
- •Таврійський державний агротехнологічний університет
- •Трансформаційна економіка
- •Тема 1. Економічний розвиток і проблеми його дослідження в сучасній економічній теорії
- •Основні терміни
- •Контрольні питання
- •Тема 2. Закономірності руху економічних систем
- •Структура економічної системи
- •Основні етапи трансформації
- •Характеристика основних типів трансформації
- •Основні терміни
- •Контрольні питання
- •Тема 3. Концептуальні проблеми трансформації сучасного капіталізму. Індустріальне і постіндустріальне суспільство
- •Концепції соціалізації капіталу:
- •Концепції глобалізації та екологізації:
- •Концепції соціал-демократичного та неомарксистського напряму:
- •Основні терміни
- •Контрольні питання
- •Тема 4. Інформаційне і постекономічне суспільство: спільні та відмінні риси, тенденції розвитку
- •Основні терміни
- •Контрольні питання
- •Тема 5. Людський, соціальний та інтелектуальний капітал як інституціональні форми функціонування інформаційного суспільства
- •Основні терміни
- •Контрольні питання
- •Тема 6. Соціалізація економіки: чинники, інституціональні форми та інструменти. Соціальна держава
- •Британська модель трансформації соціально-економічних відносин
- •Французька модель соціалізації економіки
- •Основні терміни
- •Контрольні питання
- •Тема 7. Соціальна стратифікація суспільства в умовах розвитку економічної системи капіталізму
- •Класова структура стратифікованого суспільства
- •Основні терміни
- •Контрольні питання
- •Тема 8. Передумови та цілі системної трансформації соціалізму
- •Основні форми прояву політичної монополії в економіці
- •Основні терміни
- •Контрольні питання
- •Тема 9. Інституціональні основи системної постсоціалістичної трансформації
- •Основні функції соціальної держави в постсоціалістичній трансформаційній економіці
- •Основні терміни
- •Контрольні питання
- •Тема 10. Проблеми формування економічної політики в Україні в умовах перехідного стану суспільства
- •Основні терміни
- •Контрольні питання
- •Тема 11. Цілі, методи та інструменти трансформації відносин власності
- •Основні терміни
- •Контрольні питання
- •Тема 12. Становлення ринку факторів виробництва
- •Специфічні характерні риси формування ринку капіталів у постсоціалістичних країнах
- •Характерні риси українського фондового ринку на початку XXI століття
- •Особливості формування та розвитку ринків землі і нерухомості в постсоціалістичних країнах
- •Етапи розвитку ринку землі в Україні
- •Основні терміни
- •Контрольні питання
- •Тема 13. Принципи формування підприємницького середовища у перехідній економіці України
- •Підвищення ефективності виробництва та конкурентоспроможності продукції
- •Активізація інноваційно-інвестиційної діяльності
- •Аналіз зовнішніх та внутрішніх чинників розвитку підприємництва
- •Особливості державного регулювання підприємництва в умовах трансформації економіки
- •Основні терміни
- •Контрольні питання
- •Тема 14. Фіскальна та монетарна політика як складові фінансової стабілізації в трансформаційній економіці
- •Загальні правила та вимоги щодо проведення грошово-кредитної політики в Україні
- •Напрями вдосконалення монетарної політики України
- •Основні терміни
- •Контрольні питання
- •Тема 15. Зайнятість, доходи населення та соціальна політика в умовах ринкових перетворень
- •Система індикаторів (показників) рівня життя населення
- •Основні терміни
- •Контрольні питання
- •Тема 16. Політика економічного зростання у перехідний період
- •Теорія економічного зростання Кобба-Дугласа (двофакторна модель економічного зростання )
- •Теорія економічного зростання р. Солоу (багатофакторна модель економічного зростання )
- •Основні терміни
- •Контрольні питання
- •Тема 17. Основні тенденції та інституціональні форми глобалізації, їх вплив на трансформаційні процеси в Україні
- •Основні терміни
- •Контрольні питання
- •Тема 18. Інституціональні форми інтеграції України у світове господарство
- •1. Перехід до ринкової економіки та ліберальної демократії
- •2. Розвиток такої структури промисловості та сільського господарства, яка б мінімально відповідала структурі господарства єс і могла би забезпечити інтеграцію економік із найменшими втратами
- •3. Досягнення рівня доходу на душу населення, який хоча б умовно наближався до рівня найбідніших країн, які вже є членами Європейського Союзу
- •Основні терміни
- •Контрольні питання
- •Список літератури
Основні функції соціальної держави в постсоціалістичній трансформаційній економіці
1. Спрямування розвитку виробництва та обміну шляхом встановлення чітко визначених норм і правил взаємодії економічних агентів та взаємовідносин останніх і держави
2. Інституційне оформлення і регулювання системи відносин власності
3. Забезпечення соціальних пріоритетів в економіці, що здійснюється через підпорядкування виробництва, обміну і розподілу завданням прогресу людини, її всебічного розвитку, життєвим інтересам усього суспільства
4. Розвиток соціокультурної системи та охорони навколишнього природного середовища
5. Створення сприятливих умов для реалізації потенційних творчих здібностей кожного
6. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності, вирішення геоекономічних завдань і забезпечення економічної безпеки
3.
З початком реформування існувала надія, що приватна власність через перевірені часом механізми її реалізації вирішить проблему ефективності використання ресурсів. Реформування власності здійснювалося державними інституціями за принципом орієнтації на аналоги західних економічних систем. Практикувалося здійснення реформувань на базі ліберально-монетарної течії неокласичної школи, яка передбачає вихід держави з економічного простору через лібералізацію цін, ліквідацію планових органів, запровадження інституту приватної власності шляхом роздержавлення, завдяки чому відбувається перехід управління економічним життям у режим дії сил ринкової самоорганізації. За державою зберігаються лише регуляторні функції грошової політики. Саме за таким сценарієм запроваджувались реформи в Україні.
Спрощена схема економічних трансформацій власності не мала успіху. Відсутність позитивних зрушень у підвищенні ефективності суспільного виробництва і зростанні добробуту населення відповідно до реформувань власності є свідченням того, що реформування здійснювалося на хибних теоретичних засадах, недосконалих механізмах роздержавлення власності та суперечило меті системних трансформацій.
Проте незалежно від наслідків немає сумніву щодо необхідності запровадження інституту приватної власності для забезпечення успішного розвитку економіки та поліпшення добробуту населення. Тому потрібно створити умови для успішного її функціонування та ввести обмеження на шляху протиставлення приватних і суспільних інтересів у процесі реалізації прав приватного власника. Без наведення ладу у відносинах власності неможливо говорити про досягнення мети системної трансформації.
Відповідаючи на питання, чому ліквідація монополії державної власності і запровадження інституту приватної власності не супроводжувалися підвищенням ефективності використання ресурсів, забезпеченням стійкого економічного зростання й підвищенням добробуту населення, слід звернутися до теореми Коуза: якщо права власності чітко визначені (специфіковані) і трансакційні витрати дорівнюють нулю, то алокація ресурсів (структура виробництва) залишатиметься незмінною незалежно від змін у розподілі прав власності, якщо абстрагуватися від ефекту доходу.
Таким чином, однією з найважливіших причин цього був той факт, що специфікація прав власності відносно багатьох об'єктів із самого початку не була чітко визначеною.
Специфікація прав власності – це створення режиму винятковості для окремого індивіда або групи за допомогою визначення суб’єкта права, об’єкту права, набору правочинності, яку має в своєму розпорядженні даний суб’єкт, а також механізму, що забезпечує їх дотримання. Специфікація забезпечує чітку інформацію щодо прав власності, юридичну, інституціональну фіксацію обов'язків, відповідальності різних власників.
Специфікація власності відносно багатьох об'єктів із самого початку була чітко не визначеною, а право власності часто було сумнівним. За цієї ситуації нові власники, через відсутність упевненості у своїх правах на довготермінову перспективу, реалізували своє право власності виходячи з короткотермінового інтересу, а об'єкти власності виробничого призначення використовувались часто далеко від межі їх виробничих можливостей. Отримавши у власність об'єкт унаслідок приватизації без відповідних умов щодо його використання та без чітко визначених норм і механізмів відповідальності, власник може його використати на свій розсуд, не враховуючи суспільний інтерес. Форма власності має бути чітко специфікована на предмет реалізації економічної форми прав власності з урахуванням походження власності. Чітко визначені, специфіковані права власності мають більшу вагу, ніж менш специфіковані. Чітка специфікація прав власності дає гарантію недоторканності до об'єкта власності без згоди на то власника і сприяє підвищенню ефективності використання цього об'єкта.
Незважаючи на певні недоліки функціонування, інститут приватної власності продовжує розвиватися. Але в Україні зберігається і державна власність, проте її частка як у загальної кількості підприємств, так і в промисловому виробництві постійно зменшується. В розпорядженні державної власності залишились тільки підприємства, які мають стратегічне значення для економічної безпеки країни.
4.
Можна сказати, що перехід завершується тоді, коли запроваджені в життя базові конструкції нової системи, а сама система функціонує на принципово нових засадах. Згідно з такими критеріями можна стверджувати, що перехідний період завершився, оскільки в Україні: панує приватнокапіталістична власність; управління економікою здійснюється на основі ринкових механізмів, коли економічні суб'єкти приймають рішення, керуючись кон'юнктурою ринку і принципом максимізації прибутку; сформувались важелі державного макроекономічного впливу на поведінку суб'єктів господарювання; ресурси розподіляються на альтернативній основі щодо їх використання; в країні існує система інститутів, які забезпечують функціонування економіки на приватнокапіталістичних засадах.
Разом із тим, процеси створення умов для ефективного функціонування цієї економічної системи ще перебувають у стані інституціональної структуризації. Тому можна стверджувати, що економіка України подолала перехідний період і перебуває на етапі постсоціалістичних трансформацій, на якому відбувається запровадження правових, соціальних, політичних, етичних інститутів відповідно до вимог основних економічних інститутів приватнокапіталістичної системи.
Процес завершеності постсоціалістичної трансформації визначається також упровадженням у життя вимог інституту соціальної справедливості разом із підтриманням високого рівня економічної ефективності.
Таким чином, для розроблення економічної політики, адекватної завданням розвитку економічної системи, велике значення має визначення критеріїв завершеності перехідного періоду. Таким критерієм може бути ступінь відповідності стану економічної системи, і насамперед, її економічних відносин, завданням системних трансформацій та відтворення складових економічної системи на нових принципах організації господарської діяльності.
Економічні системи постійно революціонізуються під впливом чинників ендогенного та екзогенного характеру, а тому трансформаційні процеси, як механізми пристосування системи до зміни умов її розвитку в напрямі підвищення рівня життєзабезпечення населення, будуть існувати завжди.