- •18.2. Проектний розрахунок валів
- •Порядок проектного розрахунку.
- •18.3. Перевірний розрахунок валів на міцність
- •Значення коефіцієнта Кd і Кd
- •Значення коефіцієнта впливу шорсткості поверхні кf
- •Числові значення ефективних коефіцієнтів концентрації напруги згинання к і крутінні к
- •18.4. Розрахунок валів на жорсткість
- •Формули для визначення прогинів y і кутів нахилу поперечного перерізу θ валів постійного перерізу
- •18.5. Розрахунок валів на коливання
- •18.6. Розрахунок осей. Проектний розрахунок
- •Контрольні запитання
- •19. Підшипники ковзання
- •19.1. Призначення і класифікація підшипників
- •19.3. Конструкція та матеріали підшипників ковзання
- •19.5. Практичний розрахунок підшипників ковзання
- •Допустимі значення [p], [pv] та [V]
- •Динамічна в’язкість μ·106 (н·с/мм2) деяких мастил при різних температурах tºC
- •20. Підшипники кочення
- •20.1. Загальні відомості
- •20.2. Класифікація, матеріали деталей підшипників, їх точність
- •20.4. Основні критерії роботоздатності та розрахунку підшипників кочення
- •20.5. Підбір підшипників кочення за статичною вантажопідйомністю
- •Значення коефіцієнтів радіального та осьового статичного навантаження однорядних підшипників
- •20.6. Підбір підшипників кочення за динамічною вантажопідйомністю
- •20.7. Еквівалентне динамічне навантаження
- •Значення коефіцієнтів радіальної X та осьової y сил підшипників кочення
- •20.7. Ресурс підшипників кочення
- •Рекомендує мий ресурс підшипників кочення для деяких машин і обладнання
- •Коефіцієнт еквівалентного навантаження khe
- •20.8. Особливості розрахунків навантаження радіально-упорних підшипників
- •Контрольні запитання
- •21. 0Порні вузли валів редукторів
- •21.1. Схеми установки підшипників
- •21.2. Типові опорні вузли валів редукторів
- •2 Рис. 21.5. Опорні вузли вала черв’яка: а - за схемою “врозпір”; б – з фіксуючою опорою 1.3. Кріплення підшипників на валах
- •21.4. Кріплення підшипників у корпусі
- •Контрольні запитання
21.2. Типові опорні вузли валів редукторів
21.2.1. 0порні вузли циліндричних передач можуть конструюватися на базі радіальних кулькових однорядних підшипників, роликових конічних і сферичних двохрядних підшипників. Підшипники опор розміщують на валу симетрично площині симетрії редуктора або несиметрично. В останньому випадку скорочується довжина консольних частин швидкохідного і тихохідного валів, що підвищує їх жорсткість.
0
порні
вузли з кульковими підшипниками
забезпечуються врізаними кришками,
якщо корпус редуктора рознімний (рис.
17.2, а),
і накладними кришками (
Рис.
21.2.
0порні підшипникові вузли: а
- з
врізаними кришками; б
– з накладними кришками;
в
– з накладними кришками і регулювальними
прокладками; в
– з врізаними кришками з різьбовою
пробкою
0порні вузли з конічними підшипниками забезпечуються накладними кришками або врізаними кришками з різьбовою пробкою (в).
2
Рис.
21.3.
Опорний вузол шевронної передачі
21.2.3. 0порні вузли конічних передач будуються на базі радільно-упорних кулькових підшипників або роликових конічних підшипників. Конічна шестерня часто закріплюється в опорах консольно, що спрощує конструкцію, робить її компактною, зручною для монтажу і регулювання. Підшипники встановлюють у спеціальний стакан за схемою “врозтяжку” - широкі торці зовнішніх кілець підшипників розміщують усередину назустріч одне одному для збільшення бази опори (рис. 21.4). Під фланцем кришки розміщують набір регулювальних прокладок, товщину яких підбирають так, щоб створити правильний зазор у підшипниках. Другий набір прокладок розміщують між фланцем стакана і корпусом редуктора, що дозволяє переміщувати стакан разом із валом і шестернею в осьовому напрямку для суміщення в одній точці вершин початкових конусів шестерні і колеса передачі.
О
Рис.
21.4.
0порний вузол конічної передачі
21.2.4. Опорні вузли вала черв’яка виконуються в двох основних варіантах.
У першому варіанті вал опирається на два радіально-упорні, переважно конічні підшипники, які встановлені за схемою “врозпір” (рис. 21.5, а). Кулькові підшипники використовуються при тривалій безперервній роботі з метою зменшення втрат потужності і тепловиділення в опорах. Очевидний недолік цієї конструкції полягає в тому, що при тепловому розширенні черв’яка підшипники можуть заклинити. Тому ця схема опор використовується в редукторах невеликої потужності з міжосьовою відстанню до 180 мм.
У другому варіанті конструкції опорних вузлів передбачено можливість температурних розширень черв’яка. В одній із опор (фіксуючій) встановлюють у стакані два радіально-упорних кулькових або роликопідшипники, які розміщують так, щоб вони фіксували вал в обох напрямках. Внутрішнє кільце одного із цих підшипників упирається на бурт вала, а другого підшипника - на гайку, нагвинчену на хвостовик вала. Друга опора виконується плаваючою.
Вал черв’ячного колеса, звичайно, монтується на роликових конічних підшипниках. Положення вала в осьовому напрямку регулюють прокладками із декількох шарів тонкої сталевої фольги так, щоб середня площина колеса проходила через вісь черв’яка.