- •Тема №1. Предмет, метод і задачі дисципліни “міжнародна економіка”
- •Предмет дисципліни “Міжнародна економіка”.
- •2. Сучасна методологія пізнання міжнародної економіки.
- •3. Цілі, задачі і взаємозв’язок дисципліни з іншими економічними дисциплінами.
- •Тема № 2. Система міжнародних економічних відносин
- •3. Особливості держави як суб’єкта мев.
- •3. Особливості держави як суб’єкта мев.
- •Тема № 3. Середовище розвитку мев
- •Тема № 4. Сутність, види та форми мпп.
- •3. Ціноутворення в міжнародній торгівлі
- •3. Ціноутворення в міжнародній торгівлі
- •Тема № 6. Міжнародний рух капіталу (мрк)
- •Тема № 7. Міжнародна міграція робочої сили
- •Тема № 8. Міжнародний технологічний обмін (мто).
- •Тема № 9. Сутність та форми міжнародної економічної інтеграції
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЮРІЯ КОНДРАТЮКА КАФЕДРА ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ
ОПОРНИЙ КОНСПЕНКТ ЛЕКЦІЙ з дисципліни „Міжнародна економіка” для студентів фінансово-економічного факультету денної та заочної форм навчання
Полтава ПолтНТУ 2005 |
Опорний конспект лекцій з дисципліни „Міжнародна економіка” для студентів фінансово-економічного факультету денної та заочної форм навчання / Полтава: Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка, 2005 р.
Укладачі: Дубіщев В.П., доктор екон. наук, професор; Пінчук І.О., Монастир на Н.В.
Відповідальний за випуск: завідувач кафедри економічної теорії Дубіщев В.П., доктор екон. наук, професор.
Тема №1. Предмет, метод і задачі дисципліни “міжнародна економіка”
ПЛАН
1. Предмет дисципліни “Міжнародна економіка”.
2. Сучасна методологія пізнання міжнародної економіки.
3. Цілі, задачі і взаємозв’язок дисципліни з іншими економічними дисциплінами.
Предмет дисципліни “Міжнародна економіка”.
Предметом дисципліни „Міжнародна економіка” є система мікро- та макроекономічних взаємовідносин, що виходять за національні межі у процесі інтернаціоналізації та глобалізації.
Дисципліна орієнтована на вивчення системи міжнародної економічної діяльності та об’єктивних законів і принципів її розвитку, отримання знань щодо умов, форм, методів та основного інструментарію міжнародної економічної політики України в процеси інтеграції її в сучасні господарські структури. Крім того, передбачається вивчення можливостей інтеграційних союзів, що вже сформувалися в світі.
Розвиток світового ринку товарів призвів на зламі 19-20 ст. до інтенсифікації міжнародного економічного спілкування, яке стало поступово виходити за межі міждержавного обміну товарами. Розвиток виробничих сил і зростання фінансового капіталу призвели до виникнення світового господарства. Міжнародна економіка (МЕ) (world economy) - (світова економіка; світове господарство) – це сукупність національних економік країн світу, пов'язаних між собою мобільними чинниками виробництва, грошовими потоками а також процесами інтеграції, глобалізації та інтернаціоналізації. Основою виникнення і існування МЕ як системи є її цілісність, яка передбачає економічну взаємодію всіх складових частин системи на достатньо стійкому рівні. МЕ відноситься до числа досить складних систем, які характеризуються множинністю (численністю елементів системи), ієрархічністю і структурністю. Найрухомішою частиною МЕ є світовий ринок, що являє собою сферу обмінних відносин між країнами та між іншими суб’єктами МЕ, які пов’язані між собою участю у міжнародному поділі праці.
2. Сучасна методологія пізнання міжнародної економіки.
Теоретичною основою аналізу сучасної світової економіки є використання як загальнонаукових методів пізнання, серед яких, зокрема, системний; структурно-функціональний, метод аналізу та синтезу, сходження від абстрактного до конкретного і навпаки, метод аналогій, моделювання. діалектичний метод, так і врахування сучасних тенденцій у світовій економічній думці.
Міжнародне регулювання і нагляд |
Економічні |
Фінансові |
||||||||||||
Міжнародні організації |
||||||||||||||
Форми МЕВ |
Міжнародна торгівля |
Міжнародний рух чинників виробництва |
Міжнародна торгівля фінансовими інструментами |
|||||||||||
Товарами |
Послугами
|
Капітал |
Робоча сила
|
Технології |
Валютою |
Цінними паперами |
Кредитами |
Розрахунки |
||||||
Державне регулювання |
Регулювання зовнішньої торгівлі |
Регулюваня руху чинників виробництва |
Валютне та банківське регулювання |
|||||||||||
Мікроекономічна політика |
Макроекономічна політика |
|||||||||||||
Базові поняття |
|
Світова економіка |
|
|||||||||||
|
Світовий ринок |
|
||||||||||||
Міжнародний поділ праці |
Рис. 1. Структура світової економіки
Попереднє економічне знання, в ому числі його класичні зразки, мало переважно розсіяний характер, тобто охоплювало окремі економічні ареали, головним чином тогочасні національні економіки, чи то розвинуті – Німеччина, Франція, Іспанія та ін. Крім того, в економічній науці домінувала європоцентристська або ширше – західна парадигма. До того ж у рамках цієї парадигми існували й існують різноманітні, часто прямо протилежні школи та напрями. Це беззаперечно свідчить про те, що до теперішнього часу не вдалося сформувати хоча б основи універсальної економічної науки, своєрідної економічної філософії, близької до тих, що є загальновизнаними в системі наукового знання. Обмеженість сучасних економічних поглядів проявляється в ому, що вони досі мають локальний характер, охоплюючи хоч і найбільш розвинуту, але далеко не всю глобальну економічну систему. Ще один суттєвий недолік сучасної економічної науки - надмірна ускладненість, абстрагованість від реальних економічних процесів, яка межує з і схоластикою, що завжди свідчить про поглиблення кризових процесів у науці.
Отже, економічне знання пішло шляхом онтогенезу, акцентуючи увагу передусім на індивідуальних змінах, значно менше зважаючи на загальноекономічні. Загально соціологічні зрушення та протиріччя, тотальне, розсіяне знання, що ним дотепер є економічна теорія, переростає на межі другого і третього тисячоліть у синтез глобального, концентрованого, загально планетарного знання. Домінуючим в економічній теорії стає філогенез, що передбачає вивчення родових, історичних властивостей та якостей, пріоритет дедуктивного мислення над індуктивним.