Розмноження поділом клубнів

Рис. 28. Розмноження жоржин

Кореневі клубні утворюються в результаті потовщення коренів і не мають бруньок відтворення, тому для розмноження рослин клубні потрібно ділити так, щоб кожна їх частина мала кусочок кореневої шийки з розміщеними на ній 1 -3 бруньками, в іншому випадку вона непридатна для розмноження. Таким способом розмножуються жоржини (рис. 28).

Рослини, які мають клубні стеблового походження, на відміну від кореневих, добре розмножуються поділом. На них закладені активні бруньки та сплячі бруньки відтворення, з яких, в разі необхідності, можуть утворюватися додаткові корені. Таким способом добре розмножуються піон лікарський, цикламен, глоксинія, бегонія клубнева.

Розмноження цибулинних рослин

Цибулина - спеціалізований підземний укорочений пагін, у якого запаси поживних речовин відкладаються у видозмінених листках -масивних лусках. У відповідності з біологічними особливостями в одних рослин вони замінюються щорічно, а в інших наростають протягом декількох років, внаслідок чого їх називають багаторічниками (лілії, нарциси).

Розмножуються цибулинні рослини новими цибулинами - дітками, які розвиваються із бруньок, розміщених в пазухах лусок материнської цибулини. Якісні цибулини повинні мати такі ознаки:

тюльпани - округла форма, золотисто-жовте забарвлення;

гіацинти - бурий колір, видовжена форма.

Деякі види лілій (зокрема - лілія біла) розмножуються окремими лусками (рис. 29), після відділення їх від материнської цибулини та висаджування у вологий пісок. При цьому нижній кінець лусок заглиблюють на 1 -1,5 см у Грунт.

Рис. 29. Розмноження лілій

1 — лусками цибулин; 2 — "дєтками ": дрібними (зліва), середніми (всередині), великими (справа); З — сіянцілілій

Розмноження поділом клубнецибулин

Клубнецибулина представляє собою укорочене та потовщене стебло. За морфологічною будовою вона займає проміжне положення між клубнем і цибулиною, оскільки має сильне денце і луски. Клубнецибулина щорічно відмирає, утворюючи заміщуючу (дочірню) клубнецибулину і клубне-бруньки.

Поділом клубнецибулин та дітками можуть розмножуватися гладіолуси (рис. ЗО), шафран та деякі шип рослини.

Рис. З0. Розмноження гладіолусів

1 — клубнецибулина з "дєтками " (внизу старий відмерлий клубень); 2 — поділ великих

клубнів; З —розвиток старих (а) і молодих (б) клубнів; 4 —утворення заміщуючих клубнецибулин при нормальній посадці; 5 — утворення заміщуючих клубнецибулин при посадці "на бочок" (а) і "вверх денцем" (б)

Розмноження поділом куща та кореневими відприсками

Поділ куща вважається найбільш простим та широко розповсюдженим способом розмноження тих багаторічників, які добре переносять пересадку та витягування з ґрунту. Поділ проводять так, щоб кожна частина мала надземні пагони та корені. Таким способом розмножуються флокси (рис. 31), піони, багаторічні хризантеми, дельфініуми, піретрум, солідаго, люпин, анемона, примула лікарська.

Рис. 31. Розмноження флоксів поділом куща І - кущ до поділу; 2 — кущі після подіпу

Розмноження поділом куща проводять в залежності від часу цвітіння маточної рослини: якщо рослини цвітуть в літньо-осіннього період - поділ проводять осінню або весною, якщо цвітіння проходить весною - розмноження рослин проводять з кінця літа та восени. Горшкові рослини розмножують після цвітіння або закінчення періоду спокою. Таким способом можна розмножувати хризантеми, флокси, астільбу, іриси, аспідістру.