Запорізький державний медичний університет кафедра охорони здоров’я, соціальної та профілактичної медицини

Методичні розробки до практичних занять з соціальної медицини

Змістовий модуль 2

Організація окремих видів медичного забезпечення населення .

Експертиза непрацездатності. Менеджмент системи охорони здоров’я.

Тема 4. Методика експертизи тимчасової втрати працездатності, порядок її здійснення..

Склала доцент, д.мед.н.

Клименко В.І.

Обговорено на засіданні кафедри

«____» ___________ 2009 р.

Протокол № ____________

Затверджено на засіданні циклової

методичної ради з гігієнічних дисциплін

«___» ___________ 2009 р.

І. Актуальність теми:

У державному масштабі проблема експертизи тимчасової непрацездатності є однією з найбільш серйозних і актуальних, оскільки вона призводить до значних економічних витрат. Ефективна і якісна робота у цьому напрямі можлива лише за умови правильного розуміння та вміння використовувати на практиці лікарями та керівниками закладів охорони здоров’я основних принципів, понять та положень, на яких ґрунтується експертиза тимчасової непрацездатності.

ІІ Цілі навчання

1. Загальна : сформувати у студентів уявлення про поняття тимчасової непрацездатності.

2. Конкретні :

• ознайомитися з методикою експертизи тимчасової непрацездатності;

• засвоїти порядок здійснення експертизи тимчасової непрацездатності;

• навчитися правилам заповнення листка непрацездатності.

ІІІ Після вивчення даної теми студент повинен :

1. Знати :

• основні теоретичні питання і термінологічні поняття з теми;

• основні діючі нормативні документи з питань експертизи тимчасової непрацездатності;

• завдання, організацію та рівні проведення експертизи тимчасової непрацездатності;

• порядок та умови видачі документів, які засвідчують тимчасову непрацездатність;

• послідовність дій лікаря при проведені медичної експертизи тимчасової непрацездатності;

2. Вміти :

• визначати ступінь непрацездатності ;

• встановлювати вид тимчасової непрацездатності;

• заповнювати листок непрацездатності.

Іv Контроль базисного (вхідного) рівня знань та вмінь

Матеріали для поза аудиторної підготовки :

Контрольні питання:

1. Розкрийте основний зміст поняття працездатності, непрацездатності, тимчасової непрацездатності, експертиза тимчасової непрацездатності.

2. Перерахувати основні діючі нормативні документи з питань експертизи тимчасової непрацездатності.

3. Схарактеризуйте загальні принципи "Положення про ЕТН".

4. У чому полягає сутність завдання експертизи тимчасової не­працездатності (ЕТН)?

5. Розкажіть про організацію ЕТН.

6. Роскажіть основні пункти Положення про лікарську консультаційну комісію.

7. Визначити функції та права ЛКК.

8. Склад ЛКК.

9. Перерахувати випадки видачі листків непрацездатності.

VI Зміст теми практичного заняття Основні теоретичні питання і термінологічні поняття з теми

Згідно до «Положення про експертизу тимчасової непрацездатності» затвердженого Наказом МОЗ України №189 від 09.04.2008 р. основні терміни та поняття вживаються в такому значенні:

• Здатність до трудової діяльності (працездатність) - сукупність фізичних, розумових та емоційних можливостей, яка дає змогу праців­никові виконувати роботу визначеного обсягу, характеру та якості.

• Непрацездатність (втрата працездатності) - це стан здоров'я (функ­цій організму) людини, обумовлений захворюванням, травмою тощо, який унеможливлює виконання роботи визначеного обсягу, професії без шкоди для здоров'я.

В експертній практиці передбачено розподілення непрацездатності на тимчасову та стійку ( тривалу, постійну).

• Тимчасова непрацездатність - це непрацездатність особи вна­слідок захворювання, травми або з інших причин, що не залежить від факту втрати працездатності (пологи, карантин, догляд за хворим тощо), яка має тимчасовий зворотний характер під впливом лікування та реабілі­таційних заходів, триває до відновлення працездатності або встановлення групи інвалідності, а в разі інших причин - до закінчення причин відсто­ронення від роботи.

В залежності від ступеня втрати працездатність поділяється на повну та часткову.

• Повна непрацездатність – це втрата можливості продовження професійної праці, пов’язана з необхідністю дотримання спеціального режиму та проведення лікування.

• Часткова непрацездатність ( або обмеження працездатності) – це неможливість виконання звичайної професійної діяльності. При цьому хворий без шкоди для здоров’я може виконувати іншу, легшу роботу. Хворі з частковою непрацездатністю потребують працевлаштування за висновком клініко-експертної комісії або бюро медико-соціальної експертизи.

• Експертиза тимчасової непрацездатності - це комплексна оцінка порушень функціонального стану організму та інших причин, якими вона обумовлена, що визначають факт тимчасової втрати працездатності, уста­новлення строку непрацездатності, визначення клінічного та трудового прогнозу відповідно до встановленого діагнозу.

Тимчасова непрацездатність визначається на період уточнення клінічного і трудового прогнозу.

Головними критеріями, за яким тимчасова втрата працездатності відрізняється від стійкої, є сприятливі клінічний та трудовий прогнози.

У експертній практиці окрім клінічного прогнозу оцінюють і трудовий прогноз, що визначається як «працездатність у майбутньому»

Клінічний прогноз передбачає прогнозування на найближчий час ( один - два роки) перебігу захворювання ( тривалість ремісії, частота загострень, кризових станів тощо). Клінічний прогноз буває :

• сприятливий – можливість стабілізації чи поліпшення стану здоров’я, зменшення ступеня прояву порушень функції організму, які призводять до обмеження життєдіяльності;

• несприятливий – неможливість стабілізації стану здоров’я, призупинення прогресування патологічного процесу та зменшення ступеня прояву порушень функцій організму, які призводять до обмежень життєдіяльності;

• сумнівний ( невизначений).

Трудовий прогноз – передбачувана можливість хворого відновити або продовжити трудову діяльність. Здебільшого він залежить від клінічного і часто збігається з ним.

ГРУПИ ПОКАЗНИКІВ ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ РІЗНОМАНІТНИХ ВИДІВ ТИМЧАСОВОЇ НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ

у зв’язку з наявністю протипоказань до праці ( при захворюваннях і травмах)

МЕДИЧНІ

санаторно-курортне лікування, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами

ПРОФІЛАКТИЧНІ

догляд за хворим членом сім’ї , протезування та інше

СОЦІАЛЬНІ

Основні діючі нормативні документи з питань експертизи тимчасової непрацездатності

До нормативно-правових актів з питань експертизи тимчасової непрацездатності ( ЕТН) належать :

• наказ МОЗ України за № 189 від 09.04.2008р «Про затвердження Положення про експертизу тимчасової непрацездатності»;

• наказ МОЗ України за № 455 від 13.11.2001р «Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян»;

• спільний наказ МОЗ, Мінпраці, Фонду соціального старування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за погодженням Державного комітету статистики та Федерації профспілок України від 3.11.2004 «Про затвердження зразка технічного опису листка непрацездатності та Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності»;

В Україні діє Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що має міські та обласні виконавчі дирекції в усіх регіонах. На місцях створено відділи експертизи з 4-5 лікарів-експертів на чолі із завідувачем відділу, які керуються чинним законодавством.