2. Бухгалтерський облік: функції, завдання та принципи його організації. Види бухгалтерського обліку

Бухгалтерський облік є своєрідною “мовою бізнесу”.

Згідно Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” метою бухгалтерського обліку є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів.

Бухгалтерський облік виконує на підприємстві дві основні функції, пов’язані між собою:

• інформаційну функцію, яка полягає в тому, що за результатами бухгалтерського обліку формуються фактичні дані щодо діяльності підприємства та показників його діяльності;

• контрольну функцію, яка полягає в співставленні фактичної інформації і базисної та її наданні для прийняття управлінських рішень.

Перед бухгалтерським обліком стоять такі завдання (рис. 4):

Завдання бухгалтерського обліку

непреривне, суцільне, взає-мопов’язане та документальне відображення економічних процесів і явищ в усіх галузях економіки

забезпечення керів-ництва достовірною своєчасною інформацією про економічні явища та процеси, про стан засобів господарювання, для прийняття управлінських рішень

створення необхідної інформаційної бази для планування, організації, регулювання, аналізу та контролю

забезпечення контролю за законністю й доцільністю здійснення господарських операцій

забезпечення контролю за наявністю і рухом майна, використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів

сприяння зміцненню законності у виробничій фінансово-господарській діяльності підприємства

Рис. 4. Завдання бухгалтерського обліку

Ведення бухгалтерського обліку в Україні здійснюється відповідно до принципів, тобто правил, якими слід керуватися під час виміру, оцінки та реєстрації господарських операцій, а також під час відображення їх результатів. Принципи бухгалтерського обліку та їх суть викладені в Законі України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” (рис. 5):

Рис. 5. Принципи бухгалтерського обліку і фінансової звітності

За споживачами інформації бухгалтерський облік поділяється на такі види (рис. 6):

Бухгалтерський облік

Фінансовий облік	Управлінський облік	Податкові розрахунки
Відображає стан майна, зобов’язань, капіталу та фінансові результати діяльності підприємства в єдиному грошовому вимірнику за допомогою подвійного запису з метою формування звітності різних видів та встановлених форм	Передбачає виявлення, вимірюван-ня, збирання, аналіз, підготовку, інтерпретацію, передачу та приймання інформації, необхідної управлінському апарату для виконання його функцій. Ведеться підприємствами для забезпечення власних потреб в інформації усіх рівнів управління і може бути комерційною таємницею конкретного підприємства	Групує інформацію на рахунках бухгалтер-ського обліку про нарахування і сплату податків до бюджету різних рівнів, поза-бюджетних фондів, місцевих податків і зборів, яка подається до податкових органів
Споживачі інформації
Власники, інвестори, контрагенти, партнери, органи статистики	Управлінський персонал підприємства різних рівнів	Податкові органи, державні органи контролю

Рис. 6. Види бухгалтерського обліку за споживачами інформації

В деяких країнах крім зазначених вище видів бухгалтерського обліку виділяють екологічний та креативний облік.

Екологічний облік можна визначити як систему збору, реєстрації і узагальнення інформації про взаємодію підприємства і навколишнього середовища. Об’єктами екологічного обліку є майно підприємств природоохоронного призначення, екологічні зобов’язання, нематеріальні активи та господарські операції, які здійснюють підприємства в процесі своєї діяльності.

Креативний (творчий) облік у кращих своїх проявах – науковий метод, який не відповідає загальноприйнятій практиці або встановленим стандартам і принципам. Креативний облік є позитивним лише тоді, коли використовується без прямого порушення законодавства для відображення достовірної картини стану справ фірми. В протилежному випадку – це процес підготовки звітності підприємства для більш вигідного відображення його діяльності для акціонерів, інвесторів та інших зацікавлених осіб. За таких умов - це метод, який відображає скоріше бажаний, ніж фактичний стан підприємства. Необхідність його застосування з’являється тоді, коли діяльність підприємства оцінюється сторонніми особами.