- •1.1 Організація процесу конструювання засобів вимірювальної техніки
- •1.2 Науково-дослідні роботи
- •1.3 Дослідно-конструкторські роботи
- •1.4 Системний підхід при конструюванні засобів вимірювальної техніки
- •1.5 Види робіт конструктора
- •2.1 Загальні правила виконання схем
- •2.2 Схеми структурні
- •2.3 Схеми функціональні
- •2.4 Схеми електричні принципові
- •2.5 Схеми з’єднань
- •3.1 Методи виготовлення друкованих плат
- •3.2 Правила виконання креслень друкованих плат
- •3.3 Правила виконання складальних креслень друкованих плат
- •4.1 Частотні властивості пасивних компонентів
- •4.2 Вплив частоти на роботу активних компонентів
- •5.1 Рівняння поширення електромагнітного поля у просторі
- •5.2 Перехресні завади у лініях зв’язку
- •5.3 Розбиття та компонування вузлів засобів вимірювальної техніки
- •5.4 Проектування систем заземлення засобів вимірювальної техніки
- •6.1 Розрахунок ефективності екранування плоского суцільного екрану
- •6.2 Розрахунок ефективності екранування плоских екранів з отворами
- •7.1 Способи передачі тепла від поверхні нагрітого елементу
- •7.2 Розрахунок коефіцієнта теплопередачі конвекцією
- •7.3 Розрахунок коефіцієнта теплопередачі випромінюванням
- •7.4 Розрахунок теплових опорів
- •7.5 Розрахунок радіаторів
- •Розрахунок поверхні гольчасто-штиревого радіатора
- •Матеріали для виготовлення радіаторів
- •8.1 Ергономіка, технічна естетика і якість конструкції
- •8.2 Художнє оформлення конструкцій звт
- •8.3 Категорії композиції
- •8.3 Особливості зовнішнього оформлення звт
- •Перелік використаних джерел
- •Додаток а
- •Додаток б
7.2 Розрахунок коефіцієнта теплопередачі конвекцією
Коефіцієнт тепловіддачі конвекцією чисельно характеризує потужність, яку розсіює або сприймає одиниця поверхні охолоджуваного тіла шляхом конвекції при різниці температур між охолоджуваним тілом і навколишнім середовищем.
Коефіцієнт можна розрахувати з достатньою для практика точністю за наступними формулами:
- для вертикально орієнтованої поверхні заввишки l або циліндра діаметром l (у метрах):
, (7.4)
- для горизонтально орієнтованої поверхні, оберненої нагрітою стороною вгору:
, (7.5)
де а – найменша сторона, що обмежує поверхню, м;
- для горизонтально орієнтованої поверхні, оберненої нагрітою стороною вниз:
(7.6)
Значення коефіцієнта для повітря наведені в табл. 7.1. У цій таблиці величина є середньоарифметична температура, що знаходиться з виразу:
(7.7)
Коефіцієнт розраховується для плоских і циліндричних поверхонь, плоских ребер радіаторів і т.п. Наведені формули дають задовільні результати, якщо виконується нерівність:
, (7.8)
де а – найбільший розмір, що обмежує плоску або циліндричну поверхню, мм.
За найбільший розмір беруться: для пластини – це довжина, для циліндричних поверхонь і напівпровідникових елементів – їх найбільший діаметр.
Якщо ця нерівність не виконується, то формули для розрахунку коефіцієнта мають вигляд:
- для вертикально орієнтованої плоскої поверхні:
(7.9)
- для горизонтально орієнтованої поверхні, оберненої нагрітою стороною вгору:
(7.10)
- для горизонтально орієнтованої поверхні, оберненої нагрітою стороною вниз:
(7.11)
Значення коефіцієнта для повітря приведені в табл. 7.2.
Таблиця 7.1 - Залежність коефіцієнта від
tm, оС |
10 |
20 |
30 |
40 |
60 |
80 |
100 |
120 |
140 |
150 |
k1 |
1,40 |
1,38 |
1,36 |
1,34 |
1,31 |
1,29 |
1,27 |
1,26 |
1,25 |
1,24 |
Таблиця 7.2 - Залежність коефіцієнта від
tm, оС |
0 |
20 |
40 |
60 |
80 |
100 |
150 |
k1 |
1,69 |
1,69 |
1,53 |
1,45 |
1,39 |
1,33 |
1,23 |
7.3 Розрахунок коефіцієнта теплопередачі випромінюванням
В умовах вільної конвекції значна частина енергії розсіюється в навколишнє середовище шляхом випромінювання. Для розрахунку потужності Р, що передається тепловим випромінюванням в одиницю часу від поверхні площею S у навколишнє середовище, можна використати формулу:
, (7.12)
де - коефіцієнт тепловіддачі випромінюванням, Вт/(м2оС).
Коефіцієнт тепловіддачі випромінюванням залежить від ступеня чорноти тіл, що беруть участь у теплообміні. Ступінь чорноти характеризується відношенням потужності випромінювання Р реального тіла до потужності випромінювання Р0 абсолютно чорного тіла при одній і тій же температурі.
Ступінь чорноти різних тіл може змінюватися від нуля (абсолютно біле тіло) до одиниці (абсолютно чорне тіло).
Значення ступеня чорноти деяких матеріалів при різних станах їх поверхонь приведені в табл. 7.3 [20].
Таблиця 7.3 - Параметри матеріалів
Матеріал і стан поверхні |
Температура, оС |
Ступінь чорноти, |
1 |
2 |
3 |
Алюміній листовий |
25 |
0,07 |
Алюміній (сильно окислений) |
35-500 |
0,2-0,31 |
Алюмінієва фольга без масла |
100 |
0.09 |
Алюмінієва фольга, покрита шаром масла |
100 |
0.56 |
Дюралюміній Д-16 |
- |
0.37-0.4 |
Залізо листове нікельоване поліроване |
100 |
0.06 |
Залізо луджене блискуче |
- |
0.06 |
Залізо оцинковане старе |
- |
0.28 |
Залізо, вкрите іржею |
- |
0.68 |
Фарба захисна зелена |
20 |
0.90 |
Фарба бронзова |
100 |
0.51 |
Фарба алюмінієва |
100 |
0.28 |
Фарби емалеві; лаки |
100 |
0.92 |
Латунь полірована |
25 |
0.05 |
Латунь прокатана необроблена |
- |
0,07 |
Латунь, прокатана і грубо оброблена |
25 |
0,20 |
Латунь тьмяна |
50-300 |
0,22 |
Латунь хромована полірована |
100 |
0,075 |
Мідь шорстка |
- |
0,72 |
Мідь тягнута |
- |
0,97 |
Мідь шліфована |
20 |
0,03 |
Мідь, зчищена до блиску |
20 |
0,07 |
Мідь полірована |
100 |
0,04 |
Окиси металів |
- |
0,04-0,8 |
Продовження таблиці 7.3
1 |
2 |
3 |
Луджене покрівельне залізо |
100 |
0,7-0,09 |
Силумінове литво (у пісочній формі) |
100 |
0,33 |
Силумінове литво (у кокільній формі ) |
100 |
0,2 |
Сталь полірована |
100 |
0,066 |
Сталь листова з плівкою від прокатки |
100 |
0,66 |
Оцинковане залізо |
25 |
0,23-0,27 |
Чавун з гладкою поверхнею |
25 |
0,80 |
Чавун з шорсткою поверхнею |
25 |
0,82 |
Значення коефіцієнта тепловіддачі випромінюванням розраховується за формулою:
, (7.13)
де - приведена ступінь чорноти системи тіл, між якими відбувається процес променистого теплообміну;
- коефіцієнт опромінення, залежить від розташування системи тіл.
Через позначена функція від температури першої t1 і другою t2 поверхонь, що беруть участь в променистому теплообміні. Значення функції (Вт/(м2оС)) від t1 і t2 представлені в таблиці Б1 додатку Б.
Розрахунок променистого теплообміну зводиться до визначення значень і .
Наведені нижче формули для розрахунку і дані для найбільш поширених випадків теплообміну випромінюванням між нагрітими тілами.
При теплообміні випромінюванням поверхні, що має площу S1, з навколишнім середовищем значення і знаходяться з виразів:
,
, (7.14)
При двох паралельних площинах, розміри яких значно більші за відстань між ними (рис. 7.1, а) і знаходяться з формул:
,
(7.15)
Якщо одне тіло без вигинів знаходиться всередині іншого тіла (рис. 7.1, б), то:
,
, (7.16)
При двох однакових площинах, розташованих на відстані h одна від одної (а1 і а2 – довжини сторін прямокутника; D – діаметр кола на рис. 7.1, а), значення коефіцієнта можна визначити з графіка на рис. 7.2.
На рис. 7.3 показаний графік для визначення коефіцієнта взаємо перпендикулярних прямокутників, що мають спільну грань а2 (рис. 7.1, б).
Для внутрішніх поверхонь ребристого радіатора:
, (7.17)
де b – відстань між ребрами,
h – висота ребра.
Загальний коефіцієнт тепловіддачі знаходиться з виразу:
(7.18)
а – паралельне розміщення площин, які приймають участь у теплообміні;
б – коаксіальне розміщення площин, які приймають участь у теплообміні
Рисунок 7.1 – Взаємне розташування тіл, що беруть участь в променистому теплообміні
Для внутрішніх поверхонь ребристого радіатора коефіцієнт тепловіддачі визначається для кожної і-тої поверхні із співвідношення:
, (7.19)
де
— середня температура поверхні радіатора.
l – смуги ( ),
2 – прямокутники ( ),
3 – квадрати,
4 – кола.
Рисунок 7.2 – Коефіцієнт опромінення паралельних плоских тіл