- •Розділ 1. Основи тепличного господарства та види закритого ґрунту
- •1.1. Загальна характеристика тепличного господарства
- •1.2. Переваги і недоліки тепличного господарства
- •1.3. Агротехнічні та економічні аспекти тепличного господарства
- •Будова і конструктивні особливості теплиць і парників
- •Водяний і паровий обігрів
- •Теплиці, види теплиць, способи обігріву, конструктивні особливості, способи поливу ґрунту, вентиляція теплиць
- •Розташування теплиць
- •Обігрів теплиць
- •Провітрювання теплиці
- •Підготовка ґрунту та ґрунтосумшіей
- •Підготовка ґрунту до сівби та садіння рослин
- •Види добрив для збагачення ґрунту та підживлення рослин
- •Підготовка поживних сумішей
- •Вирощування розсади з насіння
- •Передпосівна підготовка насіння, його якість, терміни посіву
- •Терміни відпуску розсади.
- •Вирощування овочевих культур
- •Вирощування огірків
- •Вирощування помідорів
- •Редиска
- •Цибуля на зелень
- •Цвітна капуста
- •Петрушка
- •Вирощування однорічних та багаторічних квіткових рослин Загальні відомості про розмноження однорічних та багаторічних рослин
- •Розмноження поділом клубнів
- •Розмноження цибулинних рослин
- •Розмноження поділом клубнецибулин
- •Розмноження поділом куща та кореневими відприсками
- •Розмноження відводками
- •Розмноження живцями
- •Розмноження кореневими та кореневищними живцями
- •Розмноження щепленням
- •Вигоночні культури
- •Вигонка цибулинних
- •Особливості вирощування основних видів квіткових рослин Гвоздика
- •Водний режим
- •Температурні умови та повітряний режим
- •Підживлення гвоздики
- •Урожай квітів та зберігання зрізаної квіткової продукції
- •Основні хвороби та шкідники:
- •Особливості розмноження деревно-чагарникових та плодово-ягідних порід Способи вегетативного розмноження
- •Розмноження відділеними від рослин частинами
- •Розмноження щепленням
- •Клональне мікророзмноження
- •Підготовка одержаних рослин до посадки у відкритий ґрунт.
- •Розмноження зеленими та зимовими живцями Маточне відділення
- •Строки заготівлі живців і живцювання
- •Режим укорінення зелених живців
- •Підготовка до зимівлі
- •Розмноження здерев'янілими живцями
- •Догляд за молодими рослинами і загартовування
- •Шкідники рослин закритого ґрунту
- •Слимаки — Gastropoda
- •Нематоди - Nematoda
- •Рослиноїдні кліщі - Асагіпа
- •Кліщ павутинний звичайний Tetranychus urticae Koch.
- •Плоскотілка теплична Brevipalpus obovatus
- •Попелиці - Aphidinea
- •Теплична попелиця Myzuspersicae Sulz.
- •Трояндова попелиця Macrosiphum rosae l.
- •Трипси — Thysanoptera
- •Кокциди — Соссіпеа
- •Хвороби рослин закритого ґрунту
- •Хвороби проростків і стебел
- •Вертицильозне в'янення рослин.
- •Фузаріозне в'янення рослин.
- •Хвороби листків Несправжня борошниста роса квіткових рослин.
- •Борошниста роса троянди.
- •Іржа троянди.
- •Іржа гвоздики.
- •Чорна плямистість троянди.
- •Літературні джерела
Вертицильозне в'янення рослин.
Збудники: Verticillium albo-atrum Reinke et Berth., V. dachliae Kleb. Гриби уражають головним чином айстри, жоржини, гвоздику, левкой, герберу, хризантеми та інші. При ураженні рослин міцелій проникає в судини стебла і викликає їх закупорювання, внаслідок чого порушується надходження води і поживних речовин. Зовнішні ознаки уражених рослин такі: притупляється ріст і часто спостерігається загальне жовто-зелене забарвлення рослини, яке просувається знизу вгору; пізніше наступає в'янення і пожовтіння листків, а потім повна загибель рослини. Ці зовнішні ознаки можуть змінюватися в залежності від виду рослини, зокрема, спостерігається розеточне розташування листків, утворення на уражених листках жовтих, червоних або бурих плям, розташованих по краю листка або між жилками, загинання країв листка і всихання листової пластинки. Як правило, якщо рослина не гине, квітки утворюються дрібні, блідого забарвлення, майже не відкриваються. Стебла зовнішньо мають здоровий вигляд, але на поздовжньому розрізі помітне побуріння судин, а на поперечному - концентрично розміщені плями. У вологу погоду на уражених частинах рослин з'являються бурі бархатисті нальоти грибниці і спороношень гриба.
Фузаріозне в'янення рослин.
Збудник - Fusarium oxyporus Schlecht, F. roseum (Link.) Syd. et Hans. Хвороба уражає айстри, гвоздику, жоржини, левкої, хризантеми, цикламени, гладіолуси та ін. Міцелій гриба проникає через кореневу шийку в судини стебла, де спричиняє їх закупорювання, що порушує режим живлення; виділені міцелієм токсичні речовини прискорюють процес в'янення рослин. Уражені рослини буріють; стебло, коренева шийка і корені загнивають і відмирають. Судини всередині стебла також набувають бурого забарвлення. Листки на уражених рослинах одночасно і рівномірно жовтіють, втрачають тургор і в'януть не опадаючи. Уражені тканини набувають бурий або червоно-бурий відтінок. На поверхні уражених органів утворюється спороношення гриба у вигляді рожевих подушечок.
Уражені рослини звичайно гинуть, особливо - молоді рослини навесні або в період бутонізації і цвітіння. Це дуже поширена і небезпечна хвороба при вирощуванні декоративних квіткових рослин у відкритому грунті і теплицях.
Боротьба із хворобами типу в'янення^ 3 профілактичною метою проводять пропарювання ґрунту при температурі 98-100°С. Слід дотримуватися агротехніки вирощування рослин: поливають рослини ранком, після чого добре провітрюють теплиці та парники, не допускаючи високої вологості. Заміна зараженого ґрунту. Вибраковування та знищення хворих рослин. Перед посівом проводять протруювання насіння протягом 10-15 хв. в 0,01% розчині формаліну. Ступінь зараження рослин фузаріозом знижують вапнуванням ґрунтів, а також фосфорно-калійними підживленнями.
Хвороби листків Несправжня борошниста роса квіткових рослин.
Збудники - різні види з родів: Peronospora і Вгетіа. Дана хвороба уражає значну кількість квіткових рослин, для неї характерні такі загальні ознаки. На нижній стороні листків з'являються блідо-сірі або сіро-фіолетові нальоти грибниці із спорами. На верхній стороні листків відповідно в тих же місцях з'являються блідо-зелені, пізніше блідо-жовті, а потім жовто-бурі плями. Уражені листки деформуються. Гриб уражає також і стебла, верхівки з бутонами, які Жовтіють і сильно деформуються. Листки і пагони поступово засихають, хворі рослини припиняють ріст і гинуть.
Несправжньо-борошнисті гриби утворюють на нижній стороні листків велику кількість розгалужених конідієносців, які виходять через про-дихи, на кінцях конідієносців утворюються конідії. Всередині уражених тканин статевим шляхом формуються ооспори. На різних квіткових рослинах трапляються різноманітні види несправжньо-борошнистих грибів, які відрізняються рядом морфологічних ознак.
Боротьба. Дотримання агротехніки вирощування. Обприскування препаратами групи міді (бордоська рідина, купрозан, хлорокис міді, ценеб, альєст).