результативність виконання МР.

Реферат має бути розміщений безпосередньо після індивідуального завдання, починаючи з нової сторінки і повинен містити:

• відомості про обсяг МР, кількість таблиць, рисунків, додатків;

• текст реферату;

• перелік ключових термінів.

Текст реферату повинен відображати подану у МР інформацію у такій послідовності:

• мета роботи;

• об’єкт МР;

• предмет МР;

• методи дослідження;

• результати дослідження (конкретний перелік результатів за розділами 1– 5);

• практичні рекомендації щодо використання результатів роботи (конкретний перелік рекомендацій за розділами 1–5);

• значимість роботи та висновки.

Частини тексту реферату, з яких відсутні відомості, не включають. Реферат слід виконувати обсягом не більш, як 500 слів, на одній сторінці формату А4. Ключові терміни, що є визначальними для розкриття суті МР, вміщують після тексту реферату. Перелік ключових термінів містить від 5 до 10 слів (словосполучень), надрукованих великими літерами в називному відмінку в рядок через коми.

Після реферату розміщують зміст роботи, починаючи з нової сторінки, до якого включають індивідуальне завдання; реферат; перелік умовних позначень, одиниць, скорочень, термінів (за необхідності); вступ; основну частину (послідовно перелічені назви всіх розділів і підрозділів); висновки; список використаних джерел; додатки.

Приклад змісту наведений в додатку Ж.

Перелік умовних позначень, одиниць, скорочень і термінів

Усі прийняті в МР найуживаніші умовні позначення, одиниці, скорочення і терміни пояснюють у переліку, який подають безпосередньо після змісту, починаючи з нової сторінки. Незалежно від цього, за першої появи цих елементів у тексті МР наводять їх розшифровку. Приклад оформлення переліку умовних позначень, одиниць, скорочень і термінів наведений в додатку К.

ВСТУП

Вступ доцільно формувати після виконання всієї МР.

У вступі подають:

- оцінку сучасного стану проблеми, яка вивчається у МР, та ступінь висвітлення її в економічній літературі;

- обґрунтування актуальності і доцільності обраної теми;

- формулюють мету і завдання дослідження;

- визначають об’єкт та предмет дослідження;

- характеризують стан обліку, аналізу й аудиту предмету дослідження та розкривають його значення для організації діяльності підприємства;

- вказують методи дослідження, які будуть використані при розв’язанні поставлених завдань;

- стисло вказують джерела дослідження.

Об'єкт дослідження - це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обраний для вивчення. Предмет дослідження конкретизує проблемну ситуацію в межах об'єкта дослідження і підлягає безпосередньому вивченню в роботі. Саме на нього спрямована увага магістра, оскільки предмет дослідження визначає тему магістерської роботи, яка визначається на титульному аркуші як її назва. Таким чином, об'єкт і предмет дослідження співвідносяться між собою як загальне і часткове.

Методи дослідження: відображають згідно з якими законами, принципами і положеннями економічної теорії виконана магістерська робота. Перелік методів дослідження подають в зв’язку зі змістом роботи, коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом.

Теоретичною та методологічною основою МР має бути діалектичний метод пізнання, вимоги об’єктивних економічних законів ринкової економіки, теоретичні положення економічної науки, фундаментальні розробки вітчизняних і зарубіжних провідних учених про проблеми, які є предметом дослідження магістерської роботи.

У процесі вирішення поставлених у роботі завдань бажано було б використовувати широкий спектр загальнонаукових методів дослідження:

- метод теоретичного узагальнення і порівняння – для розкриття й уточнення понятійного апарату з досліджуваної теми;

- розрахунково-конструктивний метод і метод групування – для планування та прогнозування розвитку досліджуваної теми;

- метод квантильних коефіцієнтів (наприклад, для розподілу міського населення за рівнем одержуваних доходів);

- метод експертних оцінок – для визначення факторів, що впливають на економічні явища і процеси;

- метод парних порівнянь – для оцінки ступеня впливу вищезазначених факторів на основі багатовимірного шкалування;

- монографічний метод – для розгляду історичного аспекту досліджуваної теми;

- графічні прийоми – для аналізу тенденцій розвитку досліджуваної теми;

- аналіз тенденцій у динамічних рядах – для визначення прогнозних показників подальшого розвитку теми, що досліджується ;

- метод нецифрового моделювання – для розробки моделей взаємозв’язку (наприклад, суспільного виробництва і особистих господарств населення).

Вступ розміщують на окремій сторінці (орієнтовний обсяг 3-4 стор.).

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ТЕМИ, НОРМАТИВНО-ЗАКОНОДАВЧЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

У першому розділі студент повинен проявити свої науково-дослідницькі вміння та навички. Від нього вимагається розкрити сучасний стан наукової думки в галузі проблем економіки, обліку, аналізу та аудиту за темою дослідження, проаналізувати різні теорії та погляди, зробити критичний огляд відповідних наукових джерел, в тому числі зарубіжних, висловити й обґрунтувати своє ставлення, навести власний аналіз основних категорій і понять, сформулювати проблемні питання.

Важливе значення у цьому розділі має обґрунтування вибору методики оцінки та аналізу досліджуваних проблем, яка буде застосована в другому розділі магістерської роботи. Особливу увагу слід звернути на:

- якість і глибину теоретичного аналізу проблеми;

- наявність та якість критичного огляду літературних джерел;

- наявність наукової полеміки;

- етику цитування (посилання на використані джерела, у тому числі Інтернет);

- самостійність суджень і викладу матеріалу (наявність формулювання власної думки студента).

Зміст першого розділу необхідно відобразити таким чином:

1.1. Економічна сутність предмету та огляд літературних джерел за темою дослідження

1.2. Характеристика нормативно-законодавчих документів, що регламентують організацію обліку, аналізу та аудиту предмету дослідження

1.3. Проблемні питання обліку і аудиту за темою МР, їх критична оцінка та можливі шляхи вирішення Обґрунтування завдань дослідження

1.4. Огляд методів аналітичного дослідження і методик визначення показників діяльності підприємства (при необхідності)

Отже, в першому розділі МР повинні знайти відображення такі питання: загальні теоретико-методичні положення щодо предмету дослідження: економічну природу, характеристику, функції, визначення, що надаються різними вченими-економістами і т.ін; перелік основних нормативних документів, які регламентують облік, аналіз та аудит предмета дослідження і дати їх критичну оцінку; огляд літературних джерел, в яких висвітлюються проблемні питання щодо теми роботи; окреслити основні етапи розвитку наукової думки з проблеми; розкрити стан теоретичних напрацювань з обраної теми; проаналізувати існуючі погляди на досліджувану проблему; виявити питання, які потребують розв’язання в теоретичному, методичному та прикладному аспекті; навести огляд методів аналітичного дослідження і методик розрахунку відповідних показників діяльності підприємства (за необхідністю).

Перший розділ не повинен бути компіляцією чужих думок, навіть за умов використання посилань. Критичний огляд літературних джерел передбачає зіставлення думок, методик, концепцій різних авторів. Автор магістерської роботи має показати своє відношення до цих положень і зробити відповідні висновки, а також запропонувати свої концептуальні положення вирішення поставленої наукової проблеми.

При викладенні методики дослідження, студент має продемонструвати свою обізнаність з методами економічного аналізу і на основі їхнього критичного огляду обґрунтувати вибір більш доцільного для обраного напряму дослідження. Методику аналізу необхідно чітко і послідовно викласти, представити необхідні формули і розрахунки без використання числового матеріалу.

Матеріали розділу бажано проілюструвати цифровими даними по Україні, в промисловості (або відповідній галузі) із статистичних довідників, монографій, журнальних статей, наукових збірників, а також даними базового підприємства

Орієнтовний обсяг 25-30 стор.

РОЗДІЛ 2 ХАРАКТЕРИСТИКА ПРЕДМЕТУ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА АНАЛІЗ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Другий розділ МР присвячується питанням господарської діяльності підприємства в умовах ринкової економіки, розгляду особливостей виробництва і технології, аналітичним дослідженням щодо фінансового стану досліджуваного підприємства, результатів його господарювання, надання пропозицій з підвищення ефективності діяльності, використання його економічного потенціалу. Окрема увага приділяється питанням організації бухгалтерського обліку та особливостям облікової політики підприємства. Необхідно виявити недоліки в організації і методиці обліку, їх вплив на результати діяльності підприємства, дослідити організацію облікової роботи.

Підрозділі необхідно подати таким чином:

2.1. Характеристика підприємства та його галузевих особливостей

- здійснити характеристику підприємства, видів його діяльності;

- надати стислу організаційно-економічну та виробничу характеристику підприємства;

- розглянути галузеві особливості виробничого процесу, визначити які з них впливають на побудову обліку і аудиту, на облікову політику (якщо вони значні за обсягом, то бажано виділити окремим питанням);

2.2. Аналіз господарської діяльності підприємства та її результатів, оцінка фінансового стану за період, що досліджується

- на основі даних підприємства скласти таблицю основних техніко-економічних показників діяльності (дод.М), провести її ґрунтовний аналіз, порівняти результати з кращими показниками інших підприємств та по галузі, спрогнозувати основні тенденції розвитку;

- детально проаналізувати статистичні та аналітичні дані, які визначають рівень економічного розвитку підприємства в цілому;

- використовуючи показники фінансової звітності провести всебічний аналіз ефективності господарської діяльності підприємства і дати оцінку його фінансового стану. Метою аналізу є проста та наглядна оцінка динаміки та стану розвитку підприємства, його платоспроможності, ліквідності, ділової активності тощо.

При вивченні фінансового стану підприємства можливе застосування дискрептивних моделей (описового характеру), які дозволяють структурувати та ідентифікувати взаємозв’язки між основними і опосередкованими показниками, шляхом використання стандартних аналітичних прийомів та методів. До них відносяться:

- експрес-аналіз балансу, сутність якого полягає у створенні балансу-нетто, постатейному співставленні показників минулого і поточного років, обчисленні відхилень. При цьому визначається абсолютна і відносна зміна статей (горизонтальний аналіз), розраховується їх питома вага, вивчається структура активу і пасиву (вертикальний аналіз);

- аналіз із застосуванням коефіцієнтів, сутність якого полягає в тому, що оцінка фінансового стану проводиться шляхом обчислення відносних показників - фінансових коефіцієнтів (майнового стану, платоспроможності та фінансової стійкості, ліквідності, ділової активності, рентабельності), розрахованих на підставі показників звітності та порівняння їх з нормативом. Розрахунки треба представити у вигляді таблиці (дод.М.1).

При побудові моделей, розрахунках і отриманні вихідної інформації доцільно використовувати прикладне програмне забезпечення.

2.3. Аналітичні дослідження явищ і процесів пов’язаних з предметом, виявлення причин та наслідків, комплексна оцінка величини впливу на результат діяльності

- визначити завдання аналізу предмету дослідження та господарсько-фінансової діяльності підприємства;

- провести їх комплексну оцінку у взаємозв’язку, взаємозалежності та взаємозумовленості;

- дослідити причини та наслідки цих зв’язків;

- обчислити величину впливу чинників на результативний показник;

- визначити резерви виробництва і пріоритетні напрямки їх використання;

- оцінити обґрунтованість і дієвість механізму реалізації управлінських рішень;

- надати пропозиції щодо підвищення ефективності досліджуваного предмету зокрема та діяльності підприємства в цілому, використання його ресурсного, науково-технічного, організаційного та інфраструктурного потенціалів;

- викласти розробки і обґрунтувати пропозиції відповідно удосконалення чинних методик аналізу та аналітичної роботи, або викласти своє бачення вирішення розглянутої проблеми для конкретних умов виробництва.

При здійсненні аналітичних досліджень необхідно враховувати наступне.

Найбільш широко в процесі економічних досліджень застосовується порівняння, що дозволяє оцінити будь-який показник. При цьому планові дані зіставляються з очікуваними або фактичними показниками за попередній період – для вивчення якості планування, обґрунтованості, ступеня напруженості планів. Фактичні дані звітного періоду можуть зіставлятися: із плановими – для контролю і оцінки виконання плану; із проектними нормативами – для їхнього освоєння і вишукування можливостей зростання виробництва; із нормами і лімітами – для оцінки їх дотримання і розкриття резервів посилення режиму економії; із фактичними даними за минулий або ряд минулих періодів – для вивчення динаміки, темпів і закономірностей розвитку підприємства; із середніми показниками підприємств своєї галузі або регіону – для визначення місця підприємства, його рейтингу за тією чи іншою ознакою; з даними кращих підприємств своєї галузі або регіону – для пошуку можливостей і резервів поліпшення виробничої і комерційної діяльності; з економічною моделлю роботи підприємства, що функціонує в ідеальних умовах – для встановлення досягнення теоретично можливого найвищого рівня використання його виробничого потенціалу і фінансових ресурсів.

Балансовий метод дозволяє вивчити фінансове становище підприємства, його фінансові ресурси та їхні джерела. Крім того, він широко практикується на підготовчій стадії дослідницької роботи з метою перевірки достовірності інформації та її ув'язки.

Якщо між показниками існує функціональна залежність, що має математичний характер, і її не можна визначити прямим рахунком, то таку залежність вимірюють за допомогою прийомів елімінування, тобто послідовного виділення одного чинника і виключення впливу інших. Основним тут є прийом підстановок, при котрому послідовно заміняють базисні величини кожного чинника на фактичні дані звітного періоду. Така заміна дозволяє визначити ступінь впливу кожного чинника на сукупний економічний показник.

Прийом ланцюгових підстановок здійснюється шляхом порівняння фактичних показників з базисними, при якому чисельна різниця між ними приймається за розмір впливу відповідного чинника на рівень сукупного фінансового показника. Сутність прийому полягає в тому, що послідовно замінюючи кожний звітний показник базисним, всі інші показники розглядаються при цьому як незмінні.

Прийом простого додавання залишку, що не розкладається, припускає ділення залишку на два і додавання результату до величини впливу якісного і кількісного чинників.

Прийом зважених кінцевих різниць є різновидом прийому ланцюгових підстановок. Він заснований на визначенні абсолютних або відносних різниць по досліджуваних чинниках і сукупному фінансовому показнику. При цьому, визначаючи вплив кількісного чинника, різницю по відповідному проміжному показнику множать на базисне значення якісного показника. Для визначення впливу якісного чинника різницю по відповідному проміжному показнику множать на фактичне значення кількісного показника.

При ланцюгових підстановках використовують дані, що мають невеликі відхилення по чинниках (у межах до 10%). В іншому випадку доцільно застосувати інтегральний метод, що дає більшу точність розрахунків. Цей метод дозволяє запобігти недоліків, притаманних прийомові ланцюгової підстановки, і не потребує застосування прийомів по розподілу залишку, що не розкладається, так як у ньому діє логарифмічний закон перерозподілу чинникових навантажень.

Логарифмічний прийом. Переваги цього способу в тому, що він дозволяє визначити вплив не тільки двох, але й більше чинників на результативний показник без встановлення черговості підстановок. Прийом можна застосовувати до кратних і мультиплікативних моделей. Він заснований на логарифмуванні відхилень звітного і базисного значень результативної ознаки, яка дорівнює відношенню відповідних добутків чинників, так як зміна показників може бути оцінена за допомогою як абсолютних, так і відносних показників.

Прийом зведення і групування полягає в об'єднанні інформаційних матеріалів в аналітичні таблиці, що дає можливість зробити необхідні зіставлення і висновки. Аналітичні групування дозволяють виявити взаємозв'язок різних економічних явищ і показників, визначити вплив найбільш істотних чинників і виявити ті або інші закономірності і тенденції в розвитку господарських і фінансових процесів.

Графічний метод забезпечує наочність і простоту сприйняття і засвоєння отриманої інформації. У процесі магістерського дослідження можуть складатися стовпчикові, кругові, лінійні, координатні й інші графіки.

З допомогою індексного методу досліджують зміни економічних величин, параметрів економічних і соціальних процесів за певний період часу і визначають відношення кінцевої величини до вихідної. Індекс обчислюється стосовно базового рівня, базового розміру, що відповідає певному періоду, прийнятому в якості точки відліку.

Економіко-математичні методи є одним з напрямків вдосконалення аналізу господарської діяльності та прогнозних розрахунків з впровадженням електронно-обчислювальних машин. Їх застосування підвищує ефективність аналізу за рахунок розширення досліджуваних чинників, обґрунтування прийнятих управлінських рішень, вибору оптимального варіанта використання виробничих ресурсів, розкриття резервів ефективності виробництва.

2.4. Загальна організація бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю на підприємстві: принципи, завдання, особливості та характеристика облікової політики

- проаналізувати загальний стан організації бухгалтерського обліку на підприємстві;

- дослідити наказ про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику підприємства, додержання принципів облікової політики;

- визначити форму ведення бухгалтерського обліку та стисло її охарактеризувати;

- дослідити способи, методи, форми, технічні засоби що використовуються в обліку; оцінити рівень автоматизації облікових робіт на базовому підприємстві;

- з’ясувати, чи розроблений на підприємстві, робочий план рахунків, визначити його особливості та їх вплив на предмет дослідження;

- розглянути Положення про бухгалтерську службу, навести організаційну структуру бухгалтерії, виявити її особливості та взаємозв’язок з іншими службами підприємства, визначити форму організації бухгалтерського обліку та дати їй коротку характеристику;

- з’ясувати розподіл облікових робіт за виконавцями; ознайомитися з посадовою інструкцією працівника бухгалтерії, що займається обліком предмету дослідження, та охарактеризувати її основні положення;

- дослідити принципи та задачі організації обліку і внутрішнього контролю предмету дослідження;

- вивчити стан додержання принципів облікової політики щодо предмету дослідження;

- виявити недоліки в організації і методиці обліку, їх вплив на результати діяльності підприємства;

Розділ повинен бути максимально насиченим фактичною інформацією (таблиці, графіки, діаграми, схеми), що відображає відповідні результати діяльності підприємства за останні 2-3 роки. Слід чітко розмежовувати джерела походження використаної при аналізі інформації: що запозичене з літератури, що одержано з документів підприємства, а які дані здобуті шляхом власних спостережень, експериментів, розрахунків тощо.

Орієнтовний обсяг 30-35 стор.

РОЗДІЛ 3 БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК ПРЕДМЕТУ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЙОГО УДОСКОНАЛЕННЯ

Третій розділ МР присвячується питанням бухгалтерського обліку предмету дослідження. Вони ілюструються даними з практики діяльності підприємства, на прикладі якого виконується робота та інших підприємств.

Особливу увагу слід приділити специфічним аспектам і недолікам облікового процесу предмету дослідження, обґрунтуванню пропозицій щодо вдосконалення його методики та організації. Теоретичні положення окремих підрозділів слід підтвердити конкретними даними з практики підприємства.

3.1. Формування облікової інформації в первинних бухгалтерських документах. Порядок організації документообігу предмету дослідження

- визначити носії первинного, поточного та зведеного обліку предмету дослідження відповідно до чинного законодавства;

- охарактеризувати первинні документи, що є підставою для формування регістрів аналітичного, зведеного та синтетичного обліку;

- розробити схему документообігу, оперограму первинного документу та перелік облікових номенклатур первинного обліку предмету дослідження (дод.Н-Н.2);

- розглянути діючий на підприємстві порядок накопичення, підготовки та використання облікових даних за темою дослідження;

- вивчити напрямки організації потоків облікової інформації для аналізу, проведення аудиту та прийняття ефективних управлінських рішень.

3.2. Аналітичний і синтетичний облік предмету дослідження

- визначити носії поточного та зведеного обліку предмету дослідження відповідно до чинного законодавства, надати їх характеристику;

- надати характеристику аналітичних рахунків обліку на яких узагальнюється інформація щодо предмету дослідження;

- розглянути всі види господарських операцій, що фактично відбуваються на підприємстві за темою роботи (проілюструвати таблицями з цифровими прикладами за даними підприємства);

- виділити основні господарські процеси і операції за темою дослідження, існуючий порядок їх обліку на підприємстві, критично оцінити та встановити можливі варіанти їх удосконалення;

- простежити ідентичність даних синтетичного обліку Головної книги, їх взаємозв'язок та узгодженість, проілюструвати цифровими прикладами за даними підприємства.

Під час розгляду методики і техніки ведення синтетичного обліку доцільно оформити таблицю. Аналітичний облік повинен бути детально пов’язаний із синтетичним обліком. Слід докладно вивчити взаємозв’язок аналітичного та синтетичного обліку з наданням фактичних цифрових прикладів. Необхідно розглянути форми звітності, що стосуються теми роботи, детально описати методику відображення предмета і операцій з ним в обліку. В роботі необхідно продемонструвати ув’язку даних між регістрами синтетичного обліку (журнали, відомості, Головна книга).

3.3. Порядок відображення предмету дослідження у бухгалтерській (та управлінській – при необхідності) звітності підприємства

- розглянути форми фінансової, податкової (за необхідності) та статистичної звітності, в яких знаходить відображення предмет дослідження і детально описати методику відображення предмета і операцій з ним, на цифрових прикладах звітності;

або

- визначити особливості ведення управлінського обліку або внутрішньогосподарського контролю на підприємстві (описати технологію й організацію виробництва продукції; методи обліку та калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг); облік прямих і накладних затрат; облік і контроль незавершеного виробництва; облік випуску готової продукції; облік і контроль відвантаження і реалізації продукції; аналіз взаємозв’язку обсягу реалізації, витрат і прибутку; облік витрат і доходів за центрами відповідальності; використання даних обліку для прийняття управлінських рішень);

- виявити недоліки та порушення, невідповідність даних звітності вимогам національних стандартів, інших законодавчо-нормативних документів та їх вплив на результати фінансової діяльності підприємства.

Необхідно продемонструвати узгодженість даних між регістрами синтетичного обліку (журнали, відомості, Головна книга) та формами бухгалтерської фінансової і податкової звітності.

3.4. Характеристика діючих на підприємстві інформаційних систем і технологій обліку (при необхідності)

- надати характеристику програмного забезпечення комп’ютерної системи бухгалтерського обліку (далі – КСБО) підприємства: функціональна повнота, особливості побудови, принципи адаптації до особливостей діяльності підприємства, можливість інтеграції з іншими КСБО;

- розглянути діючий на підприємстві порядок розподілу облікових робіт за ділянками в умовах застосування АРМ;

- розкрити основні складові конфігурації та робочого середовища програми;

- описати технологічну процедуру введення облікової інформації, отримання первинних документів та формування господарських операцій (за темою);

- дослідити існуючий порядок ведення аналітичного обліку в умовах КСБО (за темою), формування вихідної інформації, що використовується для складання стандартної та регламентованої звітності;

- висвітлити переваги та недоліки програмного забезпечення, що використовується (в порівнянні з іншими програмами): функціональні, технічні, комерційні та економічні; дослідити вплив комп’ютеризованої форми обліку на вихідну інформацію.

або

3.4. Удосконалення облікових процедур шляхом впровадження комп’ютерної системи бухгалтерського обліку (стосовно предмету дослідження)

У випадку, якщо бухгалтерський облік з предмету дослідження на підприємстві не комп’ютеризований, підрозділ 3.4. необхідно обґрунтувати пропозиції щодо вдосконалення методики і організації обліку і складання внутрішньої звітності з використанням новітніх програмних продуктів (1-С Підприємство, Галактика, Парус), розглянути вітчизняний і зарубіжний досвід впровадження ЕОМ в обліковий процес.

Цей підрозділ присвячується розробці та впровадженню пакету прикладного програмного забезпечення з метою вдосконалення організації та методики обліку.

Для цього необхідно:

- розглянути методичні аспекти проектування бухгалтерської інформаційної системи за принципом системного підходу: визначення мети і критеріїв системи, її структурування для виявлення комплексу технічних, економічних та організаційних питань;

- розкрити особливості господарської діяльності підприємства, що впливають на вибір і впровадження КСБО: документообіг, форми первинних та звітних документів, методика розрахунку окремих показників;

- освітити проблемні питання організації обліку (за темою), що розв’язуються засобами комп’ютерної техніки, дати оцінку доцільності створення КСБО на підприємстві;

- запропонувати найбільш ефективний проект КСБО із використанням новітніх програмних продуктів (1-С Підприємство, Галактика, Парус), з метою отримання необхідної інформації для управління і оперативного контролю, економічно обґрунтувати його впровадження;

- надати характеристику вхідної та вихідної інформації до якої відносять опис форм довідників, документів, аналітичних регістрів у такому вигляді, в якому вони представлені запропонованою КСБО;

- проаналізувати результати впровадження КСБО, обґрунтувати економічний ефект, визначити критерії росту ефективності роботи підприємства за рахунок реалізації пропозицій.

На окремих підприємствах облікові процеси комп’ютеризовані частково. У цьому випадку доцільно комп’ютеризувати якесь окреме завдання, що стосується теми роботи. Бажано дотримуватись описаної вище послідовності розробки.

Орієнтовний обсяг 30-35 сторінок.

РОЗДІЛ 4 ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИКА АУДИТУ ПРЕДМЕТУ ДОСЛІДЖЕННЯ

4.1. Організаційні принципи та методика проведення аудиту

В підрозділі 4.1. розглядаються питання організації та методики аудиторської перевірки. Аудитор проводить попереднє ознайомлення з діяльністю підприємства шляхом вивчення галузевих особливостей, тенденцій економічного розвитку, аналізу його фінансового стану, організації і методики бухгалтерського обліку об’єкту дослідження. Аудитор також отримує інформацію від третіх осіб (податкова інспекція, банківська установа, контрагенти), спілкується з попереднім аудитором. За допомогою тестування проводиться оцінка властивого ризику, ризику системи внутрішнього контролю та ризику не виявлення. Окремо обчислюється прийнятний аудиторський ризик, рівень суттєвості помилок, що будуть виявлені під час перевірки, обговорюється перелік аналітичних процедур.

Для розрахунку використовується така модель:

АР=ВРхРКхРН,

де ВР- властивий ризик,

РК- ризик внутрішнього контролю, РН - ризик невиявлення.

На підставі результатів попереднього ознайомлення з діяльністю підприємства, адміністрацією аудиторської фірми вирішується питання проведення аудиторської перевірки, складається лист-зобов’язання, укладається договір та протокол про договірну ціну. Якщо ці документи узгоджуються з адміністрацією підприємства, то аудитори починають перевірку і складають план проведення аудиту (див. дод. П). На основі плану складається програма аудиту, яка включає графік роботи, виконавців, джерела інформації та перелік методів, прийомів, процедур, необхідних для реалізації запланованих робіт (див. дод. П 1).

Далі, в залежності від специфіки обраного об’єкту, викладається методика аудиторської перевірки, яка підкріплюється практичним матеріалом.

4.2. Аудит предмету дослідження

Підрозділ 4.2. присвячується аналітичним дослідженням з метою оцінки показників діяльності підприємства, що досліджуються в роботі.

Аналіз показників доцільно проводити із використанням ЕОМ. Це дає можливість визначити, яким питанням приділити більше уваги, де є недоліки, порушення, зловживання.

Результати проведених аналітичних досліджень дають змогу намітити заходи з підвищення ефективності роботи підприємства.

При проведенні аналітичних досліджень необхідно:

- дати оцінку стану бухгалтерського обліку, звітності і системи внутрішнього контролю на базовому підприємстві, охарактеризувати ідентичність аналітичного і синтетичного обліку і їх взаємозв’язок, а також відповідність даних первинного обліку даним балансу;

- дати характеристику здійсненим господарським операціям з точки зору законності, правильності ведення синтетичного обліку і оформлення документів (повноти відображень реквізитів, ідентичності підписів і т.д.);

- охарактеризувати взаємозв’язок первинного, поточного і зведеного обліку.

Особливу увагу слід приділити недолікам, порушенням і зловживанням, а також охарактеризувати вплив виявлених недоліків на результати фінансової діяльності підприємства. При дослідженні документації необхідно перевірити операції по складанню звітності. Після цього дослідити записи в книгах, картках і відомостях аналітичного обліку, первинних документах. Вся зібрана інформація повинна знайти відображення в робочих документах, які подаються по тексту МР або виносяться у додатки (див. дод.П.2, П.3).

4.3. Узагальнення результатів аудиторської перевірки

Підрозділ 4.3. містить результати проведення аудиту, які оформлюються у вигляді аудиторського висновку та звіту аудитора (див. дод. Р). В підрозділі також наводиться перелік помилок, порушень, неточностей, що виявлені під час аудиту, а також аргументи, які вплинули на формування незалежної думки аудитора.

Завершується даний розділ пропозиціями дипломника з вдосконаленню методики і організації обліку і аудиту, враховуючи автоматизацію, та визначається їх ефективність.

Орієнтовний обсяг -30-35 стор.

У магістерській роботі передбачено також розділ 5 щодо безпеки життєдіяльності, охорони праці та цивільного захисту. Консультування щодо змісту п’ятого розділу здійснюють викладачі кафедри рудникової аерології та охорони праці (РАОП) Криворізького національного університету.

Всі частини магістерської роботи необхідно органічно пов’язати між собою: теоретичні та методичні положення мають бути відправними моментами для аналізу, обліку і аудиту. Структура та зміст розділів повинні бути визначені метою і завданнями, конкретними потребами розробки тих чи інших питань теми для даного підприємства. Після кожного розділу потрібно подавати висновки (робити узагальнення проведеного дослідження). Викладення матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній автором.

ВИСНОВКИ

Висновки є завершальною частиною МР і містять стислий виклад актуальності теми, зроблених оцінок та пропозицій під час аналізу, узагальнення результатів дослідження і пропозиції щодо вдосконалення методики і організації бухгалтерського обліку. Текст висновків має підтвердити здатність автора магістерської роботи успішно реалізувати поставлену мету і завдання.

Пропозиції повинні бути конкретними з наведенням практичних заходів по вдосконаленню обліково - аналітичної та аудиторської роботи і підвищення ефективності діяльності підприємства в цілому. Ознайомлення з текстом висновків повинно сформувати уявлення про ступінь реалізації автором МР поставленої мети і завдань.

У висновках необхідно наголосити на якісних і кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, викласти рекомендації щодо їх використання. Крім того, слід давати оцінку як теоретичним так і практичним результатам роботи, отриманим автором магістерської роботи особисто в процесі дослідження, а також обґрунтування перспектив проведення подальшої наукової роботи у даній галузі (негативні висновки також слід наводити).

Орієнтовний обсяг 3-5 стор.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Перелік джерел, на які є посилання в основній частині пояснювальної записки, наводять у кінці тексту МР, починаючи з нової сторінки. У відповідних місцях тексту мають бути посилання на всі наведені використані джерела. Наприклад: [8].

Бібліографічні описи в переліку посилань подають в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків. Бібліографічний опис джерел (дод.Л) складають відповідно до методичних вказівок до оформлення курсових, дипломних і магістерських робіт для студентів спеціальності „Облік і аудит” усіх форм навчання.

ДОДАТКИ

У додатках вміщують матеріал, який:

- є необхідний для повноти пояснювальної записки, але включення його до основної частини ПЗ може змінити впорядковане й логічне уявлення про роботу;

- не може бути послідовно розміщений в тексті МР через великий обсяг або способи відтворення;

- може бути вилучений для широкого кола читачів, але є необхідним для фахівців даної галузі.

В додатки включаються:

- проміжні математичні доведення, формули та розрахунки;

- додаткові ілюстрації і таблиці допоміжних цифрових даних;

- інструкції та методики, опис алгоритмів і програм розв’язання задач з використання комп’ютерних технологій, розроблених у МР;

- всі первинні документи і облікові реєстри,

- форми бухгалтерської, податкової і статистичної звітності на базі яких виконано дослідження,

- формули, розрахунки, методики, інструкції, допоміжні ілюстрації, громіздкі таблиці допоміжного характеру, блок-схеми тощо.

Вони оформлюються як продовження роботи, розташовуються за порядком їх появи в тексті МР.