2.5 Схеми з’єднань
Схема з’єднань показує з’єднання складових частин виробу між собою і визначає проводи, джгути, кабелі, якими здійснюються ці з’єднання, а також місця їхнього приєднання і введення (затискачі, з’єднувачі). На схемі з’єднань повинні бути зображені всі пристрої й елементи, що входять до складу виробу, їхній вхідний і вихідний елементи (з’єднувачі, плати, затискачі і т. п.), а також з’єднання між цими пристроями й елементами.
Елементи і пристрої на схемі зображують у виді прямокутників, зовнішніх обрисів або умовних графічних позначень, вхідні і вихідні елементи – у виді умовних графічних позначень або таблиць.
Розташування графічних позначень пристроїв і елементів на схемі повинне приблизно відповідати дійсному розміщенню елементів і пристроїв у виробі, а розташування вхідних і вихідних елементів усередині пристрою – дійсному розміщенню їх у пристрої.
На схемі біля графічних позначень пристроїв вказують позиційні позначення, привласнені їм на принциповій схемі. Допускається вказувати також найменування, тип, основні параметри елементів і пристроїв.
На схемі слід вказувати позначення виводів (контактів) елементів і пристроїв, що нанесені на виріб або встановлені в їхній документації. При зображенні на схемі декількох однакових пристроїв позначення виводів допускається вказувати на одному з них.
Проводи, групи проводів, джгути і кабелі повинні бути показані на схемі окремими лініями. Для спрощення графіки схеми допускається зливати окремі проводи, що йдуть на схемі в одному напрямку, у загальну лінію. При підході до контактів кожен провід зображують окремою лінією. Проводи, джгути і кабелі повинні бути позначені порядковими номерами в межах виробу окремо для кожного виду провідників. Номери кабелів проставляють в кружечках, поміщених у розривах ліній, що зображують кабель, поблизу місць розгалуження жил, номери джгутів – на полках ліній-виносок, номер груп проводів – біля ліній-виносок. Жили кабелів нумерують у межах кабелю [11].
Допускається лінії, що зображують проводи, групи проводів, джгути і кабелі не проводити а обривати біля місць приєднання, при цьому біля обриву лінії зв’язку і місць приєднання повинні бути зазначені адреси приєднань (рис. 2.8).
Рисунок 2.8 - Різні варіанти позначення адрес з’єднань
Відомості про проводи можуть бути зазначені в таблиці, розташовуваній на полі схеми на першому листі, як правило, над основним написом на відстані не менше ніж 12 мм від нього. Продовження таблиці поміщають ліворуч від основного напису, повторюючи заголовок таблиці. Таблиця з’єднань може бути виконана у виді самостійного документа на форматі А4 з основним написом згідно ГОСТ 2.104-68 (форма 2 і 2а), при цьому їй привласнюється найменування „Таблиця з’єднань”. Форма таблиці з’єднань може виконуватися в двох варіантах, представлених на рис. 2.9. У графах таблиць вказують:
- у графі „Позначення проводу” – позначення проводу, жили кабелю;
- у графах „Звідки йде”, „Куди надходить” – умовні буквено-цифрові позначення елементів, що з’єднуються, або пристроїв;
- у графі „З’єднання” – умовні буквено-цифрові позначення елементів, або пристроїв, що з’єднуються, розділяючи їх комами;
- у графі „Дані проводу”: для проводу – марку, переріз і при необхідності забарвлення; для кабелю – марку, переріз і кількість жил;
- у графі „Примітка” – додаткові дані.
При виконанні з’єднань джгутами проводів або жилами кабелів перед записом проводів і жил поміщають заголовок, наприклад, „Джгут 1”. Проводи джгута або жили кабелю записують у порядку зростання номерів, присвоєних проводам і жилам.
При виконанні з’єднань окремими проводами, джгутами проводів і кабелями в таблицю з’єднань записують спочатку окремі проводи (без заголовка), а потім, з відповідними заголовками, джгути проводів і кабелі.
а) – перший варіант,
б) – другий варіант
Рисунок 2.9 - Форма таблиці з’єднань
На полі схеми над основним написом допускається поміщати необхідні технічні вимоги: про неприпустимість спільної прокладки деяких проводів, джгутів і кабелів; значення мінімально допустимих відстаней між ними; про специфіку прокладання й т. ін.
Контрольні запитання до теми “Правила виконання схем засобів вимірювальної техніки”
Які відомі схеми в залежності від їх призначення і як вони класифікуються в залежності від виду ?
Які загальні правила зображення різних схем на кресленнях?
Яка текстова інформація може бути розміщена безпосередньо біля графічних зображень елементів і блоків на кресленнях різних схем?
Які характерні особливості структурних схем блоків і приладів?
Які характерні особливості функціональних схем блоків і приладів?
Які характерні особливості принципових електричних схем ЗВТ?
Яким чином здійснюють умовні графічні зображення елементів на принципових електричних схемах ЗВТ?
Яким чином заповнюють таблиці переліку елементів принципових електричних схем ЗВТ?
Які характерні особливості розроблення і оформлення електричних схем з'єднань приладів?
Яким чином виконують креслення джутів і кабелів для електричних з'єднань в приладах?
Які характерні особливості виконання і оформлення креслень?
Яка додаткова текстова та інша інформація може бути представлена на кресленнях структурних схем?
Яка додаткова текстова і інша інформація може бути представлена на кресленнях функціональних схем ЗВТ?
Яка додаткова інформація може бути представлена на кресленнях принципових електричних схем ЗВТ?
Л Е К Ц І Я № 5
Т Е М А 3: Методи виготовлення та правила виконання креслень друкованих плат