київський міжнародний університет Кафедра суспільно-політичних наук ФІЛОСОФІЯ Навчально-методичний комплекс Київ–2010

ФІЛОСОФІЯ

Навчально-методичний комплекс

Уклав:

О.І. Гринів, доктор філософських наук, професор

Рецензенти:

В.І. Кушерець, доктор філософських наук, професор Університету сучасних знань

Р.П. Іванченко, кандидат історичних наук, професор

Обговорено та схвалено на засіданні

кафедри суспільно-політичних наук.

Протокол №1 від 27 серпня 2010 р.

Мета та завдання курсу

Головна мета вивчення філософії в освітянскому просторі полягає у філософському осмисленні найбільш загальних закономірностей об’єктивної дійсності в органічній єдності з сутністю та природою людини.

Завданням є ознайомлення студентів з предметом, специфікою, історією та основною проблематикою філософії, що передбачає отримання знань щодо фундаментальних закономірностей виникнення, розвитку та функціонування цієї дисципліни як галузі наукового знання, оволодіння філософським термінологічним апаратом та формування системного уявлення про основні проблемні питання.

У результаті вивчення курсу студенти повинні

знати:

• специфіку філософії, її предмет і основні функції,

місце в духовній культурі людства;

• базові категорії філософії та її закони;

• основні етапи розвитку філософії та їхню специфіку;

• основні філософські напрямки, школи й персоналії;

уміти:

• на основі набутих знаннь з філософії опановувати

самостійним стилем мислення;

• засвоїти специфіку філософського осягнення

дійсності;

• формувати свою власну світоглядну і громадську

позиції при аналізі актуальних проблем сьогодення.

ПРОГРАМА КУРСУ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І. Розвиток філософії від давніх часів до епохи ренесанса

Тема 1. Філософія як специфічний тип знання

Поняття „філософія”. Місце філософії у самопізнанні людини. Умови формування філософії. Предмет філософії та його відмінність від предметів інших наук.

Світогляд як форма самоусвідомлення людини. Філософія й світогляд, їх співвідношення. Основні риси світогляду. Структура світогляду. Буденний та інституалізований світогляд. Історичні типи світогляду: міфологічний, релігійний, науковий і філософський. Філософія як теоретична основа світогляду.

Проблема основного питання філософії. Взаємовідношення “Людина – Світ”. Специфіка філософського усвідомлення світу. Основні теми філософських роздумів: людина й світ, сутність і зміст людського існування, мислення і буття.

Основні функції філософії (світоглядна, пізнавальна, методологічна, аксіологічна, соціально-практична та ін.). Структура філософського знання (онтологія, гносеологія, соціальна філософія та ін.). Філософія в системі духовної культури. Гуманістичний зміст філософії.

Тема 2. Філософія стародавнього Сходу

Становлення філософського знання. Філософія і мудрість. Історичні передумови формування філософської думки в східних культурах Вавілону та Єгипту. Проблема "Схід-Захід" у сучасній філософії і культурології

Особливості та джерела становлення індійської філософії. Споглядальний характер сприйняття реального речово-предметного світу. Сутність закону карми. Проблема постійного самовдосконалення людини. Перші філософські школи – йога, санкх’я, вайшешика, чарвака-локаята. Світоглядні системи – брахманізм, буддизм, джайнізм.

Основні напрямки китайської філософії. Етично-гуманістичний характер. Даосизм. Вчення Лао-цзи. Поняття „дао” і „де”. Конфуціанство. Концепція „патріархальної держави” Конфуція. Принцип „виправлення імен”. Моїзм (Мо-Цзи), легісти.

Тема 3. Антична філософія

Поняття античної філософії. Етапи її розвитку та загальні особливості. Періодизація античної філософії. Космоцентризм античної філософії. Розвиток ідей в античній натурфілософії. Мілетська школа (Фалес, Анаксімандр, Анаксімен). Геракліт Ефеський. Піфагор та піфагорійці. Емпедокл і Анаксагор. Особливості елейської школи. Вчення про буття Парменіда. Апорії Зенона. Атомістська школа. Демокріт, Левкіпп.

Класичний період грецької філософії. Орієнтованість філософських досліджень на проблему людини. Зародження та розвиток софістики. Вчення Протагора та Горгія. Філософія Сократа. Вчення про ідеї Платона. Арістотель як систематизатор античної філософії.

Елліністично-римська філософія. Епікуреїзм. Стоїцизм. Скептицизм. Неоплатонізм. Роль античної філософії в становленні світової філософської думки.

Тема 4. Середньовічна філософія

Виникнення Середньовічної парадигми західноєвропейської філософії. Соціально-економні і духовно-культурні особливості епохи Середньовіччя. Релігійний характер філософської думки.

Апологетика як обґрунтування і захист християнства проти античної філософії. Основні філософські питання патристики. Проблема співвідношення віри та розуму. Роль християнської патристики у формуванні ідейних засад середньовічного світобачення. Філософські ідеї Тертулліана. Вчення Орігена.

Схоластика та містика як провідні напрями середньовічної філософії. Виникнення схоластичної філософії у Західній Європі. Аврелій Августин. Іоанн Скот Еріуген, П’єр Абеляр. Докази Буття Бога за Фомою Аквінським. Суперечка про природу загальних понять: боротьба номіналізму та реалізму. „Бритва Оккама”.

Тема 5. Філософія доби Відродження

Характерні риси епохи Відродження, їхнє відображення у філософській думці. Антропоцентризм та гуманізм. Проголошення свободи і творчості найістотнішими характеристиками людини. Роль мистецтва. „Північне Відродження”.

Виникнення гуманізму як конкретно-історичної течії. Еразм Роттердамський, Данте Аліг’єрі, Марелліо Фічіно, Пікко делла Мірандола, П’єтро Помпонацці. Неоепікурейство. Лоренцо Валла, Франческо Петрарка.

Філософія природи (Микола Кузанський, Джордано Бруно). Пантеїзм як специфічна риса натурфілософії. Геліоцентризм і вчення про нескінченість всесвіту М. Коперник, Галілео Галілей та ін.

Соціальні теорії: ідеологія централізованої держави (Ніколо Макіавеллі). Теорія природного права. Попередники утопічного соціалізму (Томас Мор, Томазо Кампанелла).

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ . Історичний розвиток філософії у XVII–XX ст

Тема 6. Філософія Нового часу та Просвітництва

Наукова революція XVII ст. (І. Ньютон). Проблема методу пізнання у філософії. Основні ідеї філософії емпіризму. „Новий Органон” Ф. Бекона. Основні шляхи та методи пізнання. Індуктивний метод, вчення про „привиди розуму”. Сенсуалізм Дж. Локка. Поняття „tabula rasa”. Філософська система Дж. Берклі. Скептицизм та агностицизм Д. Юма.

Філософський зміст раціоналізму. Філософія Р. Декарта. Принцип сумніву, теорія „вроджених ідей”. Створення механістично-матеріалістичної картини світу. Поняття субстанції у філософії XVII–XVIII ст. Б. Спіноза. Множинність субстанцій. Г. Лейбніц.

Проблема людини, буття й суспільства у філософії Просвітництва (Монтеск'є, Вольтер, Ж.-Ж. Руссо та ін.). Французька філософія ХVІІІ ст.: начала формування (П’єр Бейль, Жан Мельє, Монтеск’є); освітянство (Вольтер, Руссо, Мореллі, Кондорсе); енциклопедисти (Ламетрі, Дідро, Гольбах, Гельвецій).

Тема 7. Класична німецька філософія та філософія марксизму

Історичні умови виникнення і формування німецької класичної філософії, її основні риси. Родоначальник німецької класичної філософії – І. Кант. „Докритичний” та „критичний” періоди творчості філософа. Проблема можливості апріорних синтетичних суджень. Ідея трансцендентності людських цінностей. Вчення про антиномії розуму. Автономність етики І. Канта. Ідея примату практичного (морально-етичного) розуму перед “чистим” розумом. Категоричний імператив.

Філософія людського "Я" (І. Фіхте). Натурфілософія Ф. Шеллінга. Філософія абсолютної ідеї Ф. Гегеля. Ідея тотожності мислення і буття. Теорія діалектики. Система принципів діалектики. Антропологізм Фейербаха.

Становлення філософії марксизму в контексті культурно-історичної традиції. Історичні умови та теоретичні джерела виникнення марксистської філософії. Філософські погляди К. Маркса, Ф. Енгельса. Ідея матеріалістичного розуміння історії. Основні принципи діалектичного матеріалізму. Філософсько-економічні та філософсько-політичні ідеї марксизму-ленінізму.

Тема 8. Сучасна світова філософія

Термін „сучасність” та його значення. Критичний перегляд принципів і традицій класичної філософії кінця XIX–початку XX століття. Оновлення класичних філософських традицій: неокантіанство (Г. Коген, Е. Касірер, Г. Ріккерт) та неогегельянство (Дж. Ройс, Б. Кроче, Ж. Валь).

Відображення суспільно-політичного життя, науково-технологічного прогресу у філософії. Проблема раціонального та ірраціонального. „Філософія життя”. А. Шопенгауер, В. Дільтей, Ф. Ніцше. Філософські проблеми психоаналізу (З. Фрейд).

Проблема людини у філософії XX ст. Екзистенціалізм. С. Кьеркегор, М. Хайдеггер, К. Ясперс, Ж.-П. Сартр, А. Камю. Філософська антропологія. М. Шелер, А. Гелен, Г. Плеснер

Позитивізм у ХІХ ст.: а) програма “позитивної філософії” О. Конта; б) філософія і наука, предмет філософії; в) класифікація наук; г) “Закон трьох стадій розвитку людського духу” Конта як універсальний закон історії; д) соціологія в системі наук; ж) еволюціонізм Г. Спенсера; з) органічна теорія суспільства Спенсера. Неопозитивізм (Л. Вітгенштейн, Р. Карнап, Б. Расел), структуралізм (К. Леві-Строс, М. Фуко, Ж. Лакан), герменевтика (Г. Гадамер, П. Рікьор). Постпозитивізм і його роль у сучасній науці та філософії (К. Поппер, Т. Кун, І. Лакатос, П. Фейєрабенд). Філософський дискурс Постмодерну.

Тема 9. Українська філософія в контексті світової

Українська філософія як складова української духовної культури. Специфічні риси української філософії. Періодизація історії філософії України. Соціально-політичні, економічні,культурні та духовні передумови виникненя та формування філософської думки Київської Русі. Основні світоглядні проблеми: проблема пізнання, натурфілософія, антропологія, аксеологічні проблеми. Уявлення про суспільство (влада – церква – людина).

Гуманізм як складова частина філософської культури України в XVI – на початку XVII ст. Юрій Дрогобич, Павло Русин, С. Оріховський-Роксолан. Острозьке просвітництво. Братські школи та їх роль у духовному житті України. Філософські ідеї у творчості І. Вишенського, М. Смотрицького, К. Транквіліона-Старовецького.

Києво-Могилянська академія – перший вищий навчальний заклад Східної Європи. Проблеми теорії пізнання, онтології, натурфілософії. Проблема людини і моралі, вчення про державу. Ф. Прокопович, Г. Кониський,   І. Гізель, Г. Щербацький. „Філософія серця” Г. Сковороди. Вчення про „дві натури” і „три світи”. Ідея „сродної праці”.

Український романтизм: філософія і світогляд. М. Костомаров. М. Шашкевич. М. Гоголь. Кирило-Мефодіївске товариство. П. Куліш та його „хутірська філософія”. Філософські ідеї Т. Шевченка.

Українська „академічна” філософія. Філософські погляди О. Новицького, С. Гогоцького. „Філософія серця” П. Юркевича.

Філософські ідеї в Україні в кінці ХІХ – на початку XX ст. Філософія української діаспори. Філософія національної самобутності Д. Донцова. Д. Чижевський, І. Лисяк- Рудницький, І. Мірчук та ін. Культура Відродження 20-х років. Розробка філософських проблем у сучасній Україні.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІІ. Основні теоретичні філософські проблеми

Тема 10. Онтологія

Філософський зміст проблеми буття. Проблеми буття в історико-філософському вимірі. Виникнення і внутрішня логіка проблеми буття, її смисл і специфіка. Основні форми буття. Буття і небуття як філософська проблема.

Типи онтології (реалізм, матеріалізм, ідеалізм, монізм, плюралізм). Буття й небуття. Буття і суще. Буття й субстанція.

Матерія як філософська категорія і об’єктивна реальність. Історичний розвиток філософських тлумачень матерії. Атрибути матерії. Єдність матерії й руху. Рух і спокій. Рух і розвиток. Форми руху.

Простір і час як форми існування світу. Субстанційна, реляційна та суб'єктивістська концепції простору й часу. Теорія відності (А. Енштейн) та її значення для розвитку філософських уявлень про простір і час.

Тема 11. Діалектика та її альтернативи

Діалектика як теорія систем, що розвиваються. Основні історичні форми діалектики: антична, гегелівська, марксистська, екзистенційна.

Основні принципи діалектики як загальної теорії розвитку. Принцип об’єктивності і суб’єктивності. Принцип загального зв’язку. Принцип розвитку.

Поняття закону у філософії. Закон і закономірність. Специфіка філософських законів. Закони діалектики. Закон єдності і боротьби протилежностей. Класифікація (типологія) суперечностей. Закон переходу кількісних і якісних змін. Поняття „якість”, „стрибок”, „міра”, т.д. Закон заперечення заперечення. Подвійне запереченняяк вираження тенденції розвитку.

Категорії діалектики. Одиничне і загальне, явище і сутність. Форма і зміст. Випадковість і необхідність. Можливість і дійсність. Необхідність і свобода.

Альтернативи діалектики. Софістика, еклектика та метафізика як альтернативи діалектики Поняття „негативної” діалектики (Т. Адорно, Л. Маркузе). Основні принципи метафізики як науки і методу.

Тема 12. Гносеологія

Пізнання як специфічна форма відношення людини до світу. Суб'єкт і об'єкт пізнання, їх взаємозв'язок. Основні принципи теорії пізнання.

Пізнання як відображення. Рівні відображення. Чуттєве пізнання та його форми. Раціональне (логічне) пізнання як якісно новий етап відображення. Єдність чуттєвого і раціонального в пізнанні. Емпіричне і теоретичне, абстрактне й конкретне в пізнанні. Творчість та інтуіція.

Пізнання й знання. Проблема істини. Об'єктивність істини. Взаємозв’язок абсолютной та відносної істини. Істина й заблудження (помилковість, хибність). Критерії істини. Знання й мудрість.

Логіка та методологія наукового пізнання. Рівні (емпіричний і теоретичний), форми (науковий факт, проблема, ідея, гіпотеза, концепція, теорія) та методи (спостереження, експермент, порівняння, аналіз і синтез) наукового пізнання.

Тема 13. Феномен свідомості

Свідомість в структурі людської життєдіяльності. Свідомість як гносеологічний, онтологічний та соціальний феномен. Соціальні умови і фактори виникнення свідомості. Природні та соціально-історичні засади свідомості. Відображення і його форми. Свідомість як вища форма відображення.

Структура свідомості. Компоненти структури свідомості (знання, воля, емоції та самосвідомість). Свідомість і психіка. Свідомість і самосвідомість. Ідеальність свідомості. Рівні структури свідомості (підсві­домість, усвідомлення, понадсвідомість, самосвідомість).

Функції свідомості (пізнавальна, оцінююча, цілепокладаюча та мотиваційна). Свідомість і праця. Спілкування і мова. Природні і штучні мови. Роль праці і мови у формуванні свідомості і предметно-практичної діяльності.

Індивідуальна та суспільна свідомість. Форми суспільної свідомості: науково-теоретична, політична, правова свідомість. Специфіка моральної свідомості. Особливості релігійної свідомості. Естетична свідомість та естетичне освоєння світу. Взаємозв'язок форм суспільної свідомості.

Тема 14. Філософська антропологія

Філософська концепція людини. Специфіка людського буття. Природні, соціальні та духовні виміри людського буття.

Поняття „людина”, „індивід”, „індивідуальність”, „особистість”.

Особистість як соціокультурна форма індивідного буття. Історичні типи особистості. Кінечність індивідуального існування людини. Життя і смерть у духовному досвіді людства.

Буття людини в суспільстві. Суспільна позиція особи, її соціальна роль і взаємодія із соціальною нормою. Історичні типи взаємовідносин особи і суспільства. Відчуження людини в сучасному суспільстві. Різноманітність форм самореалізації людини.

Людське буття як "співбуття". Проблема людської "самості". "Я" та "інше". Проблема інтерсуб'єктивності. Індивідуально-особистісне і соціально-спільнотнісне.

Проблема гуманізму, його історичні типи: античний, ренесансний, сучасний.

Тема 15. Соціальна філософія

Соціальна філософія в системі філософського знання. Особливості філософського пізнання суспільства. Основні підходи до розуміння суспільства. Суспільство як самоорганізована система. Діяльність як породжуючий механізм історичного процесу.

Поняття соціальної структури суспільства. Соціальна структура суспільства. Соціальні групи, їх типологія і динаміка сучасного розвитку. Теорії соціальної стратифікації і соціальної мобільності (П. Сорокін, Т. Парсонс).

Матеріальна та соціально-політична сфери розвитку суспільства. Поняття суспільного виробництва. Матеріальне та духовне виробництво. Продуктивні сили та виробничі відносини. Потреби, інтереси і цілі людей як мотивація матеріального та духовного виробництва.

Поняття цивілізації та цивілізаційних основ розвитку суспільства. Формація та цивілізація. Формаційний та цивілізаційний аналіз розвитку світової історії. Розвиток суспільства як процес зміни суспільно-економічних формацій (К. Маркс), еволюції соціальних систем (Т. Парсонс), круговороту локальних цивілізацій (А. Тойнбі).

Плани семінарських занять та завдання для самостійної роботи

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І. Розвиток філософії від давніх часів до епохи ренесанса

Тема 1. Філософія як специфічний тип знання

1. Специфіка філософських знань. Предмет та коло основних проблем філософії.

2. Філософія і світогляд. Історичні типи світогляду.

3. Структура та функції філософського знання.

Завдання для самостійної роботи

1. Яке з наведених визначень філософії найбільш повне і правильне? Обґрунтуйте свій вибір.

• Філософія – це логіка мови науки;

• Філософія – це наука про існуюче;

• Філософія – це система найбільш загальних понять про світ, людину, місце її в світі, теоретична основа світогляду.

2. Уважно прочитайте наведене нижче висловлювання Р. Декарта:

«Відмінність наших думок залежить не стільки від того, що одні люди розумніші за інших, скільки від того, що ми спрямовуємо наші думки різними шляхами та розглядаємо не одні й ті ж самі речі. Бо недостатньо мати добрий розум, головне – добре його застосовувати».

До якого розділу філософії можна віднести те, на чому наголошує Р. Декарт?

Основна література: [19; 20; 27; 30; 31; 33; 34; 40]

Додаткова література: [4; 31]

Тема 2. Філософія Cтародавнього Cходу

1. Канонічні джерела, світоглядні ідеї та філософські школи Стародавньої Індії.

2. Канонічні джерела, світоглядні ідеї та філософські школи Стародавнього Китаю.

Завдання для самостійної роботи

1. Прочитайте рядки, які відомі далеко за межами Китаю та спробуйте пояснити їх значення:

«Що таке людинолюбство? – поза своїм домом ставитись для людей так, ніби приймаєш дорогих гостей... Не роби людям того, чого не бажаєш собі, і тоді в державі та родині до тебе не будуть відчувати ворожнечі».

Основна література: [6; 8; 9; 18; 31; 33; 36]

Додаткова література: [7; 23]

Тема 3. Антична філософія (для самостійного вивчення)

Завдання для самостійної роботи

1. У чому, на вашу думку, полягає сенс введення атомів – неподільних частинок, що є началами речей? Спробуйте порівняти погляди на атом в античності із сучасними уявленнями про закони збереження. Чи мали такі погляди вплив на подальший розвиток науки?

Основна література: [9; 31; 33; 38; 43]

Додаткова література: [5; 6; 7; 19; 23; 36; 37]

Тема 4. Середньовічна філософія (для самостійного вивчення)

Завдання для самостійної роботи

1. Антична філософія у окресленні найперших засад світу була плюралістичною, тобто давала різні варіанти розуміння таких засад. Християнська філософія була принципово моністична, тобто вона зводила всі прояви світу до єдиного начала. Спробуйте докладно пояснити, які недоліки та переваги мала кожна із зазначених позицій.

Основна література: [3; 8; 9; 15; 24; 31; 37; 43]

Додаткова література: [1; 2; 10]

Тема 5. Філософія доби відродження

1. Характерні риси епохи Відродження, їхнє відображення у філософській думці.

2. Виникнення гуманізму як конкретно-історичної течії.

3. Філософія природи.

4. Соціальні теорії.

Завдання для самостійної роботи

Напишіть повідомлення на одну із запропонованих тем:

1. Основні риси філософії Відродження та місце людини в ній.

2. Гуманізм філософії епохи Відродження.

3. Проголошення свободи і творчості найістотнішими характеристиками людини.

4. Натурфілософія епохи Відродження.

5. Філософський зміст соціальних теорій епохи Відродження.

Основна література: [3; 9; 31; 33]

Додаткова література: [30]

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ . Історичний розвиток філософії у XVII–XX ст

Тема 6. Філософія Нового часу та Просвітництва

1. Основні ідеї філософії емпіризму.

2. Основні шляхи та методи пізнання.

3. Філософський зміст раціоналізму.

4. Проблема людини, буття й суспільства у філософії Просвітництва

5. Французька філософія XVIIIст.

Завдання для самостійної роботи

1. Співставте філософію Р. Декарта та Б. Спінози як дуалістичне та моністичне вчення про буття.

2. Розкрийте зміст концепції суспільного договору Ж-Ж. Руссо.

Основна література: [3; 9; 15; 33; 35; 43]

Додаткова література: [13; 20; 26; 28; 30]

Тема 7. Класична німецька філософія та філософія марксизму (для самостійного вивчення)

Завдання для самостійної роботи

1. Дайте відповідь на питання: чому німецьку класичну філософію виділяють в окремий період розвитку новоєвропейської філософії?

2. Обґрунтуйте автономність етичної позиції І. Канта. В чому полягає гуманістичний зміст категоріального імперативу?

3. Окресліть основні складові філософської системи Г. Гегеля.

4. Назвіть вихідні принципи філософії марксизму.

Основна література: [3; 8; 9; 12; 14; 23; 31; 33; 34]

Додаткова література: [11; 18; 24; 45; 46]

Тема 8. Сучасна світова філософія

1. Порівняльна характеристика вихідних ідей класичної та некласичної філософії.

2. „Філософія життя”.

3. Основні ідеї екзистенціалізму.

Завдання для самостійної роботи

1. Зробіть порівняльну таблицю вихідних ідей класичної та некласичної філософії.

2. Прокоментуйте твердження Ф. Ніцше:

«Людина, якою вона повинна бути, звучить для мене так само дивно, як дерево, яким воно повинно бути».

Чи свідчить воно про те, що філософ не визнавав ніяких ідеалів людини? Як що це так, то це твердження суперечить твердженням Ф. Ніцше щодо надлюдини. Спробуйте пояснити наведене твердження в контексті інших вихідних ідей філософії Ф. Ніцше.

Основна література: [8; 26; 28; 31; 33]

Додаткова література: [9; 12; 25; 29; 42]

Тема 9. Українська філософія в контексті світової

1. Філософські джерела та ідеї часів Київської Русі.

2. Києво-Могилянська академія. Життя і творчість Г. Сковороди.

3. Українська філософія XIX–XX ст.

Завдання для самостійної роботи

1. Розкрийте специфіку української філософської парадигми.

2. Дайте відповідь на питання: що являє собою традиція кордо центризму в українській філософії?

3. Знайдіть спільні риси філософських поглядів Г. Сковороди і П. Юркевича.

Основна література: [12; 13; 16; 17; 21; 22; 29; 32]

Додаткова література: [8; 15; 16; 32; 38; 41]

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІІ. Основні теоретичні філософські проблеми

Тема 10. Онтологія

1. Категорія буття, її смисл та специфіка. Основні форми буття.

2. Поняття матерії.

3. Матерія і рух. Простір і час – атрибути матерії.

Завдання для самостійної роботи

1. Проаналізуйте наступні висловлювання:

• Спокій та рух – це два незалежні стани речей;

• Рух – абсолютний, спокій – відносний;

• Рух абсолютний і в той же час відносний.

Які з цих висловлювань слід визнати вірними?

2. М. Бердяєв писав, що «проблема часу – основна проблема людської долі». Як ви думаєте, чи є актуальною ця ідея сьогодні?

Основна література: [11; 25; 27; 30; 31; 43]

Додаткова література: [14; 22; 35]

Тема 11. Діалектика та її альтернативи

1. Поняття діалектики та її історичні форми.

2. Основні принципи діалектичного мислення

3. Поняття закону в філософії. Закони діалектики. Категорії діалектики.

4. Альтернативи діалектики

Завдання для самостійної роботи

1. Розкрийте сутність альтернативних концепцій діалектики.

2. Як ви розумієте співвідношення діалектики та метафізики?

3. Назвіть основні принципи діалектики.

4. Схарактеризуйте категорії діалектики та їхні особливості.

Основна література: [7; 31; 33; 34; 41]

Додаткова література: [3; 21; 48]

Тема 12. Гносеологія

1. Поняття пізнання та його змістові складові.

2. Рівні та форми пізнання.

3. Проблема істини та її критеріїв в пізнанні.

Завдання для самостійної роботи

1. Дайте характеристику основним етапам процесу пізнання.

Основна література: [8; 27; 31; 33; 34; 35; 36]

Додаткова література: [33; 34; 35; 49]

Тема 13. Феномен свідомості

1. Свідомість як вища форма відображення.

2. Структура свідомісті.

3. Основні форми свідомості.

Завдання для самостійної роботи

1. Дайте розгорнуту відповідь на питання: чи можна поставити знак тотожності поміж процесами походження свідомості та процесами походження людини?

Основна література: [25; 27; 31; 33; 34; 36]

Додаткова література: [17; 27; 35]

Тема 14. Філософська антропологія

1. Філософська концепція людини.

2. Поняття “людина”, “індивід”, “індивідуальність”, “особистість” .

3. Особистість як соціокульна форма індивідного буття.

4. Проблема гуманізму, його історичні типи.

Завдання для самостійної роботи

1. Прокоментуйте положення Ж.-П. Сартра: „Існування людини передує її сутності”.

2. Чому в різних версіях походження людини так чи інакше проглядає сперечання еволюціонізму та креаціонізму? Поясніть сутність даних позицій.

3. Схарактеризуйте основні аспекти філософського розуміння особи та особистості.

Основна література: [27; 30; 31; 33; 34]

Додаткова література:[35]

Тема 15. Соціальна філософія

1. Соціальна філософія в системі філософського знання.

2. Поняття соціальної структури суспільства.

3. Теорії соціальної стратифікації і соціальної мобільності.

4. Поняття цивілізації та цивілізаційних основ розвитку суспільства.

Завдання для самостійної роботи

1. Спробуйте пояснити, в чому полягає відмінність між поняттями суспільства та суспільної реальності? Яке з цих понять є більш загальним?

2. Вирішіть за допомогою аргументів наступну проблемну ситуацію:

• суспільство та природа перебувають у принциповій єдності, оскільки суспільство є частиною природи;

• суспільство та природа є якісно відмінними, оскільки суспільне технічне виробництво руйнує природу.

Основна література: [8; 25; 27; 31; 33]

Додаткова література: [3; 14]

Індивідуальне навчально-дослідне завдання Написати аналітичне повідомлення на одну із наступних тем:

1. Любов і мудрість як засади філософії.

2. Проблема людини у філософії Сократа.

3. Поняття душі у філософії Арістотеля.

4. Філософська система Ф. Аквінського.

5. Сутність монадології Г. Лейбніца.

6. Ідея безконечності М. Кузанського і сучасні досягнення науки.

7. Принцип універсального сумніву Р. Декарта і сучасна наука.

8. Автономність етики І. Канта.

9. Проблема людської діяльності у філософії Л. Фейербаха.

10. Концепція практики та проблема людини у філософії К. Маркса.

11. Раціональний зміст гегелівської діалектики.

12. Проблеми людини та її свободи у філософії екзистенціалізму.

13. Концепція "Надлюдини" Ф. Ніцше.

14. Проблема раціонального та ірраціонального у філософії XX ст.

15. Класика і сучасність: дві епохи в розвитку філософії.

16. Діалектика буття й небуття.

17. Особливості буття духовного.

18. Пізнання як вид духовної діяльності й феномен культури.

19. Основні принципи сучасної наукової гносеології.

20. Інтуїція у процесі пізнання та творчості.

21. Свідомість і несвідоме.

22. Свідомість, самосвідомість, підсвідомість: форми вияву.

23. Людина як предмет філософії.

24. Специфіка соціального пізнання: основні методологічні засади.

25. Єдність природи й суспільства.

26. Поняття цивілізації: історія, тенденції розвитку.

Основна література: [8., 27., 33., 36]

Додаткова література: [17., 27., 35]

Методичні рекомендації до самостійної та індивідуальної роботи студентів

Самостійна робота є основним засобом засвоєння студентом навчального матеріалу в час, вільний від обов’язкових навчальних занять, без участі викладача.

Самостійна та індивідуальна навчально-дослідна робота студентів покликана сприяти досягненню мети, яка поставлена перед курсом “Філософія”.

Завдання для самостійної та індивідуально-дослідної роботи до кожної з тем направлені на закріплення пройденого матеріалу. Їх виконання не є можливим без засвоєння основного змісту теми, орієнтації в загальних питаннях. Разом з тим виконання таких завдань потребує творчого підходу з боку студента, вміння самому ставити додаткові питання та давати на них відповіді.

Під час самостійної роботи студентам насамперед слід зосередити свою увагу і зусилля на тих темах і питаннях, які вважаються основними і найважчі для засвоєння. Відповідно з цим, слід визначитись з місцем для самостійної роботи, наявною літературою, ознайомитись з каталогом бібліотеки, де він планує займатися. При виборі літератури слід в першу чергу використати найбільш свіжі видання, бажано вітчизняні і вітчизняних авторів, працювати як з монографічними виданнями, так і з періодикою, збірниками і навіть з газетними публікаціями.

Важливо вміти користуватись каталогами, складати список літератури за тематикою, робити виписки і систематизувати виписане в окремі тематичні блоки. При цьому не забувати належним чином оформляти свої записи і виписки, вказувати автора, назву праці, рік видання і відмічати сторінки. Те, що цитується обов’язково береться в „лапки” і робиться посилання: праця, автор, сторінка. Бажано при цьому коментувати прочитане і виписане, висловлювати свої думки чи сумніви, зробити загальний висновок і відмітити, де опрацьований матеріал можна використати і як він допоможе засвоїти програмні теми і питання.

Метою індивідуального навчально-дослідного завдання (ІНДЗ) є самостійне вивчення частини програмового матеріалу, систематизація, поглиблення, узагальнення, закріплення та практичне застосування знань студента з навчального курсу, розвиток навичок самостійної роботи.

Студент повинен бути впевненим, що опрацьоване і засвоєне під час самостійної та індивідуальної роботи буде в нагоді не тільки для заліку, а й у подальшій його життєдіяльності.

Орієнтовні питання до підсумкового контролю

1. Філософія, її предмет і роль у суспільстві.

2. Основні функції філософії.

3. Філософія і світогляд.

4. Історичні типи світогляду та їх характеристика.

5. Структура світогляду.

6. Основні функції світогляду.

7. Особливості філософії Стародавньої Індії.

8. Основні філософські школи Стародавнього Китаю.

9. Натурфілософія Давньої Греції.

10. Класичний етап античної філософії.

11. Філософські погляди Сократа.

12. Філософські погляди Платона.

13. Філософські погляди Арістотеля.

14. Основні напрями еллінистично-римської філософії.

15. Особливості філософії Середньовіччя.

16. Апологетика, її основні представники та характеристика.

17. Особливості патристики.

18. Філософське вчення Августина Блаженного.

19. Схоластика як етап Середньовічної філософії.

20. Філософські погляди Фоми Аквінського.

21. Боротьба номіналізму та реалізму у філософії Середніх віків.

22. Характеристика філософської думки епохи Відродження.

23. Соціально-політичні теорії в епоху Відродження (Т. Мор, Т. Кампанелла, Н. Макіавеллі).

24. Філософія Нового часу. Проблема методу пізнання в філософії.

25. Основні представники та особливості раціоналізму.

26. Основні представники та особливості емпіризму.

27. Філософія епохи Просвітництва: загальна характеристика.

28. Класична німецька філософія та її основні проблеми.

29. Виникнення та сутність марксизму.

30. "Філософія життя" – формування нової філософської парадигми.

31. Проблема людини та її свободи у філософії екзистенціалізму.

32. Класичний психоаналіз: загальна характеристика.

33. Зародження і розвиток філософської думки в Україні.

34. Філософія в Україні доби барокко. Києво-Могілянська Академія.

35. "Філософія серця" Г. Сковороди.

36. Філософські ідеї в творчості діячів української культури (Т. Шевченко, Л. Українка, В. Винниченко).

37. Категорія буття: її смисл і специфіка. Основні форми буття.

38. Філософське розуміння матерії: сутність та особливості.

39. "Простір" і "час" як форми існування матерії.

40. Рух як спосіб існування матерії, його форми.

41. Діалектика та її альтернативи.

42. Основні принципи діалектики як загальної теорії розвитку.

43. Філософський зміст поняття "закон". Основні закони діалектики.

44. Категорії діалектики як універсальні форми мислення.

45. Теорія пізнання в системі філософського знання.

46. Основні принципи філософського пізнання світу. Суб'єкт і об'єкт пізнання, особливості їх взаємодії.

47. Пізнавальний процес як єдність чуттєвого та раціонального.

48. Проблема істини та її критеріїв у пізнанні.

49. "Абсолютна" і "відносна" істина: сутність взаємозв'язку.

50. Практика - основа, ціль пізнання і критерій істини.

51. Особливості наукового пізнання.

52. Співвідношення емпірічних та теоретичних методів наукового пізнання.

53. Основні форми наукового пізнання (ідея, проблема, концепція, гіпотеза, наукова теорія).

54. Проблема свідомості у філософії. Свідомість як вища форма відображення.

55. Структура свідомості.

56. Основні рівні та функції свідомості.

57. Свідомість і мислення. Спілкування і праця.

58. Суспільна свідомість та її структура.

59. Філософська антропологія в системі філософського знання.

60. Основні концепції походження людини.

61. Природні, соціальні та духовні виміри людського буття.

62. Поняття "людина", "індивід", "особистість", "індивідуальність".

63. Соціальна філософія в системі філософського знання.

64. Основні підходи до розуміння суспільства.

65. Суспільство як система життєдіяльності людини.

66. Демографічний фактор суспільного розвитку.

67. Соціальна структура суспільства.

68. Соціальні групи, їх типологія та динаміка розвитку.

69. Теорії "соціальної стратифікації" та "соціальної мобільності".

70. Історичний генезис етнічних спільностей.

71. Проблема періодизації соціальної історії: "формаційний" і "цивілізаційний" підходи.

72. Поняття суспільного виробництва.

73. Матеріальне та духовне виробництво.

74. Мораль і право в системі регуляції суспільних відносин.

75. Екологічні проблеми сучасності та шляхи їх розв'язання.

76. Поняття культури. Структура і функції культури.

77. Історічні типи культури.

78. Культура і цивілізація.

Список рекомендованої літератури

Основна література:

1. Андрущенко В.П. Історія соціальної філософії, – К.: Тандем, 2000. – 340 с.

2. Андрущенко В.П., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія. – К.: Генеза, 2001. – 369 с.

3. Антисери Дарио, Реале Джованни. Западная философия от истоков до наших дней. – Т.1–2: Античность. Средневековье. – СПб.: РХГИ, 2002. – 692 с.

4. Антисери Дарио, Реале Джованни. Западная философия от истоков до наших дней.– Т.3 От Возрождения до Канта. – СПб.: РХГИ, 2004. – 868 с.

5. Барулин В.С. Социальная философия. Учебник Ч. 1, 2. – М.: Изд-во МГУ, 1993. – 240 с.

6. Бичко А.К., Бичко І.В., Табачковський В.Г. Історія філософії: Підручник. – К.: Либідь, 2001. – 408 с.

7. Булатов М.О. Діалектика без апології: Філософсько-антропологічні аспекти. – К.: Основи, 1998. – 234с.

8. Введение в философию: Учебник для вузов: В 2 ч. / Фролов И.Т., Араб-Оглы Э.А., Арефьева Г.С. и др. – М.: Политиздад, 1989. – 367 с.

9. Від витоків до середині ХІХ століття: короткий довідник з історії філософії. – К.: МАУП, 1998. – 152 с.

10. Вступ до філософії у конспективному викладі / Г.П. Балабанова, Г.І. Волинка, Л.О. Сморж та ін. – К.: ІСДО, 1995. – 181 с.

11. Головко Б.А. Філософська антропологія: Навч. посібник. – К.: ІЗМН, 1997. – 239 с.

12. Горак Г.І. Філософія: Курс лекцій. – К.: Вілбор, 1998. – 270 с.

13. Горський В.С. Історія української філософії: Курс лекцій. – К.: Наукова думка, 1997. – 287 с.

14. Гулыга А.В. Немецкая классическая философия. – М.: Рольф, 2001. – 416 с.

15. Гусєв В.І. Західна філософія Нового часу ХVІІ–ХVІІІ ст.: Підручник. – К.: Либідь, 1998. – 368 с.

16. Дивосвіт прадавніх слов’ян: Науково-попул. нарис. – К.: Рад. письменник, 1991. – 171 с.

17. Історія філософії України. Хрестоматія / Упорядники М.Ф. Тарасенко, М.Ю. Русин, А.К. Бичко та ін. – К.: Либідь, 1993. – 367 с.

18. Лукьянов А.Е. Становление философии на востоке. Древний Китай и Индия. – М.: УДН, 1989. – 188 с.

19. Людина і світ: Підручник / За ред. Л.В. Губерського, А.О. Приятельчука. – К.: Український центр духовної культури, 1999. – 512 с.

20. Нестеренко В.Г. Вступ до філософії:онтологія людини. – К.: Абрис, 1995. – 336 с.

21. Огородник І.В., Огородник В.В. Історія філософської думки в Україні: Курс лекцій. – К.: Вища школа, Знання, 1999. – 543 с.

22. Огородник І.В., Русин М.Ю. Українська філософія в іменах: Навч. посіб / За ред. М.Ф. Тарасенка. – К.: Либідь, 1997. – 328 с.

23. Радугин А.А. Философия.: Курс лекций. – М.: Владос, 1995. – 304 с.

24. Рассел Б. Історія західної філософії / Пер з англ. – К.: Основи, 1995. – 759 с.

25. Сморж Л.О. Особа і суспільство. Філософсько-психологічний аспект: Монографія. – К.: МІЛП, 2001. – 384 с.

26. Современная западная философия: Словарь / Сост. В.С. Малахов, В.П. Филатов. – М.: МГК, 1991. – 510 с.

27. Спиркин А.Г. Философия: Учебник. – М.: Гардарики, 2001. – 816 с.

28. Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки. / Упорядники В.В. Лях, В.С. Пазенок. – К.: Основи, 1996. – 368 с.

29. Федів Ю.А., Мозкова Н.Г. Історія Української філософії. – К.: Україна, 2001. – 510 с.

30. Філософія: Курс лекцій / Бичко І.В., Табачковський В.Г., Горак Г.І. та ін. – К.: Либідь, 1994. – 576 с.

31. Філософія. Підручник / За ред. Г.А. Заїченка, В.М. Сагатовського. – К.: Вища школа, 1995. – 455 с.

32. Філософська думка в Україні: Біобібліогр. словник / Авт. кол.: В.С. Горський, М.Л. Ткачук, В.М. Нічик та ін. – К.: Унів. вид-во "Пульсари", 2002. – 244 с.

33. Філософія: Навчальний посібник / За ред. І.Ф. Надольного. (2 вид. Перер. і доп.) – К.: Вікар, 2001. – 475 с.

34. Філософія: посібник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. Причепій Є.М., Черній А.М., Гвоздецький В.Д., Чекаль Л.А. – К.: Академія, 2001. – 260 с.

35. Філософія: Світ людини. Курс лекцій: Навч. посібник / В.Г. Табачковський, М.О. Булатов, Н.В. Хамітов та ін. – К.: Академія, 2003. – 300 с.

36. Філософський словник. За ред. В.І. Шинкарука. – К.:АнУР, 1973. – 600 с.

37. Чанышев А.Н. Курс лекций по древней и средневековой философии: Учебник для вузов. – М.: Высшая школа, 1991. – 512 с.

38. Чанышев А.Н. Курс лекций по древней философии: Учебное пособие. – М.: Высшая школа, 1981. – 374 с.

39. Чанышев А.Н. Начало философии. – М.: МГК, 1992. – 184 с.

40. Шинкарук В.И., Яценко А.И. Гуманизм диалектико-материалистического мировоззрения. – К.: Наукова думка, 1984. – 256 с.

41. Шинкарук В.І. Розум, свобода та долі діалектики. – К.: Либідь, 2001. – 198 с.

42. Щерба С.П. Філософія: Навч. посібник. – К.: Кондор, 2003. – 370 с.

43. Щерба С. П. Філософія. Тофтул М.Г. та ін. Філософія: короткий виклад: навч. посібник. – К.: Кондор, 2003. – 352 с.

Додаткова література:

1. Августин Аврелий. Исповедь. – М.: МГУ, 1992. – 544 с.

2. Антология средневековой мысли: Теология и философия европейского Средневековья: В 2 т. – СПб.: РХГИ, 2002. – 390 с.

3. Алексеев Л.В., Панин А.В. Теория познания и диалектика. – М.: Республика, 1991. – 245 с.

4. Арцишевский Р.А. Мировоззрение: сущность, специфика, развитие. – Львов: Вища школа, 1986. – 196 с.

5. Аристотель. Метафізика. Т. 4. – К.: Наукова думка, 2003. – 367 с.

6. Арістотель. Нікомахова етика. – К.: Аквілон-Плюс, 2002. – 480 с.

7. Асмус В.Ф. Античная философия. – М.: Высшая школа, 2005. – 408 с.

8. Бичко А.К. “Леся Українка. Світоглядно-філософський погляд”. – К.: Генеза, 2000. – 267 с.

9. Больнов О.Ф. Философия экзистенциализма. Философия существования. – СПб.: Лань, 1999. – 224 с.

10. Боргош Ю. Фома Аквинский / Пер. с польск. М. Гуренко. Изд. 2-е. – М.: Мысль, 1975. – 105 с.

11. Гегель, Георг Вільгельм Фрідріх. Основи філософії права, або Природне право і державознавство / Пер. з нім. Р. Осадчука та М. Кушніра. – К.: Юніверс, 2000. – 336 с.

12. Григорьев В.И. Наука и техника в контексте культуры: Монография. – М.: Изд-во УДН, 1989. – 160 с.

13. Декарт Рене. Міркування про метод, щоб правильно спрямовувати свій розум і відшукати істину в науках. – К.: Наукова думка, 2001. – 300 с.

14. Доброхотов А.Л. Категория бытия в классической западноевропейской философии. – М.: Высшая школа, 1986. – 456 с.

15. Забужко О.С. Філософія української ідеї та європейський контекст: Франківський період. – К.: Наукова думка, 1992. – 119 с.

16. Захара І.С., Кашуба М.В. та ін. Проблема людини в українській філософії XVI–XVIІ ст. – Львів.: Логос, 1998. – 239 с.

17. Ильенков Э.В. Идеальное и идеал. // У кн. “Философия и культура”. – М.: Прогресс, 1991. – 290 с.

18. Кант Іммануїл. Критика чистого розуму. – К.: Юніверс, 2000. – 116 с.

19. Кессиди ф.Х. К истокам греческой мысли: Научное издание. – сПб.: Алетейя, 2001. – 278 с.

20. Кондзьолка в. Історія середньовічної філософії. – Львів: Світ, 2001. – 341 с.

21. Копнин П.В. Проблемы диалектики как логики и теории познания: Избр. Филос. работы. М.: Наука, 1982. – 368 с.

22. Корет 3. Основи метафизики. – К.: Тандем, 1998. – 175 с.

23. Кунцман П., Буркард Ф.-П., Відман Ф. Філософія: dtv-Atlas. Пер. з 10-го нім. вид. –Київ: Знання-Прес,  2002. –270 с.

24. Кушаков Ю.В. Историко-философская концепция Л. Фейербаха. Теория, методология, конкретные результаты. – К.: Наукова думка, 1981. – 166 с.

25. Кьеркегор С. Страх и трепет. – М.: Республика, 1993. – 383 с.

26. Лейбниц Г.В. Монадология // Соч.: В 4-х т. – М.: Мысль, 1983. – Т.1. – 203 с.

27. Лой А.Н. Сознание как предмет теории познания. – Киев: Наукова думка, 1988. – 246 с.

28. Локк Дж. Опыт о человеческом разуме // Избр. Филос. произв. в 2-х т. – М.: Высшая школа, 1969. – Т.1. – 156 с.

29. Лук’янець В.С., Соболь О.М. Філософський постмодерн. – К.: АБРИВ, 1998. – 352 с.

30. Макіавеллі Н. Державець. – К.: Основи, 1998. – 36 с.

31. Мамардашвили М.К. Как я понимаю философию. – М.: Прогресс, 1992. – 415 с.

32. Мірчук І. Історія української філософії // Енциклопедія українознавства: Загальна частина / Перевидання в Україні; Репринтне відтворення видання 1949 р.: У 3 т. – Т. 2. – К.: Основи, 1995. – С. 718–724.

33. Марчук М.Г. Ціннісні потенції знання. – Чернівці: Рута, 2001. – 325 с.

34. Ортега-і-Гасет Х. Чиста філософія // Вибрані твори. – К.: Основи, 1994. – 235 с.

35. Охріменко о.Г. Фундаментальні філософські проблеми: Конспект лекцій. – к.: Вид. Парапан, 2002. – 112 с.

36. Платон. Держава / Пер. З давнього. Д. Коваль. – К.: Основи, 2000. – 355 с.

37. Пролеев С.В. История античной философии. – Спб.: Алетейя, 2001. – 365 с

38. Сковорода Григорій. Твори: В 2 т. – К.: АТ “Обереги”, 1994. – Т.1. – 528 с.

39. Соболь о.М. Постмодерн і майбутнє філософії. – к.: Наукова думка, 1997. – 156 с.

40. Социокультурный контекст науки. – М.: ИФРАН, 1998. – 221 с.

41. Ткачук М.Л. Київська академічна філософія ХІХ – почат. ХХ ст.: Методологічні проблеми дослідження. – К.: Генеза, 2000. – 124 с.

42. Хайдеггер М. Слова Ницше "Бог мертв" // Вопросы философии. – М.: Высшая школа, 1990. – №7. – С. 143–176.

43. Хайдеггер М. Что значит мыслить? // Хайдеггер М. Разговор на просёлочной дороге. - М.: Высшая школа, 1991. – 234 с.

44. Филисофия Канта и современность. – М.: Мысль, 1975. – 469 с.

45. Шинкарук В.И. Логика, диалектика и теория познания Гегеля. – К.: Наукова думка, 1964. – 295 с.

46. Шинкарук В.И. Теория познания, логика и диалектика И. Канта. – К.: Наукова думка, 1974. – 335 с.

47. Юркевич П.Д. Вибрані твори: Пер. з рос. – К.: Абрис, 1993, - 345 с.

48. Якушевский И.Т. Диалектика и антидиалектика. – М.: Политиздат, 1984. – 232 с.

49. Ярошовець В.І. людина в системі пізнання. – К.: Педагогіка, 1996. – 208 с.

Першоджерела

1. Аристотель. Метафизика // Соч. в 4-х т. – М., 1972

2. Белл Д. Социальный границы информационного общества // Новая технократическая волна на Западе. – М., 1986

3. Гоббс Т. Левиафан // Избр. произ. в 2-х т. – М., - Т. 2

4. Гегель Г.В.Ф. Феноменология духа// Соч.: м., 1969, - Т.4

5. Декарт Д. Рассуждение о методе // Избр. произ. в 2-х т. – М., 1989. – Т. 1

6. Кант И. Критика чистого раз ума // Соч. в 6-ти т. – М., 1996. – Т.3

7. Камю А. Бунтующий человек. Философия. Политика. Искусство: Пер. с фр. – М.: Политиздат, 1990. – 415 с.

8. Леви-Сгросс К. Структурная антропология. – М., 1985

9. Маркс К. Економічно-філософські рукописи 1844 року // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 42

10. Ніцше Ф. Так казав Заратустра. – К., 1993

11. Платон. Государство. Соч. в 3-х т., Т. 3, ч. 1. – М., 1971

12. Руссо Ж-Ж. Об общественном договоре // Антология мировой философии. – М., 1970. – Т. 2

13. Сартр Ж-П. Экзистенциализм – это гуманизм // Сумерки богов. – М., 1989

14. Сковорода Г.С. Сад божественних песен. – К., 1973

15. Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. – М., 1992

16. Фейербах Л. Сущность християнства // Избр. филос. произв. – М., 1955. – Т. 2

17. Франк С.Л. Духовные основы общества. – М., 1992

18. Фрейд З. Введение в психоаналіз. Лекции. – М., 1991

19. Фромм З. Психоанализ и этика. – М., 1993

20. Шпенглер О. Закат Европы. – М., 1993. – Т. 1

21. Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М., 1991

Інтернет–ресурси

1. www. philsci.univ.kiev.ua

2. www.nbvu.gov.ua

3. www.uct.kiev.ua

4. www.philosophy.ru

5. www.athens.ru

6. www.lib.ru

39

3

38

4

37

5

36

6

35

7

34

8

33

9

32

10

31

11

30

12

29

13

28

14

27

15

26

16

25

17

24

18

23

19

22

20

21