Контрольні запитання

1. Моделі, які використовуються в організації виробництва.

2. Елементи сіткового графіка.

3. Часові параметри сіткового графіка.

4. Основні правила побудови сіткового графіка.

5. Алгоритми розрахунку сіткових графіків.

6. Основи побудови сіткового графіка в масштабі часу.

7. Основи оптимізації сіткового графіка будівництва об’єкта за допомогою скорочення загальної тривалості будівництва.

8. Основи оптимізації сіткового графіка об’єкта для зменшення витрат, якщо заданий строк початку виробництва і нормативна тривалість.

9. Основи оптимізації сіткового графіка за допомогою використання потокових методів.

10. Послідовність розроблення сіткового графіка.

11. Етапи застосування сіткового графіка.

Тема 7. Організація виробничих процесів у часі.

7.1. Виробничий цикл.

7.2. Види руху предметів праці у виробництві.

7.1. Виробничий цикл

Одним із найважливіших завдань організації виробництва є скорочення часу виготовлення продукції, тобто виробничого циклу виготовлення.

Під виробничим циклом розуміють календарний період часу (години, дні, місяці, інколи роки) протягом якого предмет праці проходить усі операції виробничого процесу або певної його частини і перетворюється на завершений продукт.

Тобто, організацію виробничого процесу у часі можна розглядати як спосіб поєднання у часі основних, допоміжних і обслуговуючих процесів з переробки “входу” організації у її “вихід”.

Виробничий процес складається з робочого періоду та перерв (мал. 7.1).

Мал. 7.1. Структура виробничого циклу

Таким чином, тривалість виробничого циклу складається з тривалості робочого періоду та перерв. Окремо виділяють час природніх процесів, які можуть бути у процесі виробництва (висихання деревини, час після термообробки, висихання бетону тощо).

Час технологічних операцій складається з часу підготовчо-заключних операцій (підготовка робочого місця; підготовка до роботи обладнання, інструменту, оснастки та зняття їх у кінці зміни) та часу виконання основних операцій.

Перерви у робочий час поділяються на організаційні (очікування звільнення робочого місця, затримка поставки комплектуючих тощо) та регламентовані (перерви на обід, на відпочинок).

У виробничому процесі виріб може бути лише у двох станах: його або обробляють, або він пролежує.

Умовно виробничий цикл можна представити наступним чином (мал. 7.2).

Мал. 7.2. Виробничий цикл виробу.

У загальному тривалість виробничого циклу дорівнює:

(7.1)

де: Тц – тривалість робочого періоду (тривалість обробки);

Тп – тривалість перерв (час пролежування).

У виробничому процесі бере участь і обладнання, яке також може перебувати у двох станах: або працює, або простоює.

Скорочення виробничого циклу є важливою задачею технології та організації виробництва. Скорочення тривалості робочого періоду (тривалості обробки) досягається головним чином за рахунок технічних (для основних операцій) і частково організаційних (для допоміжних операцій) заходів. До технічних заходів відносяться впровадження різних пристосувань, інструментів тощо, які дають змогу скорочувати час виконання основних операцій, а до організаційних – заходи, які сприяють зміні організації виробничого процесу і робочого місця.