- •Опорний конспект лекцій
- •«Фінанси»
- •Лекція 1. Предмет фінансової науки як пізнання сутності фінансів
- •Соціально – економічна сутність фінансів. Фінанси в системі ринкових відносин
- •2. Функції фінансів
- •Генезис категорії фінанси.
- •2. Еволюція фінансів
- •Лекція 3. Фінансова політика та фінансовий механізм
- •Фінансова політика, її зміст і завдання
- •Фінансовий механізм і його складові елементи
- •Державне управління фінансами в Україні
- •Лекція 4. Фінансова система
- •Поняття фінансової системи
- •Типи фінансових систем
- •Структура фінансової системи в Україні
- •Лекція 5. Організація фінансових відносин суб’єктів господарювання
- •Фінанси підприємств як основа фінансової системи
- •Сутність і функції фінансів підприємств
- •Лекція 6. Методи організації фінансової діяльності підприємств
- •Основи організації фінансів підприємств
- •Прибуток підприємства: його роль, формування, розподіл та використання в умовах сучасної системи оподаткування
- •Лекція 7. Суть і характерні ознаки податків.
- •Економічна сутність і функції податків
- •Складові податку та їх характеристика
- •Лекція 8. Елементи системи оподаткування.
- •Податкова система і податкова політика держави.
- •Класифікація податків
- •Лекція 9. Характеристика основних податків податкової системи України.
- •Податок на додану вартість та акцизний податок.
- •Податок на прибуток підприємств
- •Податок з доходів фізичних осіб
- •Єдиний податок для спд
- •Лекція 10. Суть і функції бюджету держави
- •Економічна сутність і призначення бюджету
- •2. Бюджетна система та принципи її побудови
- •Лекція 11. Доходи та видатки державного бюджету
- •Склад і структура доходів Державного бюджетуУкраїни
- •Склад і структура видатків Державного бюджету України. Регулювання бюджетних видатків
- •Лекція 12. Бюджетний дефіцит
- •Сутність дефіциту бюджету та причини його виникнення
- •Основні концепції збалансованості бюджету
- •Методи фінансування бюджетного дефіциту
- •Лекція 13. Суть, поняття та форми державного кредиту
- •Державний кредит і державні запозичення
- •Форми державного кредиту.
- •Класифікація державних запозичень
- •Лекція 14. Державний борг, його економічні наслідки
- •Механізм запозичення державних позик
- •Державний борг і методи управління ним
- •Місцеві фінанси, їх сутність і значення в економічному розвитку
- •Місцеві бюджети, їх доходи і видатки
- •§ 70 % Податку на майно підприємств і організацій усіх форм власності і підпорядкування;
- •Лекція 16. Бюджетний федералізм
- •Лекція 17. Соціально-економічна суть цільових державних фондів
- •Загальнодержавні фонди цільового призначення.
- •Класифікація та характеристика цільових державних фондів.
- •Пенсійний фонд України, його функції, формування та використання.
- •Фонд соціального страхування України, його функції, формування та використання.
- •Фонд сприяння зайнятості населення, його функції, формування та використання.
- •Лекція 18. Економічна суть і необхідність страхування
- •Сутність, принципи, види та роль страхування
- •Страховий ринок
- •Лекція 19. Суть, механізм функціонування фінансового ринку
- •Сутність і функції фінансового ринку
- •Лекція 20. Інструменти фінансового ринку
- •Класифікація та характеристика основних інструментів фінансового ринку
- •Лекція 21 . Сутність міжнародних фінансів.
- •Сутність, функції та політика міжнародних фінансів.
- •2. Міжнародний фінансовий ринок і його структура.
- •Лекція 22 . Валютний курс і валютний ринок.
- •1. Курси і крос-курси валют.
- •Валютне регулювання
Генезис категорії фінанси.
За метою пізнання суспільних явищ і правильного розуміння їх сутності потрібно звернутися до генезису – моменту зародження і подальшого процесу розвитку, я кий зумовив певний стан, вид, вияв того чи іншого явища.
Історичному розвиткові фінансів присвячено багато праць вітчизняних і зарубіжних учених. При цьому як у сучасній літературі, так і у роботах учених стародавніх часів, питання розвитку фінансів розглядаються переважно в описовому аспекті. У такому разі генезис фінансів нас цікавить за тих умов, коли можна сформулювати закономірності розвитку певної категорії, встановити відому спільність в їх змісті та суттєві відмінності між закономірностями розвитку в різних суспільно економічних формаціях.
Слід зазначити важливі методологічні аспекти дослідження будь-яких суспільних явищ, у тому числі фінансів, а саме :
- потреба історичного підходу під час вивчення явищ,
- відображення при цьому часового зв’язку , відомої «спадкоємності» у змісті того чи іншого явища;
- «етапність» розвиток явища, що впливає на зміст останнього.
Фінанси – історична категорії, зміст якого суттєво змінюється, якщо змінювати загальні умови суспільного устрою. Термін «фінанси» походить від лат. finis, тобто кінець, фініш. Це поняття використовувалося у грошових відносинах, що виникали між державою ( в особі монарха, судді та інших представників влади) та населення, і трактувалося як завершення грошового платежу. Після закінчення грошового розрахунку особа, яка сплатила внесок на користь представника державної влади, отримувала документ - finе. Назва такого документа і була підставою виникнення терміна finаnсіа.
Термін finаnсіа виник у ХІІ – ХІІІ ст.. у торгових містах Італії, що а перекладі з лат. означав «фініш, кінець грошового платежу» , при цьому термін уже означав будь – який грошових коштів.
Ще до виникнення поняття «фінанси» людство вже мало гроші, товарно – грошові відносини, розвиток яких відповідав особливостям державного устрою, але тільки в Середньовіччі виникли ці явище і термін, що пояснюється формуванням певних історичних передумов.
Перша передумова. У Середньовіччі в Центральній Європі у результаті перших буржуазних революцій ще зберігалися монархічні режими, але влада монархів була значно обмеженою і, головне – голову держави ( монарха) позбавили права керувати казино. Виник загальнодержавний фонд грошових коштів – бюджет, який монарх не міг особисто розпоряджатися.
Друга передумова. Формування та використання бюджету мало системній характер, тобто виникли законодавчо закріплені системи державних доходів та витрат із визначеними складом і структурою( особливістю бюджету було те, що основні групи витратної чистини бюджету майже не змінювалися протягом багатьох століть).
Третя передумова. Податки у грошовій формі набули переважно характеру, тоді як доходи держави формувалися здебільшого за рахунок натуральних податей і трудових повинностей. Отже, тільки на цьому етапі розвитку державності та грошових відносин можливим був розподіл створеного продукту у вартісному вираженні.
Історичному аналізу будь – якого явища має перебувати виділення певних його характеристик. Тому варто звернути увагу на характерні ознаки категорії «фінанси», що дають змогу зробити предметнішим її генезис.
Досить часто в повсякденному житті фінанси ототожнюють з грошима, але це дві різні економічні категорії з різним суспільним призначенням. Гроші – категорія, що виникла на початковому етапі розвитку людства як товар і відіграє роль загального еквівалента, визначає витрати праці виробників.
Фінанси виникли з появою держави, для існування якої були потрібні певні ресурси – спочатку у вигляді натуральних податей і трудових повинностей, а потім - у грошовій формі. Тому фінанси – це завжди грошові відносини, а грошовий характер фінансових відносин є першою ознакою фінансів як специфічної вартісної категорії.
Із виникненням держави розвитком торгово – грошових відносин у суспільстві з’являється об’єктивна потреба формування системи перерозподільних грошових відносин, якими є фінанси.
Отже, фінанси – грошові відносини, одним із суб’єктів яких є держава, причому гроші відіграють роль матеріальної основи існування і функціонування фінансів. Фінанси можуть бути тільки за наявності держави. Це друга ознака такої специфічної вартісної категорії.
З усієї сукупності грошових відносин фінанси відрізняються ще за однією властивістю – для них характерний рух грошових коштів, що не виходить за межі розподільного процесу слід зазначити, що такий рух є не еквівалентним, за винятком придбання цінних паперів, імітованих державою. Тобто відбувається розподіл і перерозподіл вартості суспільного продукту за цільовим призначенням із суб’єктом господарюванням, при цьому кожний одержує свою частину виробленого продукту. Цей рух набуває особливої форми фінансових ресурсів, ще є матеріальними носіями фінансових відносин.