Тема 5. Медичне страхування

1. Економічна необхідність і соціальне значення медичного страхування

2. Обов’язкова форма медичного страхування

3. Добровільна форма медичного страхування

4. Безперервне страхування здоров’я

5. Страхування на випадок хвороби

6. Медичне страхування громадян, які від’їжджають за кордон (асистанс)

1. Економічна необхідність і соціальне значення медичного страхування

Важливим елементом медичного захисту громадян в розвинутих країнах світу є медичне страхування. Ме­дичне страхування передбачає страхування на випадок втрати здоров'я з будь-якої причини. Воно має певні переваги перед державними і приватними системами медичного захисту, а та­кож відомчою медициною. Економічна необхідність медичного страхування полягає в тому, що його впровадження зменшує навантаження на державний бюджет щодо обслуговування захисту здоров’я населення. З точки зору фізичних осіб економічна необхідність медичного страхування полягає в зменшенні витрат на лікування у випадку раптового виникнення серйозних хвороб. Соціальне значення медичного страхування полягає в тому, що воно забезпечує більшу доступність, якісність і повноту щодо задоволення різноманітних потреб населення в наданні медичних послуг.

Медичне страхування може здійснюватися у двох формах: обов'язковій і добровільній.

Принцип обов'язковою медичного страхування діє у Франції, Канаді, ФРН, Ні­дерландах, Швеції, Бельгії та інших країнах. Відсутня обов’язкова форма медичного страхування в таких розвинених країнах як США і Японія. В добровільній формі медичне страхування діє майже в усіх країнах, але ступінь охоплення населення цією послугою суттєво відрізняється від країни до країни. Звичайно, що чим розвиненішою є країна, тим більш розвинене в ній добровільне медичне страхування. Статистичні дані вказують на те, що в країнах з розвиненим медичним страхуванням значно менше рівень захворюваності та рівень смертності серед населення. Але становлення системи медичного страхування є достатньо складним. Як і в будь-якому іншому виді страхування рівень страхових тарифів залежить від охоплення страхового поля. Чим вище коло страхувальників – тим нижче розмір страхових тарифів, і навпаки. А якщо врахувати те, що об’єктивно, страхові тарифи за медичним страхуванням є значно вищими ніж в інших видах страхування, то на початковому етапі ці тарифи взагалі є надзвичайно високими. Складається порочне коло за якого страхувальники не можуть придбавати поліси медичного страхування, оскільки вони є дуже дорогими, а страховики не можуть нормально розвиватися, оскільки їм бракує коштів. Тому медичне страхування розвивається поступово зі зростанням рівня доходів і страхової культури населення.

Однією з проблем, що заважають розвитку медичного страхування в Україні є недосконале податкове законодавство. Так, діючи нормативи не дозволяють відносити на валові витрати відрахування підприємств на страхування своїх працівників, а страхові суми при виплаті оподатковуються податком на прибуток за ставкою 13%.

Локомотивом, що забезпечує зростання сектору медичного страхування виступають корпорації. Так, медичне страхування було поступово впроваджено на таких підприємствах як “Укрзалізниця”, “Турбоатом”, декількох гірничо-збагачувальних і металургійних підприємствах, підприємствах хімічної промисловості тощо. Лідерами виступають підприємства з іноземними інвестиціями, оскільки на заході медичне страхування є невід’ємною часткою корпоративної культури. Слід вказати, що і компанії пропонуючи медичне страхування орієнтуються на колективну форму, оскільки в такому випадку менша імовірність отримання збитків (взагалі рівень виплат в медичному страхуванні є найвищим серед інших видів страхування).

В цілому можна зазначити, що медичне страхування обов’язково поширюватиметься і далі, оскільки досвід інших країн вказує на те, що це є невід’ємним атрибутом ринкової економіки взагалі.