4.3. Виробнича структура підприємства та фактори її розвитку
Виробнича структура підприємства – це сукупність основних, допоміжних і обслуговуючих підрозділів підприємства, які забезпечують переробку входу системи у її вихід – готовий продукт з параметрами, заданими в бізнес-плані.
Характер побудови підрозділів, їх кількість визначається такими формами організації виробництва, як спеціалізація, концентрація, кооперування і комбінування.
Відповідно до поділу виробничих процесів на основні, допоміжні і обслуговуючі на підприємстві розрізняють основне, допоміжне і обслуговуюче виробництво, а до цього і відповідні цехи та господарства – основні, допоміжні і обслуговуючі (наприклад, мал. 4.15).
Виробнича структура промислових підприємств різноманітна і залежить від переваги факторів, під впливом яких вона визначається. Серед цих факторів:
конструктивні і технологічні особливості продукції, її вид визначає характер виробничих процесів, чим безпосередньо впливає на склад основних цехів. Чим складніша конструкція і технологія виробу, тим складніші внутрішньовиробничі зв’язки і залежності, розгалуженіша структура;
обсяг випуску продукції під яким розуміють кількість виробів певного найменування, типорозміру і виконання, що випускаються або ремонтуються підприємством протягом планового періоду часу;
спеціалізація і кооперування: чим вища спеціалізація, тим менше в його складі різних виробничих цехів, а значить простіша виробнича структура; чим вища ступінь кооперування з іншими підприємствами, тим простіша структура;
рівень механізації і автоматизації виробничих процесів;
місцезнаходження підприємства: менш розвинута територія вимагає складнішої структури підприємства.
Основними факторами розвитку виробничих структур підприємств є:
забезпечення мобільності і адаптивності структури підприємства до нововведень і нової продукції;
оптимізація кількості і розмірів виробничих підрозділів;
забезпечення раціонального співвідношення між основними, допоміжними і обслуговуючими підрозділами;
забезпечення конструктивної однорідності продукції;
підвищення рівня автоматизації виробництва;
створення всередині крупних підприємств юридично самостійних дрібних організацій з предметною або технологічною спеціалізацією виробництва;
скорочення нормативного терміну служби основних фондів;
дотримання графіків планово-попереджувальних ремонтів основних виробничих ресурсів, скорочення тривалості ремонтів та підвищення їх якості, своєчасне обновлення фондів.
4.4. Види та типи виробничих структур
Первинною ланкою в організації виробничого процесу є робоче місце. Воно являє собою частину виробничої площі, обладнаної необхідним обладнанням, інструментами, за допомогою яких робітник або група робітників (бригада) виконує окремі операції з виготовлення продукції або обслуговування процесу виробництва. Воно може бути простим (робітник обслуговує один станок), багатостаночним (робітник обслуговує декілька станків) або колективним (на одному місці працює декілька робітників).
Виробнича дільниця – це сукупність територіально відокремлених робочих місць, на яких виконується технологічно однорідна робота або здійснюються різні операції з виготовлення однорідної продукції. На крупних і середніх підприємствах виробничі дільниці об’єднуються в цехи. Цех – це виробничо, територіально і адміністративно відособлений підрозділ підприємства, де виконується повний комплекс робіт відповідно з внутрішньозаводською спеціалізацією. Кількість цехів залежить від виду продукції та рівня спеціалізації виробництва.
На великих підприємствах однорідні цехи об’єднують у корпуси.
Залежно від величини підприємства та складності процесу виробництва розрізняють цехову, безцехову і корпусну виробничу структури (зростають по мірі складності), зображених на мал. 4.14.
а) |
Підприємство |
б) |
Підприємство |
в) |
Підприємство |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Корпус |
|
|
|
|
|
|
|
Цехи |
|
|
|
Цехи |
|
|
|
|
|
|
|
Дільниці |
|
Дільниці |
|
Дільниці |
|
|
|
|
|
|
|
Робочі місця |
|
Робочі місця |
|
Робочі місця |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Мал. 4.14. Види виробничої структури: |
||||
|
|
|
|
|
|
|
а – цехова; б – без цехова; в - корпусна |
||||
Залежно від форми спеціалізації основних цехів розрізняють три типи виробничої структури: технологічну, предметну і змішану:
технологічна, при якій цехи підприємства спеціалізуються на виконанні певної частини технологічного процесу, тобто створюються за принципом технологічної однорідності (наприклад на машинобудівельному заводі – ливарні, ковальська, механічні тощо). Технологічна форма спеціалізації цехів і технологічна виробнича структура характерні для підприємств одиничного і дрібносерійного виробництва, що виробляють вироби різноманітної і нестійкої номенклатури продукції. Така структура малоефективна.
предметна структура – підприємства спеціалізуються на виготовленні будь-якого виробу, групи однорідних виробів, вузлів, деталей з використанням різноманітних технологічних процесів і операцій. У цехах предметної спеціалізації при можливості здійснюється замкнутий цикл виробництва (наприклад цех чоловічого взуття на взуттєвій фабриці тощо). Ця форма спеціалізації цехів і предметна виробнича структура характерні для підприємств крупносерійного і масового виробництва, що випускають обмежену номенклатуру виробів у великих кількостях.
змішана структура – згідно з нею заготовчі дільниці і цехи будуються за технологічним принципом, а обробні і випускаючі об’єднуються в предметно-замкнуті групи. Така структура характерна для машинобудівних підприємств з масовим і серійним типом виробництва (мал. 4.15).
Крім цього, можна виділити потоковий принцип побудови цехів, при якому має місце розділення дільниць на потокові лінії. Їх організують у вигляді окремих потокових дільниць, що спеціалізуються на обробці одного або декількох виробів або у вигляді наскрізної потокової лінії. Потокові моделі роботи характерні для масового виробництва.
|
|
|
|
П |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Основні цехи |
|
|
Допоміжні цехи |
|
Обслуговуюче господарство |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Заготовчі |
|
Обробні |
|
Збірно-випробувальні |
|
Ремонтно-механічний |
|
Транспортне |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Розкрійно-заготівельний |
|
Механічні і механо-збірні |
|
Кінцевого збирання |
|
Інструментальний |
|
Складське |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Литтєвий |
|
Термічний |
|
Випробувань |
|
Електроремонтний |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ковальський |
|
Покрить |
|
|
|
Енергетичний |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Штампувальний |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Мал. 4.15. Приблизна структура машинобудівного підприємства з предметно-технологічним принципом побудови цехів |
|||||||||
ідприємство
