3. Ціноутворення в міжнародній торгівлі

Рекомендована література: [2; 5; 9].

1. Теоретичні основи міжнародної торгівлі.

МТ – це сфера товарно - грошових відносин на міжнародному рівні, це специфічна форма обміну продуктами праці (товарами або послугами) між продавцями і покупцями різних країн.

Теорії, які пояснюють причини і особливості міжнародної торгівлі, можна розподілити на дві групи: 1) класичні теорії та 2) альтернативні.

Класичні:

• меркантилізм;

• теорія абсолютних переваг;

• теорія порівняльних переваг.

Альтернативні в свою чергу поділяються на неофакторні та неотехнологічні.

Неофакторні:

• модель з урахуванням різної інтенсивності факторів (на відміну від Леонтьєва, який робив розрахунки по продукції, що заміщувала імпорт, а не за фактичними витратами зарубіжних виробників, розробники цієї моделі працювали у напрямку розрахунків не по імпортозаміщенню, а по реальному імпорту);

• модель з урахуванням особливостей попиту (надлишок капіталу, наприклад, у США, обумовлюючи капіталомістке споживання, спричиняє його нестачу для експорту і, таким чином, формує велику трудомісткість товарів, що експортуються);

• модель з урахуванням неоднорідності факторів (виділення “фізичного” і “людського” капіталу; обґрунтування переважаючої значущості кваліфікованої праці тощо);

• модель з урахуванням нових факторів (поряд з трудом і капіталом також природних ресурсів).

Неотехнологічні моделі:

1. модель наукомісткої спеціалізації (обгрунтовується спеціалізація розвинутих країн на виробництві і експорті наукомістких та високотехнологічних товарів, а спеціалізація країн, що розвиваються, на виробництві і експорті ресурсомістких товарів.

2. модель “економії на масштабах виробництва”: доводиться, що країни з великим внутрішнім ринком повинні розвивати виробництва, які дають “ефект масштабів”, т. ч., у такій продукції порівняльні переваги мають тільки великі країни; малі країни повинні спеціалізуватися на випуску продукції, яка не дає “ефекту масштабів”.

3. модель життєвого циклу продукту (кожний продукт проходить 5 стадій від появи до виходу з ринку: 1)поява; 2)розвиток; 3) насичення; 4)спад; 5)вихід з ринку, на одній з яких при певних умовах фірма стає експортером того чи іншого продукту, певний час маючи при цьому порівняльні переваги);

4. моделі внутрішньогалузевої торгівлі: відображають міжнародну торговельну практику, коли країни торгують між собою товарами однієї галузі, які виробляються практично при однаковій фактороінтенсивності, а дуже часто і факторонаділеності, тобто, мотивація МТ обумовлена не умовами виробництва, а умовами попиту).

2. Місце МТ в МЕ та МЕВ. Форми і показники сучасної МТ.

Міжнародна торгівля – це сфера товарно - грошових відносин на міжнародному рівні, це специфічна форма обміну продуктивності праці (товарами або послугами) між продавцями і покупцями різних країн. МТ — історично перша форма міжнародних економічних відносин, що являє собою обмін товарами та послугами між державами. Для національного господарства участь у міжнародній торгівлі набуває форми зовнішньої торгівлі. Зовнішня торгівля— це торгівля однієї країни з іншими країнами, яка складається з вивозу (експорту) та ввозу (імпорту) товарів та послуг. У сукупності зовнішня торгівля різних держав утворює міжнародну торгівлю.

Для оцінки масштабів, темпів, тенденцій, напрямів розвитку МТ використовують систему показників, яка складається з 6 груп:

1) абсолютні показники (експорт (реекспорт), імпорт (реімпорт), зовнішньоторговельний обіг, «генеральна» торгівля, «спеціальна» торгівля, фізичний обсяг зовнішньої торгівлі);

2) структурні показники (товарна структура експорту та імпорту, географічна структура експорту та імпорту);

3) показники інтенсивності торгівлі (обсяг експорту, імпорту чи зовнішньоторговельного обігу на душу населення; експортна, імпортна чи зовнішньоторговельна квота);

4) підсумовуючі показники (сальдо торговельного балансу, сальдо балансу послуг та некомерційних операцій, сальдо балансу з поточних операцій, індекс «умови торгівлі»).

5) показники динаміки;

Сучасний етап розвитку міжнародної торгівлі характеризується такими особливостями:

1) різким зростанням обсягів експорту та імпорту;

2) зростанням ролі зовнішньої торгівлі в економічному розвитку більшості країн, про що свідчить зростання експортної квоти країн;

3) зміни в товарній структурі світової торгівлі (збільшення питомої ваги готових виробів та напівфабрикатів; зростання частки машин, обладнання та транспортних засобів; інтенсифікація обміну продукцією інтелектуальної праці (ліцензіями, «ноу-хау», інжиніринговими послугами);

4) розповсюдження сталих та довгострокових відносин між постачальниками та покупцями, зростання питомої ваги внутрішньофірмових постачань у межах ТНК;

5) зростання ролі країн, що розвиваються, у світовій торгівлі;

6) посилення конкуренції між трьома центрами світового еконо­мічного розвитку: США, Японією та країнами ЄС;

7) посилення протекціоністських тенденцій у зовнішньоекономічній політиці більшості країн;

8) поява тенденції до створення замкнутих економічних просторів.