Підготовка поживних сумішей

В різні пори року та для різних стадій розвитку рослин, норми внесення добрив різняться. Дозу внесення визначають за даними агрохімічного аналізу. Встановлено, що найбільш сильне поглинання поживних речовин проходить в період вегетативного росту та бутонізації. Незбалансоване, одностороннє живлення азотом, фосфором або калієм порушує надходження в рослину необхідних для її росту мікроелементів.

При наявності в теплицях механізованої системи поливу з добрим розподілом розчинених добрив, їх краще вносити в меншій кількості але частіше. Розрахована доза добрив ділиться на 2-3 рази. Підживлення проводять через 6-12 днів.

Якщо немає можливості підживлювати рослини розчином добрив їх вносять у сухому вигляді. Роблять розрахунок необхідної кількості кожного виду добрив, суміш добре перемішують та рівномірно розсипають в гряди під рослини. Після цього проводять полив. Підкормку вносять у вологий ґрунт.

При інтенсивному рості проходить використання різноманітних поживних речовин, тому разом із підживленням основними елементами мінерального живлення, слід вносити мікроелементи.

Основі правила, яких необхідно дотримуватися при проведенні підживлювання рослин:

Підживляти краще частіше, але розчинами меншої концентрації;

Не підживляють хворі, недавно пересаджені та ще не укорінені рослини, а також рослини, які знаходяться в стані спокою;

Засвоєння добрив проходить ефективніше при достатньому освітленні та оптимальній температурі;

Перед підживленням Грунт повинен бути вологим;

При підживленні уникати попадання розчину добрив на рослини;

Підживлення краще проводити у вечірні години та в хмарну погоду.

Вирощування розсади з насіння

Сівба насіння в парниках та теплицях для отримання розсади

При насінному розмноженні рослини краще пристосовуються до різних умов вирощування. Щоб одержати урожай овочевих культур та розсаду квіткових - широко використовують вирощування її з насіння в теплицях та парниках. Головна перевага розсадного способу вирощування рослин проявляється в можливості одержання високого урожаю та озеленення території, завдяки резерву в рості та розвитку рослин від 20-60 днів і більше (залежно від величини насіння та терміну вегетації в теплицях та парниках).

За величиною, тобто за кількістю в 1 г, насіння поділяється на 5 категорій (табл. 1).

Таблиця 1 - Категорії насіння за величиною

Категорії	Кількість насіння в 1 г, шт.	Рослини
І - дуже велике	1-50	горошок пахучий, квасоля, настурція, люпин однорічний, кабачки, гарбуз
II - велике	100-300	календула, цинія, мальва, сальвія, перець, помідори
III - середнє	500-2000	меліса, матіола, незабудка, салати головчастий та листовий, різні види капусти
IV - дрібне	5000-12500	аліссум, мак, петунія, портулак, тютюн, ромашка, петрушка, морква, геліхрізум, віола, селера
V - дуже дрібне	до 25000	бегонія, агератум, примула, петунія

Перед посівом знаряддя, палетки та ящики для посіву необхідно помити, ошпарити кип'ятком і продезинфікувати формаліном (1:300). На дно ящика розкладають биті черепки, крупнозернистий пісок, влаштовуючи дренаж, щоб не затримувалася вода.

На дренаж зверху насипають легкої землі (листяної або перегнійної) із значною кількістю піску (для кращого пропускання зайвої вологи). Земля повинна бути теплою, рихлою, добре вбирати вологу і не мати насіння бур'янів. Перед посівом ящики із землею струшують, щоби земля осіла. Поверхню ґрунту перед посівом вирівнюють та зволожують.

Насіння, перевірене на схожість, необхідно закуповувати у державних магазинах, насіннєвих базах, спеціалізованій торгівлі. Насіння власного збору до посіву попередньо пророщують для перевірки його на схожість.

Технологія сівби насіння різних культур в парниках і теплицях

Висівання насіння в ящики включає такі операції: влаштування дренажу; заповнення ящика просіяним субстратом; вирівнювання поверхні субстрату; висівання насіння; ущільнення поверхні субстрату після висіву насіння; полив (рис. 18).

Рис. 18. Висівання насіння в ящики

1 — влаштування дренажу; 2 — просіювання субстрату; 3 — вирівнювання поверхні субстрату; 4 — висівання насіння з використанням листка паперу; 5 –ущільнення поверхні субстрату після висіву насіння; 6 - полив з використанням дрібного ситечка.

Перед висіванням насіння в парники заносять свіжу ґрунтосуміш, вирівнюють її поверхню, висівають насіння, присипають насіння ґрунтосумішшю або піском, поливають парник (рис. 19).

Рис. 19. Висівання насіння в парники - вирівнювання поверхні; 2 –висівання насіння; 3 - присипання висіяного насіння

Більше насіння розкладають на поверхні ґрунту, втискають в ґрунт, після того засипають такою ж землею; шар якої повинен в 3-4 рази перевищувати товщину насінини.

Дрібне насіння для рівномірного посіву змішують із сухим піском або землею. Насіння висівають із пакета або зігнутого листка білого паперу. Головне завдання при цьому - рівномірно розподілити насіння на поверхні ґрунту. Після висіву дуже дрібне насіння зверху землею не присипають, % лише притискають дощечкою до землі. Дрібне насіння можна ще злегка присипати піском.

Посіви дрібного насіння поливають водою із пульверизатора, а посіви більшого насіння - із густого ситечка. Посіви накривають склом, щоби не так скоро висихала земля. Скло рекомендується щоденно протирати або перевертати.

Дуже дрібне насіння можна висівати в ящики по снігу, щоби краще було видно рівномірність висіву. При таненні снігу насіння разом з вологою втягується у ґрунті.

Висів насіння в парниках та теплицях також залежить від вегетаційного періоду рослини. Із квіткових найшвидше висівають насіння бегонії завжди квітучої. В овочівництві у січні-лютому починають вирощувати розсаду ранньої капусти, помідорів та інших культур для отримання ранньої продукції. У квітникарстві висівають насіння сальвії, колеуса, чорнобривців, вербени, лобелії, цинерарії. У березні - на початку квітня починають готувати розсаду для висаджування у відкритий ґрунт та одержання основної маси теплолюбних овочів.

Чим більша насінина, тим більше в ній поживних речовин і тим вищий загальний темп розвитку рослин. Насіння одно- та двохрічних культур у звичайних умовах мають добру схожість і легко проростають, а багаторічники - навпаки.

Найбільше значення при проростанні насіння мають температура, вологість Ґрунту та повітря.

Щоб приблизно визначити потрібну температуру для проростання насіння, необхідно пам'ятати, що сприятливою може бути та, при якій добре розвивається материнська рослина. Наприклад, насіння рослин, природний ареал яких північні країни, добре проростає при температурі -5-10°С, рослини із районів з помірним кліматом - при 10-15°С, а з тропіків -22-30°С. На практиці оптимальною температурою для проростання насіння являється 23-28°С. її пониження в нічний час не впливає на швидкість проростання.