- •1.2.Розуміння процесного підходу
- •1.3. Порівняння функціональної та процесної моделі управління
- •1.4. Застосування процесного підходу у побудові та управлінні орган.
- •М ал. 1.6. Системність у підході до управління
- •Відділ постачання
- •Р ис. 2.3. Схематичне зображення бізнес-процесу
- •Потреба у продуктах харчування
- •Р ис. 2.5. Модель бізнес-процесу виробництва
- •Мал. 2.6. Взаємодія між процесами
- •Мал. 2.7. Послідовність бізнес-процесів
- •2.2. Моделювання бізнес-процесів
- •Виконання Мал. 2.9. Управлінський цикл
- •2.3. Методологія опису бізнес-процесів
- •2.4. Нотація idef0 та рекомендації щодо її використання
- •Більш узагальнено Більш детально
- •Цей функціональний блок є батьківським для діаграми а4
- •3.1. Вимоги до забезпечення документування бізнес- процесів
- •3.3. Використання процесного підходу у розробці моделей управління підприємством: модель суя
- •4.1. Роль вищого керівництва в управлінні бізнес-процесами
- •4.2. Методи аналізу стану протікання бізнес-процесів
- •4.3.Вимірювання стану протікання бізнес-процесів
- •К Планова дата здачі замовлення________ онтрольний лист обліку часу створення проектної документації №_______
- •Відносні показники виконання процесу
- •1) Показники «план/факт»:
- •2) Порівняння з іншим процесом:
- •3) Питомі
- •2) Порівняння з іншим процесом:
- •3) Питомі:
- •1) Показники «план/факт»:
- •2) Порівняння з іншим процесом:
- •3) Питомі:
- •1) Показники «план/факт»:
- •2) Порівняння з іншим процесом:
- •4.4. Методика ідентифікації критичного бізнес-процесу
- •5.1. Головні терміни та визначення процедури планування
- •5.2. Логічні зв’язки між складовими організації «фінанси – відносини із споживачами - внутрішні процеси - персонал»
- •Фінансова перспектива
- •2. Перспективи розвитку стосунків із споживачами
- •4.Перспектива навчання і розвитку персоналу
- •5.3. Модель збалансованих показників оцінки ефективності (сзпе), як інструмент планування
- •Система збалансованих показників ефективності дозволяє:
- •Бачення
- •Стратегія
- •Мал. 5.3. Структура моделі сзпе
- •5.3. Ланцюжок бізнес-процесів, як інструмент розвитку моделі сзпе
- •Мал. 5.5. Ланцюжок бізнес-процесів життєвого циклу
- •Мал. 5.6. Ланцюжок бізнес-процесів «Управляти продажем».
- •6.1. Опис бізнес процесів на етапі реалізації продукції: постачання, продаж, збут
- •Елементи управління основними бізнес-процесами роздрібної торговельної компанії
- •6.2. Моделі управління торгово-комерційним підприємством
- •Регламент управлінського забезпечення процесу «Управляти орендою землі»
- •6.3. Ключові показники стану бізнес-процесів «збут – постачання - торгівля»
- •4. Вкажіть марку автомобіля, який Ви обслуговували у автосервісі «Автолюксцентр»: ______________________________________________
- •5. Чи обслуговували Ви раніше автомобіль у автосервісі «Автолюксцентр»: Так __________ Ні____________
- •Порівняльна оцінка об’ємів продаж за аналогічний період 2010/2011 р.
- •Порівняльна оцінка міри задоволеності клієнтів (2010/2011 р.Р.)
- •7.1. Бюджетування, як модель управління
- •Бюджетний комітет затверджує окремі бюджети
- •Звіт про відхилення складається регулярно
- •Визначення коригувальної дії
- •Здійснення коригувального дії
- •9.1. Структурні елементи, опис та моделювання бізнес-процесу «Управляти персоналом»
- •Мал. 9.1. Складові під процесу «Навчання персоналу»
- •9.2. Показники оцінки бізнес-процесу «Управляти персоналом»
- •1. Показники продукту.
- •2. Показники ефективності процесу:
- •3. Дані задоволеності клієнта:
- •10.1. Джерела відбору даних про стан управління бізнес-процесами
- •10.2. Вимоги до формулювання даних та підготовки інформаційних звітів.
- •10.3. Оціночні показники якості продукту діяльності
- •Комплексні Рис.2.4. Зміст показників якості продукції
- •Управління невідповідною продукцією.
- •Проектувати та розробити продукт
- •Ціль та галузь використання
- •Нормативні посилання
- •Позначення та скорочення
- •Опис виконання
- •Модель процесу “Проектувати та розробити продукт”.
- •Вихідні потоки:
- •Вхідні потоки.
- •4.3.3 Розробка проектної документації на виготовлення продукції
- •4.3.3.1 Кроки проектування та розробки індивідуальних замовлень:
- •4.3.3.2 Кроки проектування та розробки стандартних систем меблів:
- •4.3.4 Перевірка проекту та розробки
- •Додаток №2.
- •Інженер з якості
- •IV. Посадові обов’язки
- •Повинен знати:
- •VII. Відповідальність
- •VIII. Критерії оцінки діяльності
Комплексні Рис.2.4. Зміст показників якості продукції
Для визначення і оцінки рівня якості продукції застосовують наступні показники (Таблиця 2.1.):
Таблиця 2.1.
Характеристика показників якості продукції
Групи показників |
Характеристика |
Показники |
|||
1. Загальні |
Застосовують для визначення загального рівня якості усієї сукупності продукції підприємства |
Частка принципово нових (прогресивних) виробів у загальному їх обсязі. Коефіцієнт оновлення асортименту продукції. Частка продукції, що виготовляється, на яку одержано сертифікати. Частка продукції для експорту в загальному їх обсязі на підприємстві. Частка виробничих дефектів. Відносний обсяг сезонних товарів, реалізованих за зниженими цінами. Кількість одержаних рекламацій на продукцію за відповідний проміжок часу. |
|||
2.Диференці-йовані одиничні |
Характеризують одну властивість продукції. |
||||
2.1.Техніко-економічні |
Характеризують корисну роботу (виконувану функцію) |
Потужність, продуктивність, міцність, вміст корисних речовин, калорій-ність, показники надійності, довговічності і безпеки, які відокремлюють ступінь забезпечення довгогрива-лості використання і безпечних умов праці та життєдіяльності людини: безвідмовність роботи, можливий термін викори-стання, технічний ресурс, термін безаварійної роботи, граничний термін зберігання… Надійність – це властивість виробу виконувати свої функції. Безвідмовність – це вла-стивість виробу зберігати здатність до роботи на протязі певного терміну використання. Ремонтна здатність виробу – це здатність до відновлення експлуатаційних характеристик. Довговічність – це властивість виробу довго (з можливими перервами на ремонт) зберігати здатність до роботи. |
|||
2.2. Показники технологіч-ності |
Характеризують властивість виробу щодо ефективності конструктивно-тех-нологічних рішень: розподіл матеріалів, засобів праці і ви-трат часу на технологічну підготовку виготовлення і ек-сплуатації продукції. |
Трудоємкість, матеріаломісткість, енергоємність. |
|||
2.3.Показники стандартизації і уніфікації |
Характеризують насиченість продукції стандартними, уні-фікованими і запози-ченими елементами. |
|
|||
2.4.Екологічні показники |
Характеризують ступінь шкідливого впливу на здоров’я людини і навко-лишнє середовище. |
Токсичність виробів, вміст шкідливих речовин, обсяг шкідливих викидів у довкілля за одиницю часу. |
|||
2.5. Економічні показники |
Відображають ступінь економічної ви-годи в-ва і при-дбання споживачем. |
Прибуток з одиниці виробу, рівень експлуатаційних витрат, ціна виробу. |
|||
2.6. Ергономічні показники |
Окреслюють відпо-відність техніко-експлуатаційних параметрів виробу антропометричним, фізіологічним і психологічним вимогам працівника (споживача). |
Ступінь легкості керування, можливість одночасного охоплення контрольованих експлуатаційних показників, величина шуму, вібрації…
|
|||
2.7. Естетичні показники |
Визначають есте-тичні властивості (дизайн) виробу. |
Виразність і оригінальність форми, кольорове офор-млення, ступінь естетичності тари (упаковки)… |
|||
2.8. Патентно-правові показники |
Відображають ступінь використання винаходів при проектуванні виробів |
Коефіцієнт патентного захисту, коефіцієнт патентної частини. |
|||
3.Диференційовані комплексні |
Характеризують декілька властивостей продукції. |
Підвищення якості продукції вимагає додаткових затрат не тільки інтелектуальної праці, але, як правило, й матеріально-грошових коштів. Слід пам’ятати, що висока якість не повинна досягатися будь-якою ціною. Додаткові витрати, пов’язані з підвищенням якості продукції, повинні бути економічно доцільними, тобто попит на продукцію, а в окремих випадках і ціна мають зрости на більшу величину, ніж це потрібно для відшкодування з надлишком необхідних витрат. Тому виникає потреба у визначенні оптимального рівня цих витрат та ціни на продукцію.
В разі, коли підвищення якості продукції вимагає додаткових витрат, що зумовлюють здорожчання продукції, потрібно визначити, за якою мінімально підвищеною ціною буде економічно виправдано продавати таку продукцію з тим, щоб зберегти уже досягнутий рівень її цінової конкурентоспроможності.
Запишемо формулу цінової конкурентоспроможності продукції з наступним значенням символів:
(2.1)
де Рпо — рентабельність продажу, досягнута у базовому році, (коефіцієнт); Цх — пошукова мінімально підвищена ціна, за якої реалізація виробленої більш якісної продукції зі зрослою собівартістю забезпечить досягнуту у базовому році рентабельність продажу (цінову конкурентоспроможність); С1 — собівартість продукції підвищеної якості.
Здійснимо необхідні алгебраїчні перетворення даної формули:
Цх · Рпо = Цх – С1;
(Цх · Рпо) + С1 = Цх;
С1 = Цх – (Цх ∙ Рпо);
С1 = Цх · (1 – Рпо).
Звідси: (2.2)
Проведення оцінки затрат і якісних параметрів нової продукції, правильне формулювання її ціни дозволяє забезпечити конкурентоздатність і покращити фінансові результати діяльності підприємства.
Вимоги до процедури вимірювання, аналізу і поліпшення системи управління:
дані вимірів варто перетворювати в інформацію та знання, які підуть на користь організації;
вимір, аналіз і поліпшення продукції та процесів необхідно використати для формулювання відповідних пріоритетів організації;
застосовувані організацією методи вимірювання варто періодично аналізувати, а дані перевіряти на постійній основі на точність і повноту;
порівняння із кращими досягненнями окремих процесів необхідно використати як засіб поліпшення результативності й ефективності процесів;
вимір задоволеності споживачів варто розглядати як життєво важливий для оцінки діяльності організації;
використання вимірів, генерування й доведення до відома всіх зацікавлених сторін отриманої інформації є істотними для організації та становлять основу поліпшення її діяльності й залучення зацікавлених сторін; така інформація повинна бути актуальною і мати конкретне призначення;
необхідно застосовувати відповідні засоби передачі інформації, яка випливає з аналізу вимірів;
необхідно вимірювати результативність та ефективність зв'язку із зацікавленими сторонами, щоб установити міру чіткості та зрозумілості інформації;
там, де критерії характеристик процесів і продукції задовольняються, може бути доцільним надалі проводити контроль й аналіз даних про характеристики з метою кращого розуміння природи досліджуваних характеристик;
використання відповідних статистичних або інших методів може допомогти в розумінні відхилень як процесу, так і виміру та може поліпшити характеристики процесу і продукції за допомогою керування такими відхиленнями;
варто періодично проводити самооцінку з метою оцінювання завершеності системи управління якістю, рівня роботи організації, а також визначення можливостей для поліпшення діяльності.
Попереджуючі та коригуючи дії в управління організацією. Переваги процесного менеджменту над іншими теоріями управління організацією.
Постійне поліпшення.
Об'єктами поліпшень можуть бути продукція, процеси, система управління якістю, організація. Рекомендаціями ISO 9004:2000 передбачено дві форми реалізації поліпшень, ефективність яких доведена міжнародною практикою:
поступові, постійно триваючі поліпшення (їх також називають «поліпшення дрібними кроками» або «Кайзен»);
стратегічні проекти “прориву” щодо поліпшення.
Поліпшення „дрібними кроками” не вимагають значних фінансових витрат, але мають охоплювати всі процеси. При цьому активно використовують 7 статистичних інструментів управління якістю. Поліпшення доцільно реалізовувати згідно циклу Демінга: плануй - виконуй - контролюй - коригуй.
КОРИГУВАЛЬНІ ДІЇ |
|
|||
Організація повинна розробити документовану процедуру щодо застосування коригувальних дій: |
|
|||
Приклади джерел інформації для застосування коригувальних дій:
|
|
Аналіз невідповідностей |
||
|
||||
В становлення причин невідповідностей |
||||
|
||||
Визначення та здійснення коригувальних дій |
||||
|
||||
Здійснення записів результатів коригувальнихдій |
||||
|
||||
Аналіз результатів застосовуваних коригувальних дій |
||||
Результати записів необхідно підтримувати згідно вимог пункту 4.2.4. ІSО 9000:2000. |
|
|||
|
|
|||
Організація повинна розробити документовану процедуру щодо застосування попереджувальних дій: |
||||
Приклади джерел інформації для застосування попереджувальних дій:
|
Встановлення потенційних невідповідностей та їх причин |
|||
|
||||
Оцінка необхідності дій щодо попередження невідповідностей |
||||
|
||||
Визначення та здійснення попереджуючих дій |
||||
|
||||
Здійснення записів результатів попереджуючих дій |
||||
|
||||
Аналіз результатів застосовуваних попереджуючих дій |
||||
Результати записів попереджуючих дій необхідно підтримувати згідно вимог пункту 4.2.4. ІSО 9000: 2000. |