15. Організаційні засади проведення загальних зборів. Компетенція загальних зборів.

Для проведення зборів, як правило, створюється організаційна комісія, яку очолює член правління або голова правління AT. Іноді таку функцію покладають на спостережну (наглядову) ра­ду. Слід мати на увазі, що для проведення загальних зборів треба зробити ого­ло­шення для акціонерів не менше, ніж за сорок п’ять днів до проведення зборів. Про проведення загальних зборів акціонерів держателів імен­них акцій повідомляють персонально передбаченим статутом спо­собом. Це можуть бути листи, загальні оголошення на підприєм­ствах, телефонні дзвінки. Найбільш правильним і поширеним є розсилання листів з запро­шеннями та оголошеннями про збори, які мо­жуть бути пред’яв­лені як персональне письмове повідомлення.

Існує також законодавче положення, згідно з яким загальне по­ві­дом­лення друкується в місцевій пресі за місцезнаходженням акціо­нер­ного товариства і в одному із офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України чи Державної комісії з цін­них паперів та фондового ринку із зазначенням часу і місця про­ве­дення зборів та порядку денного.

Місце проведення загальних зборів акціонерів може виби­рати ке­рівництво AT, хоча згідно із законодавством потрібно проводити їх, як правило, за місцезнаходженням акціонерного това­риства.

Для правильного проведення зборів, крім реєстраційної комісії, оргкомісія повинна обов’язково сформувати протокольну та лічильну комісії. На зборах обов’язково ведеться протокол, який є офіційним документом, і підписується головою зборів та секретарем. Він має відображувати увесь перебіг зборів.

В Україні законодавчо визначена компетенція різних органів уп­равління, хоча в межах існуючих приписів є широке поле для різного тлумачення. Слід звернути увагу на питання компетенції загальних зборів (не слід забувати про відмінності установчих і загальних збо­рів), що визначено регуляторною системою 1991 р.

Доцільно зосередитися на ролі і функції ради акціонерного то­ва­риства: в період між зборами учасників управління товариством здій­снюють його органи, склад і порядок обрання (при­значення) яких ви­значається відповідно до виду товариства. В акціонерних товарист­вах – це одні функції і повноваження, в товариствах з обмеженою відповідальністю – інші. В держав­но­му корпоративному секторі існує специфіка, яка відрізняється такими особливостями: укладан­ням конт­ракту з керівником та менеджером, призначенням упов­новаженої осо­би, що управляє державними корпоративними права­ми, специфікою виборів ке­рівників державних корпорацій. В AT у період між зборами функції управління здійснюють різні органи управління. В різ­них краї­нах вони мають різні назви, функції та права.

У цілому рада директорів має відповідати кільком основним кри­теріям, до яких можна віднести: пропорційне представництво всіх ка­тегорій власників корпоративних прав, можливості впливу на діяль­ність виконавчого директора (органу), доступ до внутрішньо-фірмової інформації і оцінок діяльності фірми, поточний контроль діяльності менеджерів.