3. Регулювання бухгалтерського обліку в Україні

Бухгалтерській облік на підприємствах України здійснюється на основі Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 №996 XIV. Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності та поширюється на всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, які зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність відповідно до чинного законодавства. Законом передбачено наступні рівні регулювання бухгалтерського обліку в Україні (рис. 7).

Перший рівень

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»

Другий рівень

Постанови Кабінету Міністрів України, Укази Президента України

Третій рівень

Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові документи з бухгалтерського обліку та фінансової звітності, затверджені Міністерством фінансів України

Четвертий рівень

Інструкції, положення, вказівки та методичні рекомендації Мінфіну та інших органів, що розробляються на основі Положень (стандартів) бухгалтерського обліку з урахуванням особливостей і потреб певних видів діяльності

П’ятий рівень

Накази, розпорядження щодо форм організації бухгалтерського обліку та застосування облікової політики, що приймаються керівництвом підприємства на підставі нормативно-правового забезпечення

Рис. 7. Рівні регулювання бухгалтерського обліку в Україні

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форму організації бухгалтерського обліку, визначає облікову політику підприємства, має право виділяти на окремий баланс філії, представництва та відділення, які зобов’язані вести бухгалтерський облік з наступним включенням його результатів до фінансової звітності з підприємства.

Стандарт обліку – це облікові правила і процедури, що стосуються зміни, оцінки та представлення облікової інформації, які розроблені відповідними професійними організаціями (наприклад, Комісією зі стандартів фінансової звітності США, Комітетом з міжнародних стандартів обліку Великобританії).

Бухгалтерський стандарт – це стандартні вимоги до методів та процедур ведення бухгалтерського обліку.

Національні стандарти бухгалтерського обліку в Україні:

П(с)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”

П(с)БО 2 “Баланс”

П(с)БО 3 “Звіт про фінансові результати”

П(с)БО 4 “Звіт про рух грошових коштів”

П(с)БО 5 “Звіт про власний капітал”

П(с)БО 6 “Виправлення помилок та зміни у фінансових звітах”

П(с)БО 7 “Основні засоби”

П(с)БО 8 “Нематеріальні активи”

П(с)БО 9 “Запаси”

П(с)БО 10 “Дебіторська заборгованість”

П(с)БО 11 “Зобов’язання”

П(с)БО 12 “Фінансові інвестиції”

П(с)БО 13 “Фінансові інструменти”

П(с)БО 14 “Оренда”

П(с)БО 15 “Дохід”

П(с)БО 16 “Витрати”

П(с)БО 17 “Податок на прибуток”

П(с)БО 18 “Будівельні контракти”

П(с)БО 19 “Об’єднання підприємств”

П(с)БО 20 “Консолідована фінансова звітність”

П(с)БО 21 “Вплив змін валютних курсів”

П(с)БО 22 “Вплів інфляції”

П(с)БО 23 “Розкриття інформації щодо пов’язаних сторін”

П(с)БО 24 “Прибуток на акцію”

П(с)БО 25 “Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва”

П(с)БО 26 “Виплати робітникам”

П(с)БО 27 “Діяльність, що припиняється”

П(с)БО 28 “Зменшення корисності активів”

П(с)БО 29 “Фінансова звітність за сегментами”

П(с)БО 30 “Біологічні активи”

П(с)БО 31 “Фінансові витрати”

П(с)БО 32 “Інвестиційна нерухомість”

Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку розроблені на основі міжнародних стандартів.

Міжнародні стандарти – це документи, що носять характер рекомендацій. Деякі країни використовують міжнародні стандарти як національні, але в більшості країн (в тому числі в Україні) розробляють власні національні стандарти обліку.

Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку:

МСБО 1	“Подання фінансових звітів”
МСБО 2	“Запаси”
МСБО 4	“Облік амортизації”
МСБО 7	“Звіт про рух грошових коштів”
МСБО 8	“Чистий прибуток або збиток за період, суттєві помилки та зміни в обліковій політиці”
МСБО 10	“Події після дати балансу”
МСБО 11	“Будівельні контракти”
МСБО 12	“Податки на прибуток”
МСБО 14	“Звітність за сегментами”
МСБО 15	“Інформація, що відображає вплив зміни цін”
МСБО 16	“Основні засоби”
МСБО 17	“Оренда”
МСБО 18	“Дохід”
МСБО 19	“Виплати працівникам”
МСБО 20	“Облік державних грантів і розкриття інформації про державну допомогу”
МСБО 21	“Вплив змін валютних курсів”
МСБО 22	“Об’єднання компаній”
МСБО 23	“Витрати на позики”
МСБО 24	“Розкриття інформації щодо зв’язаних сторін”
МСБО 25	“Облік інвестицій”
МСБО 26	“Облік та звітність щодо програм пенсійного забезпечення”
МСБО 27	“Консолідовані фінансові звіти й облік інвестицій у дочірні компанії”
МСБО 28	“Облік інвестицій в асоційовані компанії”
МСБО 29	“Фінансова звітність в умовах гіперінфляції”
МСБО 30	“Розкриття інформації у фінансових звітах банків та подібних фінансових установ”
МСБО 31	“Фінансова звітність про частки у спільних підприємствах”
МСБО 32	“Фінансові інструменти: розкриття та подання”
МСБО 33	“Прибуток на акцію”
МСБО 34	“Проміжна фінансова звітність”
МСБО 35	“Діяльність, що припиняється”
МСБО 36	“Зменшення корисності активів”
МСБО 37	“Забезпечення, непередбачені зобов’язання і непередбачені активи”
МСБО 38	“Нематеріальні активи”
МСБО 39	“Фінансові інструменти: визнання та оцінка”
МСБО 40	“Інвестиційна нерухомість”
МСБО 41	“Сільське господарство”