Підвищення ефективності виробництва та конкурентоспроможності продукції

Ефективність виробництва - це комплексне відображення кінцевих результатів використання робочої сили (працівників) і засобів виробництва за певний проміжок часу.

Основною ознакою ефективності (продуктивності) є досяг­нення мети виробничої або іншої діяльності підприємства (орга­нізації) за умови найменших витрат суспільної праці або часу.

Залежно від результату, розрізняють економічний чи соціальний ефект.

Економічний ефект відображають різні вартісні показники, що характеризують проміжні й кінцеві результати виробництва. До таких належать: обсяг про­дукції (товарної, реалізованої); прибуток (дохід); економія окре­мих видів ресурсів; величина зниження валових поточних витрат на виробництво (повної собівартості продукції) тощо.

Соціальний ефект – це звичайно збільшення нових робочих місць і рівня зайнятості населення; по­ліпшення умов праці, побуту та відпочинку; формування еколо­гічно безпечного навколишнього середовища тощо.

Одним зі шляхів підвищення ефективності підприємниць­кої діяльності є підвищення конкурентоспроможності як продук­ції, так і самого підприємства.

Конкурентоспроможність товару - це сукупність його споживчих властивостей, що характеризують його відмінність від товару конкурента за ступенем відповідності конкретним суспільним потребам, а також з урахуванням витрат на їхнє задоволення.

Конкурентоспро­можність підприємства - це наявність важливих відмінностей даного підприємства від підприємств-конкурентів за рівнем ефективності госпо­дарської діяльності, формами вияву яких є здатність пристосову­ватись до умов економічної кон'юнктури та задовольняти своїми товарами й послугами потреби споживачів.

На конкуренто­спроможність підприємства впливають впровадження досягнень науки і техніки у виробництво, зростання обсягів виробництва та містко­сті ринку, вдосконалення системи діючих на підприємстві стиму­лів до праці тощо.

Активізація інноваційно-інвестиційної діяльності

У сучасній системі господарювання визначальною стає інноваційно-інвестиційна діяльність будь-якої первинної її ланки - фірми, установи, компанії, корпорації тощо.

Інноваційною звичайно вважають діяльність, яка зумовлена результатами маркетингових досліджень (вивчення ринку) та охоплює науково-технічні розробки, інженерну підготовку вироб­ництва, технічні, організаційні та інші нововведення, формування інвестиційної політики і стратегії, визначення інвестиційних ре­сурсів та реальне інвестування новинок і нововведень. Ця діяль­ність ініціює та продукує різноманітні новинки, у процесі її здій­снення використовуються багатоцільові нововведення.

Інноваційне підприємництво - вид діяльності, спрямований на створення нового попиту на продукти, технології, послуги, що супроводжується формуванням відповідних новітніх ме­тодів організації виробництва та управління, комерційного використання нововведень.

Аналіз зовнішніх та внутрішніх чинників розвитку підприємництва

Будь-яке підприємство чи організація повинні враховувати зов­нішні чинники, які відчутно впливають на рівень ефективності виробництва (іншої діяльності). Передусім обов'язково потрібно враховувати державну економічну і соціальну політику, структурні зміни в економіці й суспільстві, а також спиратися на інституціональні механізми та інфраструктуру держави.

Внутрішнє середовище функціонування підприємництва ви­значається внутрішніми, тобто ситуаційними чинниками усере­дині підприємства. До них належать мета, технологія, працівни­ки, структура, організація та стиль управління, а також мотивація підприємницької діяльності.

4.

Особливості державного регулювання підприємництва в умовах трансформації економіки відображені в таблиці 13.1.

Таблиця 13.1