- •Тема №1. Предмет, метод і задачі дисципліни “міжнародна економіка”
- •Предмет дисципліни “Міжнародна економіка”.
- •2. Сучасна методологія пізнання міжнародної економіки.
- •3. Цілі, задачі і взаємозв’язок дисципліни з іншими економічними дисциплінами.
- •Тема № 2. Система міжнародних економічних відносин
- •3. Особливості держави як суб’єкта мев.
- •3. Особливості держави як суб’єкта мев.
- •Тема № 3. Середовище розвитку мев
- •Тема № 4. Сутність, види та форми мпп.
- •3. Ціноутворення в міжнародній торгівлі
- •3. Ціноутворення в міжнародній торгівлі
- •Тема № 6. Міжнародний рух капіталу (мрк)
- •Тема № 7. Міжнародна міграція робочої сили
- •Тема № 8. Міжнародний технологічний обмін (мто).
- •Тема № 9. Сутність та форми міжнародної економічної інтеграції
3. Ціноутворення в міжнародній торгівлі
Рекомендована література: [2; 5; 9].
1. Теоретичні основи міжнародної торгівлі.
МТ – це сфера товарно - грошових відносин на міжнародному рівні, це специфічна форма обміну продуктами праці (товарами або послугами) між продавцями і покупцями різних країн.
Теорії, які пояснюють причини і особливості міжнародної торгівлі, можна розподілити на дві групи: 1) класичні теорії та 2) альтернативні.
Класичні:
меркантилізм;
теорія абсолютних переваг;
теорія порівняльних переваг.
Альтернативні в свою чергу поділяються на неофакторні та неотехнологічні.
Неофакторні:
модель з урахуванням різної інтенсивності факторів (на відміну від Леонтьєва, який робив розрахунки по продукції, що заміщувала імпорт, а не за фактичними витратами зарубіжних виробників, розробники цієї моделі працювали у напрямку розрахунків не по імпортозаміщенню, а по реальному імпорту);
модель з урахуванням особливостей попиту (надлишок капіталу, наприклад, у США, обумовлюючи капіталомістке споживання, спричиняє його нестачу для експорту і, таким чином, формує велику трудомісткість товарів, що експортуються);
модель з урахуванням неоднорідності факторів (виділення “фізичного” і “людського” капіталу; обґрунтування переважаючої значущості кваліфікованої праці тощо);
модель з урахуванням нових факторів (поряд з трудом і капіталом також природних ресурсів).
Неотехнологічні моделі:
модель наукомісткої спеціалізації (обгрунтовується спеціалізація розвинутих країн на виробництві і експорті наукомістких та високотехнологічних товарів, а спеціалізація країн, що розвиваються, на виробництві і експорті ресурсомістких товарів.
модель “економії на масштабах виробництва”: доводиться, що країни з великим внутрішнім ринком повинні розвивати виробництва, які дають “ефект масштабів”, т. ч., у такій продукції порівняльні переваги мають тільки великі країни; малі країни повинні спеціалізуватися на випуску продукції, яка не дає “ефекту масштабів”.
модель життєвого циклу продукту (кожний продукт проходить 5 стадій від появи до виходу з ринку: 1)поява; 2)розвиток; 3) насичення; 4)спад; 5)вихід з ринку, на одній з яких при певних умовах фірма стає експортером того чи іншого продукту, певний час маючи при цьому порівняльні переваги);
моделі внутрішньогалузевої торгівлі: відображають міжнародну торговельну практику, коли країни торгують між собою товарами однієї галузі, які виробляються практично при однаковій фактороінтенсивності, а дуже часто і факторонаділеності, тобто, мотивація МТ обумовлена не умовами виробництва, а умовами попиту).
2. Місце МТ в МЕ та МЕВ. Форми і показники сучасної МТ.
Міжнародна торгівля – це сфера товарно - грошових відносин на міжнародному рівні, це специфічна форма обміну продуктивності праці (товарами або послугами) між продавцями і покупцями різних країн. МТ — історично перша форма міжнародних економічних відносин, що являє собою обмін товарами та послугами між державами. Для національного господарства участь у міжнародній торгівлі набуває форми зовнішньої торгівлі. Зовнішня торгівля— це торгівля однієї країни з іншими країнами, яка складається з вивозу (експорту) та ввозу (імпорту) товарів та послуг. У сукупності зовнішня торгівля різних держав утворює міжнародну торгівлю.
Для оцінки масштабів, темпів, тенденцій, напрямів розвитку МТ використовують систему показників, яка складається з 6 груп:
1) абсолютні показники (експорт (реекспорт), імпорт (реімпорт), зовнішньоторговельний обіг, «генеральна» торгівля, «спеціальна» торгівля, фізичний обсяг зовнішньої торгівлі);
2) структурні показники (товарна структура експорту та імпорту, географічна структура експорту та імпорту);
3) показники інтенсивності торгівлі (обсяг експорту, імпорту чи зовнішньоторговельного обігу на душу населення; експортна, імпортна чи зовнішньоторговельна квота);
4) підсумовуючі показники (сальдо торговельного балансу, сальдо балансу послуг та некомерційних операцій, сальдо балансу з поточних операцій, індекс «умови торгівлі»).
5) показники динаміки;
Сучасний етап розвитку міжнародної торгівлі характеризується такими особливостями:
1) різким зростанням обсягів експорту та імпорту;
2) зростанням ролі зовнішньої торгівлі в економічному розвитку більшості країн, про що свідчить зростання експортної квоти країн;
3) зміни в товарній структурі світової торгівлі (збільшення питомої ваги готових виробів та напівфабрикатів; зростання частки машин, обладнання та транспортних засобів; інтенсифікація обміну продукцією інтелектуальної праці (ліцензіями, «ноу-хау», інжиніринговими послугами);
4) розповсюдження сталих та довгострокових відносин між постачальниками та покупцями, зростання питомої ваги внутрішньофірмових постачань у межах ТНК;
5) зростання ролі країн, що розвиваються, у світовій торгівлі;
6) посилення конкуренції між трьома центрами світового економічного розвитку: США, Японією та країнами ЄС;
7) посилення протекціоністських тенденцій у зовнішньоекономічній політиці більшості країн;
8) поява тенденції до створення замкнутих економічних просторів.