3. Особливості держави як суб’єкта мев.

Держава є основним і універсальним засобом здійснення як політики, так і економіки. Вона створює економічні та правові передумови для ефективної діяльності окремих елементів економіки. Так, держава є особливою організацією політичної влади, яка існує лише в соціально неоднорідному суспільстві. Вона характеризується рядом ознак, що, по - перше, відрізняють її від суспільної влади в додержаний період, а по-друге, підтверджують її роль як основного знаряддя здійснення політичної влади. До ознак будь - якої держави слід віднести такі: територія; 2) політичний публічний характер влади, що втілюється в державно-правових інститутах; 3) суверенітет; 4) механізм держави; 5) загальнообов'язкові правила поведінки — правові норми; 6) система податків.

Особливою є участь у МЕВ такого їх суб’єкта як держава. Держава-це суверенне утворення, яке володіє верховною владою на своїй тер-рії та незалежністю по відношенню до інших держав.

Як суб’єкт МЕВ держава виконує подвійну функцію:

1) вона через уповноважені органи може бути безпосереднім учасником міжнар. операцій;

2) через нормативно-законодавче регул-ня, розвиток інфрастр-ри держава може сприяти (або заважати) міжнар. д-сті інш. субєктів.

Основним суб'єктом світової економіки та міжнародних економічних відносин є держави, як економічно відособлені країни, які здійснюють міжнародний обмін. Держави можуть бути різними за своїми соціальна-економічними системами, політичним режимом, формою правління та формою державного устрою. Але, незалежно від цього, кожна з них на основі свого суверенітету має право бути суб'єктом міжнародних економічних відносин. Україна виступає рівноправним учасником міжнародного спілкування, активно сприяє зміцненню загального миру і міжнародної безпеки, бере участь у загальноєвропейському процесі та в європейських структурах. Особливості держави як суб'єкта світової економіки: 1) держава схильна сприяти покращенню умов господарської діяльності для державних підприємств; 2) держава користується правом імунітету, який слід розуміти як неможливість позову на неї іншої іноземної держави. Імунітет - слово латинського походження і в перекладі на українську мову означає звільнення від чого-небудь. У міжнародному праві імунітет держави розглядається як принцип, відповідно до якого державі або Ті органам не може бути пред'явлений позов у суді іноземної держави. Наявність імунітету в держави не означає, що ним наділені і відповідні господарські організації, наприклад державні, які виступають як юридичні особи. У даному випадку йдеться про зовнішньоторговельне об'єднання, морські пароплавства, в оперативному управлінні яких знаходяться державні торгівельні судна.

Існування принципу роздільної майнової відповідальності між державою і її юридичними особами означає, що за невиконання зобов'язань перед іноземними контрагентами (фірмами) майнову відповідальність несуть юридичні особи самостійно. Це положення зазначено в законі України "Про зовнішньоекономічну діяльність ", де записано, що Україна як держава не несе відповідальності за дії суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, як і вони не несуть такої відповідальності за дії України як держави.

4. Особливості розвитку сучасних МЕВ.

Особливостями розвитку сучасної МЕ є:

• розвиток міжнародного переміщення факторів виробництва, передусім у формах вивезення-ввезення капіталу, робочої сили і технології;

• зростання на цій основі міжнародних форм виробництва на підприємствах, розташованих в декількох країнах, в першу чергу в рамках ТНК;

• економічна політика країн, що передбачає підтримку міжнародного руху товарів і факторів виробництва на двох- і багатосторонній основі;

• виникнення економіки відкритого типу в рамках багатьох держав і міждержавних об’єднань;

• зростання інтенсивності регіональних інтеграційних процесів;

• поступова зміна економічної основи сучасної цивілізації (індустральна модель розвитку витісняється постіндустріальною).

Об’єкти МЕВ – це економічні ресурси, що знаходяться у розпорядженні тієї чи іншої країни і є предметом міжнародного обліку (сировина, товари, послуги, матеріально – грошові та трудові ресурси ).

У сучасній МЕ спостерігаються такі тенденції стосовно об’єктів МЕВ.

1) Одночасно із зростанням свого економічного розвитку, країни починають експортувати науку – місткі ресурсозберігаючі та високотехнологічні товари і послуги, в той час як слабко розвинуті країни можуть запропонувати лише власні природні ресурси. При цьому природним є те, що ціни на ці 2 категорії експортованих товарів значно відрізняються на користь перших, що збільшує і без того величезний розрив між розвинутими країнами і країнами що розвиваються.

2) З іншого боку розвинуті країни імпортують в основному високо технологічні обладнання, сировину і нові технології, а менш розвинуті змушені закуповувати на зовнішніх ринках товари споживання та продовольство, що збільшує і без того величезний розрив між розвинутими країнами і країнами що розвиваються.