Тема 10 Політичний та соціально – економічний стан України

в 20-30-х рр. ХХ ст. (4 години)

План

1. Неп: причини запровадження, сутність, особливості здійснення в Україні.

2. Утворення СРСР та входження до його складу України.

3. Індустріалізація: цілі, особливості, шляхи реалізації, результати.

4. Колективізація українського села: причини, методи запровадження, наслідки.

5. Політика українізації: причини прийняття, особливості, наслідки.

6. Утвердження сталінського тоталітарного режиму в Україні.

7. Західноукраїнські землі в 20-30-х роках.

Вивчення першого питання студентам слід розпочати зі з’ясування причин переходу від „воєнного комунізму” до нової економічної політики. Наведіть факти які свідчать про економічну, соціальну та політичну кризу в радянській Росії та Україні на початку 20-х рр.. Розкриваючи сутність непу, важливо засвоїти, що він передбачав часткове повернення до ринкових відносин, різних форм власності, економічних методів управління народним господарством. Разом з тим більшовики розглядали неп як вимушений захід, за допомогою якого можна буде подолати тимчасові труднощі і досягти кінцевої мети – побудова комунізму. Визначте основні напрямки запровадження непу у сільському господарстві, у промисловості, у галузі торгівлі і фінансів. Чому незважаючи на істотні результати у відбудові господарства, неп не був тривалим? Коли і чому сталінське керівництво відмовилося від НЕПу?

Вивчаючи друге питання, студентам необхідно визначити об’єктивні та суб’єктивні фактори утворення СРСР. Зверніть увагу на основні підходи до об’єднання республік

(„план автономізації” Сталіна і позиція В.Леніна). Назвіть представників керівництва України, які виступили проти сталінського „плану автономізації”. Коли остаточно завершилося юридичне оформлення СРСР? Визначте статус УСРР у складі Радянського Союзу. Слід мати на увазі, що формально СРСР був федерацією, але фактично – унітарною, централізованою державою. Попри збереження деяких ознак державності

(територія, власний адміністративний апарат), Україна втратила суверенітет і незабаром, як і інші союзні республіки, перетворилася на адміністративну одиницю Радянського Союзу.

Розглядаючи третє питання, студентам потрібно з’ясувати об’єктивну необхідність індустріалізації, особливості та труднощі її запровадження в Радянському Союзі. Чому віддавалися головні пріоритети в ході індустріалізації? Чим були зумовлені методи форсованої індустріалізації? Зверніть увагу на неоднозначність та суперечливість наслідків індустріалізації як в економічній, так і в соціально-політичній сфері.

Вивчаючи четверте питання теми, студентам слід розкрити причини колективізації та її мету. Коли розпочалася і яким методами здійснювалася колективізація українського села? У чому полягала суть кризових явищ у сільськогосподарському виробництві, пов’язаних з насильницькою колективізацією? Що стало причиною голодомору 1932-33рр. і якими були його наслідки? Охарактеризуйте стан сільського господарства після завершення колективізації. Чому, незважаючи на державну підтримку колгоспів, ефективність господарювання залишалася низькою?

Переходячи до наступного питання, необхідно уяснити передумови політики коренізації, запровадженої більшовицьким керівництвом 1923р. Коренізація здійснювалася у двох основних аспектах – українізація та створення необхідних умов для культурного розвитку національних меншин, які проживали в Україні. Слід мати на увазі, що українізація була тимчасовим відступом більшовиків від уніфікаторського курсу, а тому здійснювалася в певних, дозволених центром рамках. Визначте основні напрямки та результати політики українізації. Чому на початку 30-х рр.. українізацію було зупинено, а її активних учасників репресовано?

Висвітлюючи шосте питання, студентам потрібно визначити сутність та прояви сталінського тоталітарного режиму в Україні. Цей режим базувався на цілій системі монополій: монополії більшовиків на політичну владу, на ідеологію, на керівництво економікою. Важливою ознакою тоталітарного режиму є масові репресії, які часом виростають до масштабів терору проти власного народу. Охарактеризуйте основні напрямки та наведіть конкретні приклади масових репресій в Україні. На основі аналізу фактичного матеріалу студенти мають зробити висновок про остаточне утвердження тоталітарного режиму, абсолютної політичної влади Сталіна.

Переходячи до останнього питання теми, студентам слід пригадати, у складі яких держав перебували у міжвоєнний період західноукраїнські землі ( Східна Галичина, Західна Волинь, Полісся, Холмщина, Північна Буковина, Бессарабія, Закарпаття). Доведіть, що уряди Польщі, Чехословаччини і Румунії здійснювали політику колоніального гноблення, асиміляції українського народу. Як це позначилося на економіці регіону, соціальному становищі населення? Варто зауважити, що на відміну від співвітчизників у Радянській Україні, західні українці все ж таки не зазнали трагічних випробувань. Визначте цілі та напрямки національно-визвольного руху в Західній Україні. Які із наведених західноукраїнських організацій і партій, що діяли у 20-30-і роки, виступали за незалежну Україну: УНДО, Радикальна партія, ОУН, КПЗУ? Що вам відомо про особливості політичного життя Закарпаття? Коли була проголошена незалежна Карпатська Україна і як склалася її доля?

На завершення вивчення теми студенти мають зробити висновок про спільні і відмінні риси історичного розвитку Радянської України і західноукраїнських земель у міжвоєнний період.