Розділ II. Організація медичного забезпечення підводних човнів

2.1. Особливості діяльності медичної служби підводних човнів

Сучасні підводні човни є досконалими бойовими кораблями. Вони мають велику автономність плавання - 45-60 діб для дизельних і необмежену для атомних ПЧ. Володіють високою маневреністю, здатні вирішувати будь-які бойові завдання. Підводні човни озброєні ракетами і торпедами.

Медична служба ПЧ повинна бути підготовлена до медичного забезпечення екіпажів в тривалому плаванні, до надання медичної допомоги при хірургічних і терапевтичних захворюваннях, а також медичної допомоги при специфічних захворюваннях підводників. Надання медичної допомоги, лікування і догляд за пораненими і хворими доводиться проводити в обмежених за обсягом відсіках, в умовах несприятливої дії чинників навчально-бойового походу.

На підводному човні створюються специфічні умови розміщення з негативно впливаючими чинниками на організм підводника. Найбільше значення мають мікроклімат, хімічний склад повітря, шум, вібрація, перепади повітряного тиску, електромагнітні випромінювання.

В результаті дії різних несприятливих чинників виникають функціональні зміни в організмі підводників, які знижують професійну працездатність корабельних фахівців.

Скупченість в розміщенні особового складу і складні санітарно-гігієнічні умови у відсіках призводять до зниження рухової активності членів екіпажа і сприяють розповсюдженню інфекційних захворювань.

З досвіду автономних походів, найбільшу питому вагу складають скарги і симптоми, характерні для неврастенічного синдрому, хвороби шкіри і підшкірної клітковини, інфекційні хвороби, травми і отруєння.

Величина і структура захворюваності особового складу і санітарних втрат на пч.

У тривалих, автономних походах первинні звертання особового складу значно зростають порівняно з показником захворюваності в пункті базування. Найбільшу питому вагу складають хвороби шкіри і підшкірної клітковини, інфекційні хвороби, травми і отруєння. Нерідко зустрічаються гострі хірургічні і терапевтичні захворювання. Мають місце загострення хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту. Можливі теплові удари, хвороби зубів.

Бойові санітарні втрати в період великої Вітчизняної Війни складали 5-30% від чисельності екіпажа, при аваріях на підводному човні санітарні втрати досягали 30%.

Бойові санітарні втрати залежать від бойової дії зброї супротивника на підводний човен. Застосування зброї великої вибухової сили направлене на руйнування міцного корпусу човна. Найчастіше такі руйнування міцного корпусу приводять до загибелі підводного човна зі всім екіпажем. У другій світовій війні безповоротні втрати на підводних човнах складали 98,3%, а санітарні - 1,5%.

Пост медичної допомоги пч, його оснащення і організація роботи.

Бойова організація медичної служби передбачає по бойовій тривозі розгортання постів першої допомоги (ППД), поста санітарної обробки (ПCO), поста медичної допомоги (ПМД), командного пункту медичної служби (КП\М).

Крім того, визначаються шляхи внутрішньочовнового транспортування поранених і хворих. Позначається шлях евакуації поранених і хворих для передачі на плавзасоби або вертоліт.

Медична служба підводного човна представлена начальником медичної служби і підлеглими йому інструктором, хіміком, санітаром і бойовими санітарами відсіків.

На дизельних підводних човнах пост медичної допомоги розгортається в другому відсіку. Він оснащується спеціальними комплектами медичного майна, медикаментами, засобами іммобілізації, предметами догляду за пораненими і хворими і санітарно-господарським майном.

Комплекти медичного майна призначені для надання першої лікарської і кваліфікованої медичної допомоги. На ПЧ є такі комплекти: комплект корабельний невідкладної допомоги (КНД), корабельні операційні (КО-1, КО-2).

Також є апарат для проведення штучної вентиляції легенів типу «Гірнорятувальник» (ГС-8), електрокардіограф портативний «Салют» і інше медичне майно. ПМД оснащується ношами корабельними складними (НКС), пристроєм для вивантаження поранених, шатром для операційної і іншим майном.

На ПМД розгортається операційна (перев'язувальна), протишокова, бойовий лазарет і ізолятор. Протишокова і бойовий лазарет розгортаються в каютах офіцерів, а ізолятор в окремій каюті або відсіку. Операційна розгортається в кают-компанії офіцерського (старшинського) складу.

Начальник медичної служби надає першу лікарську допомогу за невідкладними показниками пораненим в каютах офіцерів. До надання кваліфікованої медичної допомоги лікар приступає після надання невідкладної першої лікарської допомоги в операційній. Начальникові медичної служби при проведень операцій допомагає санітар (хімік -інструктор-санітар), операційна сестра, і найбільш підготовлений бойовий санітар, який виконує функції операційного санітара.

Поранені після надання їм медичної допомоги розміщуються в бойовому лазареті. До обслуговування і догляду за пораненими притягуються бойові санітари відсіків.

Евакуація поранених і хворих з підводного човна проводиться з метою доставки їх до медичних установ для своєчасного надання кваліфікованої і спеціалізованої медичної допомоги і лікування.

Безпосередню відповідальність за організацію передачі поранених з підводного човна і безпеку передачі їх на транспортні засоби несе старший помічник командира ПЧ. Начальник медичної служби ПЧ забезпечує підготовку поранених і хворих до евакуації.

У пунктах базування організовується чергування хірургічної бригади на ПМД берегової (плавучої) бази з'єднання підводних човнів з метою надання медичної допомоги певним категоріям поранених.