- •Розділ 1. Основи тепличного господарства та види закритого ґрунту
- •1.1. Загальна характеристика тепличного господарства
- •1.2. Переваги і недоліки тепличного господарства
- •1.3. Агротехнічні та економічні аспекти тепличного господарства
- •Будова і конструктивні особливості теплиць і парників
- •Водяний і паровий обігрів
- •Теплиці, види теплиць, способи обігріву, конструктивні особливості, способи поливу ґрунту, вентиляція теплиць
- •Розташування теплиць
- •Обігрів теплиць
- •Провітрювання теплиці
- •Підготовка ґрунту та ґрунтосумшіей
- •Підготовка ґрунту до сівби та садіння рослин
- •Види добрив для збагачення ґрунту та підживлення рослин
- •Підготовка поживних сумішей
- •Вирощування розсади з насіння
- •Передпосівна підготовка насіння, його якість, терміни посіву
- •Терміни відпуску розсади.
- •Вирощування овочевих культур
- •Вирощування огірків
- •Вирощування помідорів
- •Редиска
- •Цибуля на зелень
- •Цвітна капуста
- •Петрушка
- •Вирощування однорічних та багаторічних квіткових рослин Загальні відомості про розмноження однорічних та багаторічних рослин
- •Розмноження поділом клубнів
- •Розмноження цибулинних рослин
- •Розмноження поділом клубнецибулин
- •Розмноження поділом куща та кореневими відприсками
- •Розмноження відводками
- •Розмноження живцями
- •Розмноження кореневими та кореневищними живцями
- •Розмноження щепленням
- •Вигоночні культури
- •Вигонка цибулинних
- •Особливості вирощування основних видів квіткових рослин Гвоздика
- •Водний режим
- •Температурні умови та повітряний режим
- •Підживлення гвоздики
- •Урожай квітів та зберігання зрізаної квіткової продукції
- •Основні хвороби та шкідники:
- •Особливості розмноження деревно-чагарникових та плодово-ягідних порід Способи вегетативного розмноження
- •Розмноження відділеними від рослин частинами
- •Розмноження щепленням
- •Клональне мікророзмноження
- •Підготовка одержаних рослин до посадки у відкритий ґрунт.
- •Розмноження зеленими та зимовими живцями Маточне відділення
- •Строки заготівлі живців і живцювання
- •Режим укорінення зелених живців
- •Підготовка до зимівлі
- •Розмноження здерев'янілими живцями
- •Догляд за молодими рослинами і загартовування
- •Шкідники рослин закритого ґрунту
- •Слимаки — Gastropoda
- •Нематоди - Nematoda
- •Рослиноїдні кліщі - Асагіпа
- •Кліщ павутинний звичайний Tetranychus urticae Koch.
- •Плоскотілка теплична Brevipalpus obovatus
- •Попелиці - Aphidinea
- •Теплична попелиця Myzuspersicae Sulz.
- •Трояндова попелиця Macrosiphum rosae l.
- •Трипси — Thysanoptera
- •Кокциди — Соссіпеа
- •Хвороби рослин закритого ґрунту
- •Хвороби проростків і стебел
- •Вертицильозне в'янення рослин.
- •Фузаріозне в'янення рослин.
- •Хвороби листків Несправжня борошниста роса квіткових рослин.
- •Борошниста роса троянди.
- •Іржа троянди.
- •Іржа гвоздики.
- •Чорна плямистість троянди.
- •Літературні джерела
Трояндова попелиця Macrosiphum rosae l.
Попелиці великого розміру, зелені, вусики довгі чорні. хвостик мечеподібний довгий (рис. 51). Зимують яйця на пагонах троянд. Личинки відроджуються весною, після завершення розвитку перетворюються в безкрилих самок. Розмножуються патеногенетично (без запліднення): самки народжують самок. У третьому поколінні появляються крилаті самки, які можуть перелітати на інші рослини. Протягом року в теплицях може давати 10-15 поколінь.
Боротьба. Така ж як з тепличною попелицею.
Трипси — Thysanoptera
Дрібні комахи з видовжено-овальним тілом довжиною 0,5-1,7 мм. Покриви вкриті поперечними зморшками. На тілі, вусиках та кінцівках - щетинки, які покривають усе тіло. На крилах щетинки утворюють бахрому. Ротові органи колюче-сисні.
Рис. 52. Оранжерейний трипс
1 — доросла комаха, 2 —личинка,
З — пошкоджений листок
В теплицях найчастіше розвиваються трипс оранжерейний (рис. 52), тютюновий, драценовий.
З метою зменшення випаровуючої поверхні та транспірації в усіх живців листяних порід з великими простими та складними листочками листову пластину зменшують наполовину.
Боротьба. Знищення бур'янів навколо теплиць і в теплицях. На складах нафталін (1-1,2 кг/100 м3). Перед посадкою цибулини замочують в 0,1% фосфаміді на протязі 20-30 хв.
слини обприскують 0,1% фосфамідом, актеліком, фозалоном, ізатршиім. Для біологічної боротьби використовується хижий кліщ амблісейус.
В період вегетації ро-
ііком, фозалоном, ізатріном. гється хижий кліщ амблісейус.
Кокциди — Соссіпеа
Дрібні, рідше середнього розміру комахи (довжина тіла від 0,2 до 1,5 см). Відрізняються малою рухливістю і своєрідною будовою тіла. Для них характерна добре виражена різниця у будові тіла самців та самок: самки безкрилі, часто з редукованими ногами, вусиками, очами, вкриті восковими виділеннями; самці - крилаті з добре розвиненими ногами, вусиками, очами, але з редукованим ротовим апаратом. Індивідуальний розвиток самців більш складний - вони проходять на 1-2 линьки більше, ніж самки. Деякі види розмножуються статевим шляхом, інші – партеногенетично або, в залежності від умов існування, тим чи іншим способом. Личинки першого віку можуть рухатися (їх називають "бродяжки"), а потім втрачають здатність до пересування, живлячись на одному місці. Самки щитівок та несправжньощитівок, зануривши членистий ротовий апарат в тканини рослин, протягом всього життя залишаються нерухомими. Самці добре літають, розшукуючи самку для парування. У червчиків личинки та самки не втрачають здатності до пересування. Кокциди завдають значної шкоди культурним, декоративним рослинам та деревам, багато з них дуже добре розвивається у закритому грунті.
Щетинистий борошнистий червець Pseudococcus longispinus Geoffr.
У самки тіло овальне, покрите білими порошкоподібними восковими виділеннями. Довжина 2-3,6 мм. По боках тіла розміщено 17 пар воскових ниток, задня пара яких рівна або більша за довжину тіла.
Поліфаг: пошкоджує цитрусові дерева, плющ, виноград, декоративні та тепличні рослини. Самки живородні.
М'яка несправжньощитівка Cossushesperidum L.
Щиток самок плоский, широкоовальний, жовтого або зеленувато-коричневого кольору, 3-4 мм.
Личинка 2 рази линяє і перетворюється в статевозрілу самку. В теплицях утворюється 3-4 покоління протягом року.
Пальмова щитівка Diaspis boisduvalii Sign.
Щиток самок круглий, білий або сіро-білий, діаметром - 1,5-2,2 мм. На ньому помітно залишки двох личиночних шкірок світло-коричневого кольору нашарованих одна на одну. Пошкоджує пальми та інші рослини в теплицях та оранжереях.
Коричнева щитівка Chrysomphalus distiospermi Morg.
Щиток самки круглий, плоский, коричневий або чорно-коричневий, діаметром до 2 мм. Кожна самка відкладає до 150-200 яєць. Поліфаг, який пошкоджує значну кількість тепличних та декоративних рослин.
Личинки розвиваються в травні-червні, серпні, жовтні-листопаді, утворюючи 2-3 покоління у відкритому грунті. В теплицях можуть розвиватися протягом всього року.
Об'єкт внутрішнього карантину.
Боротьба. Для попередження проникнення кокцид в теплиці важливе значення має профілактика.
Для хімічного захисту використовують 0,15% актелік, 0,2% карбофос, 0,05-0,1% амбуш, 0,2% ізатрін.
Біологічна боротьба. Для знищення червеців застосовують хижого жука жук криптолемуса у співвідношенні хижак-жертва 1:50. Проти м'якої несправжньощитівки випускають в теплицях паразита енціртуса, а проти щитівок - цитрусового аспідіотіфага.