7. Метод бухгалтерського обліку

Метод бухгалтерського обліку – це сукупність спеціальних прийомів, за допомогою яких облік вирішує необхідні задачі та виконує обов’язкові функції.

З метою відображення в обліку того чи іншого об’єкта необхідно його оцінити. Для цього в обліку використовують такі прийоми як оцінка та калькулювання.

Оцінка – це спосіб грошового виміру господарських засобів.

Окремі процеси, засоби потребують особливих способів виміру з використанням спеціальних обчислень. Такий спосіб отримав назву калькулювання. За допомогою даного прийому визначається собівартість придбаних цінностей, виготовленої продукції або виконаних робіт.

Усі об’єкти бухгалтерського обліку підлягають первинному відображенню за допомогою такого прийому як документація – спосіб первинного суцільного і безперервного відображення у поточному обліку об’єктів бухгалтерського обліку.

Для виявлення нестачі чи надлишку об’єктів обліку використовується такий прийом як інвентаризація, яка складається з обліку тих об’єктів, що не знайшли свого відображення в поточному обліку.

Для виконання господарської діяльності підприємство потребує даних про господарські операції, рух господарських засобів та зміну джерел їх утворення. З цією метою використовуються бухгалтерські рахунки, що являють собою спосіб групування і відображення економічно однорідних об’єктів обліку.

Кожна господарська операція викликає зміни як мінімум двох об’єктів обліку, що зумовлює запис на двох рахунках способом подвійного запису.

По закінченні того чи іншого облікового періоду дані обліку узагальнюються і використовуються з метою контролю за окремими показниками господарської діяльності. При цьому застосовуються такі способи бухгалтерського обліку як бухгалтерський баланс та звітність.

Таким чином, метод бухгалтерського обліку включає наступні прийоми:

• баланс та звітність;

• рахунки та подвійний запис;

• документація та інвентаризація;

• оцінка та калькулювання.

Способи методу бухгалтерського обліку пов’язані між собою та доповнюють один одного.