Тема № 8. Міжнародний технологічний обмін (мто).

ПЛАН

1. Сутність та передумови розвитку МТО

2. Основні форми МТО.

Рекомендована література: [2; 4; 11;].

1. Сутність та передумови розвитку МТО

Термін „міжнародний технологічний обмін” має два значення:

1.У широкому розумінні: МТО – це обмін будь-якими науково – технічними знаннями та виробничим досвідом між країнами.

2. У вузькому розумінні: МТО – передача науково – технічних знань, що відносяться до конкретних виробничих процесів та знаходять своє практичне застосування.

Інформація (від лат. Informatio) – роз’яснення відомості про навколишній світ.

Знання – це перевірений практикою результат процесу пізнання дійсності і адекватне її відображення у свідомості людини у вигляді понять, сутність і теорія.

Досвід – це сукупність знань та вчень.

Передумови розвитку МТО:

1. становлення постіндустріального інформаційного укладу економіки в національних межах: (динаміка НТП (гена інженерія, термоядерний синтез, штучний інтелект і ін. ) а також всеосяжне інформаційне суспільне життя (електрона торгівля, оптоволоконі та космічні телемунікації);

2. зростання пріоритетності інноваційного підприємництва та ролі інтелектуального капіталу.

3. підвищення вимог до мінімізації техногенного та антропогенного впливу на навколишнє середовище.

Новація – нові продукти (процеси) діяльності та організації їх впровадження на до ринковій стадії.

Інновація – це нові товари (процеси) як результат відтворення комерціалізації новацій (ринкова стадія).

2. Основні форми МТО.

Технологія має дуалістичну природу:

• сукупність способів переробки матеріалів та виготовлення виробів (інтелектуально-пошукова складова);

• сукупність процесів, що супроводжують ці види робіт і спричиняють до появи їх результатів (матеріально – забезпечувальна складова).

Комплексним визначенням технології, яке втілює в собі обидва аспекти даного поняття є наступне визначення:

технологія – це система інноваційно – ресурсних процедур створення нових продуктів і процесів.

У відповідності до дуалістичної природи технологій а також особливостей комерційного та некомерційного обміну ними розрізняють наступні форми обміну технологіями, узагальнені у наступній таблиці.

Таблиця 1. Види та форми міжнародного технологічного обміну.

Форма обміну	Вигляд технологій		Форма руху
	Уречевлений	Неуречевлений
Т О В А Р Н А	1. Найрізноманітніша номенклатура продукції виробничої сфери. 2. Потенційно-товарна (ринкова) науково – технічна документація.	1. Патентні й безпатентні ліцензії, ноу-хау, інжиніринг, лізинг, франчайзинг, управлінський консалтинг, наукоємні послуги, копірайт. 2. Іноземні інтелектуальні інвестиції.	К О М Е Р Ц І Й Н А
Н Е Т О В А Р Н А	1. Друковані інформаційні масиви у вигляді довідників, періодичних наукових видань. 2. Комп’ютерні банки даних. 3. Безоплатне надання устаткування за програмами міжнародної співпраці.	1. Спільне проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт. 2. Міжнародні міжвузівські стосунки, наукові міжнародні конференції, симпозіуми, семінари. 3. Міжнародне технологічне сприяння (допомога) (технологічні гранти, співфінансування)	Н Е К О М Е Р Ц І Й Н А

Світовий ринок технологій – це сукупність міжнародних ринкових відносин цих суб’єктів з приводу прибуткового використання приватної власності на його об’єкти – технології продуктів, процесів та управління.

Світовий ринок технології – це комерційна форма міжнародного технологічного обміну.