VI. Форми та методи контролю мета і форми поточного контролю

Мета поточного контролю – оцінити ступінь засвоєння теоретичного і практичного матеріалу та рівень знань студентів з відповідних розділів дисципліни.

Рівень поточних знань оцінюється в балах по кожному із передбачених видів практичних завдань окремо:

• володіння теоретичним матеріалом;

• письмові творчі (індивідуальні) роботи.

Згідно до методики рейтингової оцінки поточний рейтинг студента розраховується як сума балів за всіма видами практичних завдань (плюс показники відвідування лекційних та практичних занять) нарощується протягом семестру.

Студенти, поточні знання яких оцінені на “незадовільно” (0-40 балів), вважаються не атестованими і до екзамену з дисципліни не допускаються. Студенти, які за роботу в семестрі та на екзамені набрали 41-59 балів мають право на перескладання.

Мета і форми підсумкового контролю знань

Підсумковий контроль знань здійснюється наприкінці семестру шляхом складання екзамену.

До екзамену допускаються студенти, які мають необхідний рівень поточних знань.

Екзамен проводиться в усній формі, по завданнях які складені на основі програми курсу та мають однаковий рівень складності.

Під час екзамену, тривалість якого 0,5 академічні години на студента, не дозволяється користуватись жодними допоміжними засобами.

Питання для підготовки до екзамену

1. Визначальні фактори антропогенезу та спосіб життя ранніх гомінід.

2. Головні етапи антропогенези, форми людських істот та особливості їхньої матеріальної культури.

3. Африка – колиска людства.

4. Найдавніші людські істоти на території України.

5. Походження Homo sapiens у світлі новітніх досліджень.

6. Сім‘я, община, плем‘я в мисливських суспільствах.

7. Природа прильодовикової Європи.

8. Прильодовикові мисливці на мамонта.

9. Мисливці на бізона.

10. Доба північного оленя.

11. Лісові мисливці мезоліту.

12. Криза мисливського господарства та неолітична революція.

13. Найдавніші землероби Близького Сходу.

14. Неолітизація Балкан та України.

15. Трипільська культура і перемо­га відтворювального господарства в Україні.

16. Класифікація індоєв­ро­пейських мов.

17. Праіндоєвропейці та їх оточення за даними палеолінгвістики.

18. Головні версії розміщення батьківщини.

19. Найдавніші індоєвропейські скотарі за матеріалами курганів степової України.

20. Розселення індоєвропейців з Північного Надчорномор’я

21. Центральноєвропейський центр розселення захід­них індоєвропейців

22. Арії за Ригведою та Авестою

23. Індоєвропейські релікти в українській традиційній культурі.

24. Псевдонаукові концепції походження індоєвропейців.

25. Поява заліза, номадизму та верш­ництва.

26. Економіка, сус­піль­с­тво, культура, вірування, побут скіфів за Геродо­том та даними археології.

27. Сарматська доба в давній історії України.

28. Історична доля нащадків скіфів та сарматів за доби Середньовіччя.

29. Проблема слов'янської батьківщини та писемні джерела про слов'ян.

30. Зарубинецька культура та готська навала.

31. Склавини та анти за даними археологічних досліджень празької та пень­ківської культур V-VІІ ст.

32. Розселення слов‘ян V-VІІ ст. на Дунай, Ельбу та Балкани.

33. Переддержавний період та постання Київської Русі.

34. Трипільсько-арійська, пізньосередньовічна та ранньосередньовічна версії поход­жен­­ня українців.

35. Від склавинів Волині до Київської Русі та козацької України.

36. Зародження білоруського, псково-новгородського, російського етносів.

37. Проблема давньоруської народності

38. Паралелі в культурі, мові, ментальності, антропологічному типі півден­них русичів та мешканців козацької України.

39. Законо­мірності етнічного розвитку на постімперських просторах.

40. Фор­му­вання білорусів та росіян.

41. Культурно-історичні провінції України.

42. Цивілізаційний підхід до історичного процесу О.Шпенглера та А.Тойнбі.

43. Історія культурно-господарських зв'язків України з Європою.

44. Історія стосунків Росії з Європою.

45. Україна на цивілізаційному роздоріжжі.

46. Концепція „розколотої України” С.Хантингтона.

47. Дати визначення етнологічним термінам: народ, етнос, нація, національна ідея, етнічна та національна свідомість, національна еліта, імперія, національна держава.

48. Хто такі кельти, фракійці, іллірійці, хети, алани, гунни, болгари, авари, хозари, угри, печеніги, половці, торки, чорні клобуки.