
- •Тема 1. Організаційні основи вивчення дисципліни.
- •1.1. Сутність та задачі організації виробництва.
- •1.2. Організація виробництва як наука. Мета і задачі курсу.
- •1.3. Взаємозв’язок дисципліни з іншими навчальними дисциплінами
- •Контрольні запитання
- •Тема 2. Основи теорії організації.
- •Дія законів організації
- •2.2. Принципи організації
- •2.2.1. Принципи раціоналізації структури організації.
- •2.2.2. Принципи раціоналізації виробничих процесів.
- •2.3. Взаємозв’язок законів і принципів організації
- •Контрольні запитання
- •Тема 3. Виробничі системи. Підприємство як виробнича система
- •3.1. Застосування теорії систем до виробництва товарів (послуг)
- •3.2. Поняття підприємства, його задачі та ознаки
- •3.3. Підприємство як виробнича система
- •Контрольні запитання
- •Тема 4. Організаційне проектування виробничих систем
- •4.1. Організаційне проектування та його місце у виробничому циклі [1. С.40]
- •4.2. Організаційні структури та фактори їх розвитку
- •4.3. Виробнича структура підприємства та фактори її розвитку
- •4.4. Види та типи виробничих структур
- •4.5. Показники, що характеризують структуру підприємства
- •Контрольні запитання
- •Тема 5. Організація основних виробничих процесів
- •5.1. Види виробничих процесів
- •5.2. Принципи організації виробничих процесів
- •5.3. Типи та методи організації виробництва
- •5.4. Організація виробничих процесів у просторі
- •Мал. 5.5. Взаємозв’язки компонентів структури в організації виробничих процесів у просторі.
- •Контрольні запитання
- •Тема 6. Сіткове моделювання процесу виробництва
- •6.1. Класифікація організаційно-технологічних моделей
- •6.2. Характеристики і елементи сіткової моделі
- •6.3. Основні правила побудови сіткових графіків
- •6.4. Алгоритм розрахунку сіткових графіків
- •Мал. 6.12 Умовні позначення при розрахунку сіткового графіку безпосередньо на графіку. Послідовність розрахунку
- •Мал. 6.13. Розрахунок сіткового графіку безпосередньо на графіку.
- •6.5. Побудова сіткового графіка в масштабі часу
- •6.6. Розв’язання оптимізаційних задач на сітці
- •Контрольні запитання
- •Тема 7. Організація виробничих процесів у часі.
- •7.1. Виробничий цикл
- •7.2. Види руху предметів праці у виробництві
- •Контрольні запитання
- •Тема 8. Організація потокового виробництва.
- •8.1. Суть та передумови потокового виробництва
- •8.2. Розрахунок потоків
- •9.2. Організація трудових процесів і робочих місць
- •Контрольні запитання
- •Тема 10. Організація нормування праці
- •10.1. Поняття нормування праці. Види норм витрат праці та їх класифікація
- •10.2. Об‘єкти нормування праці
- •10.3. Методи нормування та етапи розробки норм часу
- •Контрольні запитання
- •Тема 11. Організація планування виробництва
- •11.1. Сутність і задачі планування
- •11.2. Організація робіт з планування
- •11.3. Методи організації робіт з планування
- •Контрольні запитання
- •Тема 12. Організація допоміжних виробництв.
- •12.1. Організація обслуговування і ремонту технологічного обладнання
- •12.2. Організація енергетичного обслуговування виробництва
- •Контрольні запитання
- •Тема 13. Організація обслуговуючих господарств.
- •13.1. Організація транспортного господарства
- •13.2. Організація складського обслуговування виробництва
- •13.3. Організація тарного господарства
- •Контрольні запитання
- •Тема 14. Організація матеріально-технічного постачання та збуту
- •14.1. Організація матеріально-технічного постачання
- •14.2. Організація збуту
- •Контрольні запитання
- •Тема 15. Організація контролю якості продукції на виробництві.
- •15.1 Загальні поняття про якість продукції, показники якості продукції.
- •15.2 Види технічного контролю якості.
- •15.3 Методи оцінки якості продукції.
- •15.4.Система забезпечення якості продукції.
- •Контрольні запитання
- •Література
Мал. 6.12 Умовні позначення при розрахунку сіткового графіку безпосередньо на графіку. Послідовність розрахунку
Ділимо події на сектори.
Нумеруємо події (верхній сектор) зліва направо.
Визначаємо ранні початки робіт (лівий сектор). Для цього до раннього початку (лівий сектор) попередньої роботи додаємо тривалість роботи. Якщо в подію входить декілька робіт, то приймаємо максимальне значення. У нижньому секторі записуємо номер тієї події, з якої ми прийшли в дану.
Розраховуємо пізні закінчення (правий сектор). Для завершальної (кінцевої) події в правому секторі записуємо значення лівого сектора. Розраховуємо пізні значення у зворотному напрямку, віднімаючи від правого сектора значення тривалості роботи. Якщо з події починається декілька робіт, то приймаємо мінімальне з них.
Розраховуємо загальний резерв часу:
(6.6)
6. Обчислюємо частковий резерв часу:
(6.7)
7.
Визначаємо критичний шлях (
),
виділяємо його потовщеною лінією.
Мал. 6.13. Розрахунок сіткового графіку безпосередньо на графіку.
Розрахунок сіткового графіка методом потенціалів
Потенціал події показує максимальну тривалість виконання робіт від даної події до завершальної (рис. 6.15).
Введемо позначення (мал. 6.14):
Мал. 6.14. Умовні позначення при розрахунку сіткового графіку методом потенціалів.
Послідовність розрахунку
Нумеруємо події.
Розраховуємо ранні початки (лівий сектор), як і на графіку.
Обчислюємо потенціал події. Для завершальної (кінцевої) події
. Розрахунок ведемо у зворотній послідовності (по максимуму).
Визначаємо частковий резерв часу як на графіку (мал. 6.13).
Знаходимо загальний резерв часу.
(6.8)
Визначаємо критичний шлях.
Умовою визначення критичного шляху є рівність раннього терміну завершення події і потенціалу події (сумі лівого і правого секторів) довжині критичного шляху, тобто
(6.9)
Мал. 6.15. Розрахунок сіткового графіка методом потенціалів.
6.5. Побудова сіткового графіка в масштабі часу
Для наочності і доступності розрахований сітковий графік подають в масштабі часу. При цьому можна зберегти сітковий метод побудови або перевести сітковий графік в лінійну модель.
Приклад сіткового графіку у вигляді лінійного графіка представлений на мал. 6.16. При цьому послідовність побудови є наступна:
Креслимо масштабну лінійку.
Записуємо шифри робіт, їх тривалість та часткові резерви часу.
За ранніми початками робіт будуємо лінійний графік, зображуючи роботи за їх тривалістю суцільною лінією і резерви часу пунктирною лінією.
Послідовність побудови сіткового графіку в масштабі часу.
Креслимо масштабну лінійку.
За ранніми початками будуємо сітковий графік (мал. 6.17).
|
|
|
2004 |
|||||||||||||||||||
Шиф-ри робіт |
Трива-лість робіт, дн. |
Частк.резерв часу |
Календарні дні (травень) |
|||||||||||||||||||
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
12 |
... |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Робочі дні |
||||||||||||||||||||||
|
|
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
0-1 |
5 |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0-2 |
3 |
6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0-3 |
4 |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1-2 |
4 |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1-4 |
7 |
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2-4 |
6 |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3-4 |
5 |
6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3-5 |
7 |
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4-6 |
5 |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5-6 |
3 |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Мал. 6.16.
Сітковий графік у вигляді лінійного графіку
Мал. 6.17. Побудова сіткового графіка в масштабі часу.