- •Передмова
- •Теоретичні заняття
- •1. Психіка і організм. Психічний розвиток особистості [1], с. 36...52; [2], с. 17...23
- •2. Принципи і методи психології
- •II. Психічні процеси і стани
- •3. Емоційно-вольова сфера [1], с-102...142; [2], с.117... 133
- •III Психологічна структура особистості. Особистість в діяльності і спілкуванні
- •1. Людина як особистість [1], с.102...143; [2], с.73..Л16
- •2. Людина як суб'єкт комунікації. Психологічні основи конфліктології [1], с.192...238
- •Орієнтовний перелік тем семінарсько-практичних занять
- •Орієнтовні теми рефератів
- •Орієнтовний розподіл навчального часу
- •Список рекомендованої літератури Основна.
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ТАВРІЙСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРОТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Затверджено на засіданні
кафедри «Філософія і соціологія»
від 31 серпня 2009 р., протокол № 1
ТИМЧАСОВА ПРОГРАМА
дисципліни
«ПСИХОЛОГІЯ»
(для бакалаврів)
Мелітополь 2009
Подготовлено кандидатом історичних наук, доцентом Таврійського державного агротехнологічного університета Карман В.М.
Затверджено на эасіданні кафедри «Філософія і соціологія» (протокол № 1 від 31.08.2009)
Рецензенти: доктор соціологічних наук, доцент Чигрин В.О.;
кандидат історичних наук, доцент, докторант Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченко Морарь М.В.
Схвалено методичною комісією факультету агротехнологій та екології від
жовтня 2009 р. Протокол №
Передмова
Роль професійної самоідентифікації полягає у створенні та співвіднесенні уявлень (особистих та суспільно-необхідних) про обрану трудову діяльність, у формуванні самооцінки, а, отже, і в ефективності інтеграції в ту чи іншу професію. Причому, професійна самоідентифікація залежить від професійних стереотипів, образів, уявлень, оскільки безпосередньо сам ідентифікаційний процес здійснюється з урахуванням даних явищ. Особливе значення належить також поняттям професійної позиції та професійних ролей, оскільки розкриття особистісного аспекту професійної ідентифікації (на відміну від соціального) можливе лише тоді, коли відома система особистісних смислів індивіда стосовно системи професійних цінностей. Професійна самоідентифікація (поряд з рефлексією) виступає як механізм формування професійної “Я-концепції” завдяки засвоєнню функціонально визначених професійних ролей та динаміці оцінки себе як фахівця.
Метою вивчення дисципліни є формування адекватного уявлення про предмет і завдання психології на сучасному етапі розвитку суспільства, її основні галузі, можливості практичного застосування знань, озброїти студентів знаннями про базові психологічні поняття, що є необхідною умовою розвитку самої особистості студента, пізнання самого себе та інших людей, формування інтересу до роботи з людьми.
Завдання винавчання дисципліни.
В результаті вивчення матеріалів курсу студент повинен:
- знати закономірності прояву і розвитку людської психіки, методи навчання і виховання в сучасних умовах життєдіяльності; ознайомитися з перспективними напрямами розвитку психологии;
- уміти самостійно вивчати психологічну літературу по проблемам, які виникають в сім'ї і колективі; уміти застосовувати отримані знання в майбутній практичній діяльності.
Місце дисципліни в учбовому процесі.
«Психологія» є єдиним базовим теоретичним курсом, що дає грунтовну систему знань по дисципліні. Навчання проводится в тісному зв'язку з історією, філософією і іншими суміжними предметами.
Дисципліна «Психологія» займає одне з важливих місць в процесі підготовки студентів за фахом. Вона дозволяє побачити перспективи професійного зростання; допомагає оцінити власні можливості; мотивує на придбання якісних знань, умінь і навиків по вибраній спеціальності; формує професійно-особистісні якості студентів.
В процесі вивчення дисципліни студенти виконують самостіну роботу у вигляді реферату, вирішенні практичних завдань. Згідно з базовим навчальним планом на вивчення дисципліни «Психологія» відведено 54 год., з них лекцій – 16 год., семінарсько-практичних занять – 14 год, самостійної роботи – 24 год.
Теоретичні заняття
Психологія: предмет, об'єкт і методи психології. Місце психології в системі наук. Історія розвитку психологічного знання і основні направления в психології. Індивід, особистість, індивідуальність.
Психіка і організм. Психіка, поведінка і діяльність. Основні функції психіки. Розвиток психіки в процесі онтогенезу і філогенезу. Мозок і психіка. Структура психіки. Співвідношення свідомості і несвідомого. Основні психічні процеси. Структура свідомості.
Пізнавальні процеси. Відчуття. Сприйняття. Представлення. Уява. Мислення і інтелект. Творчість. Увага. Мнемічні процеси. Емоції і відчуття. Психічна регуляція поведінки і діяльності. Спілкування і мова.
Психологія особистості. Міжособистісніі стосунки. Психологія малих груп. Міжгрупові стосунки і взаємодії.
I. Предмет і методи психології [1],с.9...35; [2], с. 8... 19
Область явищ, що вивчаються. Предмет і завдання психології. Людина як субъект і об'єкт дослідження. Місце психології в системі наук. Історія развития психологічного знання, основні напрями в психології. Співвідношення життєвої і наукової психології. Психологія і научно-технічний прогрес.