
- •Визначення залежності швидкості хімічних реакцій від різних умов
- •1. Теоретичні основи
- •2. Хімічні реактиви, прилади та посуд
- •3. Опис лабораторної установки
- •4. Послідовність виконання роботи
- •4.1. Вплив температури на швидкість реакції.
- •4.2. Вплив поверхні зіткнення на швидкість хімічної реакції.
- •4.3. Вплив каталізатора на швидкість хімічної реакції,
- •4.4. Вплив інгібітору на швидкість хімічної реакції.
- •5. Вимоги до звіту
- •6. Техніка безпеки
- •7. Контрольні питання
- •8. Література
- •Вивчення моделі проточного трубчастого реактора
- •1. Теоретичні основи
- •2. Хімічні реактиви, прилади і посуд
- •3. Опис лабораторної установки
- •4. Послідовність виконання роботи
- •5. Опрацювання результатів
- •6. Вимоги до звіту
- •7. Техніка безпеки
- •8. Контрольні питання
- •9. Література
- •Вивчення моделі реактору ідеального змішування
- •1. Теоретичні основи
- •2. Хімічні реактиви, прилади та посуд
- •3. Опис лабораторної установки
- •4. Послідовність виконання роботи
- •5. Опрацювання результатів
- •2.Хімічні реактиви, прилади, посуд
- •3.Опис лабораторної установки
- •4.Послідовність виконання роботи
- •5.Опрацювання результатів
- •Одержання нафтопродуктів прямою перегонкою нафти
- •1. Теоретичні основи
- •2. Хімічні реактиви, прилади та посуд
- •3. Опис лабораторної установки
- •4. Послідовність виконання роботи
- •5. Опрацювання результатів
- •6. Вимоги до звіту
- •7. Техніка безпеки
- •Визначення густини пікнометром
- •Визначення в 'язкості
- •2. Хімічні реактиви, прилади та посуд
- •3. Опис лабораторної установки
- •4. Послідовність виконання роботи.
- •5. Опрацювання результатів
- •6. Вимоги до звіту
- •7. Техніка безпеки
- •8. Контрольні питання
- •9. Література
- •Дослідження корозії металів
- •1. Теоретичні основи
- •Показники корозії металів
- •2. Хімічні реактиви та посуд
- •3. Опис лабораторної установки
- •4. Послідовність виконання роботи
- •5. Опрацювання результатів
- •Отримання їдкого натрію (NаOh) і хлору електрохімічним методом
- •1.Теоретичні основи
- •2.Хімічні реактиви, прилади та посуд
- •3.Опис лабораторної установки
- •4.Послідовність виконання роботи
- •5.Опрацювання результатів
- •Одержання сульфату амонію
- •1.Теоретичні основи
- •2.Хімічні реактиви, прилади та посуд
- •3. Опис лабораторної установки
- •4.Послідовність виконання роботи
- •5.Опрацювання результатів
- •2. Хімічні реактиви, прилади та посуд
- •3. Послідовність виконання роботи
- •3.1 Визначення твердості води
- •3.2 Визначення хлоридів
- •3.3 Визначення масової концентрації двовалентного і тривалентного заліза
- •3.4 Визначення масової концентрації міді
- •3.5 Визначення масової концентрації хрому
- •2. Хімічні реактиви, прилади та посуд
- •3. Опис лабораторної установки
- •4. Послідовність виконання роботи
- •5. Опрацювання результатів
- •6. Вимоги до звіту
- •7. Техніка безпеки
- •8. Контрольні питання
- •9. Література
- •Одержання і дослідження конденсаційних смол (новолочна смола)
- •Теоретичні основи
- •2. Хімічні реактиви та посуд
- •3. Опис лабораторної установки
- •4. Послідовність виконання роботи
- •5. Опрацювання результатів
- •2. Хімічні реактиви, прилади та посуд
- •3. Опис лабораторної установки
- •4. Послідовність виконання роботи
- •5. Опрацювання результатів
- •6. Вимоги до звіту
- •7. Техніка безпеки
- •8. Контрольні питання
- •9. Література
- •Очищення хімічних реагентів ( реактивів) методом прямої перегонки
- •1. Теоретичні основи
- •2. Хімічні реактиви, прилади та посуд
- •3. Опис лабораторної установки
- •4. Послідовність виконання роботи
2. Хімічні реактиви, прилади та посуд
Реактиви:
електроліт заданого складу (Н) для нікелювання - 200 мл;
електроліт заданого складу (М) для міднення - 200 мл.
Прилади та посуд:
амперметр;
вольтметр;
реостат;
компресор -1 шт.;
нікелеві аноди - 2 шт.;
мідні аноди - 2 шт.;
трубка для подачі повітря;
секундомір -1 шт.;
скляний стакан, ванна - 2 шт.
3. Опис лабораторної установки
Лабораторна установка для нікелювання (рисунок 13.1) складається з електролітичної ванни 1. Як ванну можна використовувати скляний стакан, в який поміщають два нікелеві аноди "А" 2, закріплені на ебонітовій колодці 3. В схему включений амперметр 4, вольтметр 5 і реостат 6. В ванну заливають електроліт заданого складу, який перемішується повітрям, що подається через трубку 7 для подачі повітря за допомогою компресора 8.
1 - електролітична ванна; 2А - аноди; 2к - катоди; 3 - ебонітова колодка;
4 - амперметр; 5 - вольтметр; 6 - реостат; 7 - електроліт; 8 - компресор.
Рисунок 13.1 - Схема установки для нікелювання
Лабораторна установка для мідніння (рисунок 13.2) складається з електролітичної ванни (скляного стакана) 1. Як аноди 2 використовують дві мідні пластинки. Катодом 3 служить нікелева пластинка (необхідно знати, що міднінню піддають деталі, на які нанесено перший шар нікелю, та нікелеві деталі (пластинки 1). В схему включені амперметр 4, вольтметр 5, реостат 6. У ванну заливають електроліт заданого складу.
Процес відбувається без перемішування і підігрівання.
1 - електролітична ванна; 2 - катоди; 3 - аноди; 4 - амперметр; 5 - вольтметр;
6 - реостат; 7 - електроліт; 8 - ебонітова колодка.
Рисунок 13.2 - Схема установки для мідніння
4. Послідовність виконання роботи
Підготовка деталей - важливий момент виконання роботи. Залізні метали, які піддаються нікелюванню, повинні попередньо пройти механічну і хімічну обробку. Окалину та іржу на їх поверхні видаляють травленням в слабкому розчині сірчаної кислоти (100 г/дм3). Гладкість і блиск поверхні, яку обробляють, надають шліфуванням предметів на повстяних кругах з наждаком з наступним поліруванням на тканинних кругах. Для знежирювання деталей і досягнення кращої змочуваності водою їх обробляють гарячим лужним розчином з вмістом 100 г/дм3 NaOH (при 80...90°С), а потім протирають щіткою, на яку наносять шар содово -вапнової суміші. Підготування завершено, коли вся поверхня предмета рівномірно змочується водою.
Нікелювання
Збирають установку згідно з рисунком 13.1. і заповнюють ванну електролітом такого складу: NiS04 7H20 - 200 г, Na2SO410 Н20 - 150 г, NaCl - 20 г, Н3ВОз - 20 г. Електролітичною ванною служить скляний стакан, в який поміщають два нікелеві аноди "А", закріплені на ебонітовій колодці, яка розміщена на бортах ванни. Потім опускають трубку для подання повітря, яка з'єднана з компресором. Коли буде зібрана електрична схема, ванна залита електролітом і закріплені аноди, в ванну занурюють підготовлену деталь. Відмічають час і вмикають струм.
Електроліт перемішують повітрям, яке подається через скляну трубку від компресора.
Процес нікелювання здійснюється при катодній густині струму Dk=0,9A/дм2 без нагрівання. Час витримування деталі в ванні розраховують відповідно до товщини покриття.
Мідніння
Ванна для мідніння являє собою скляний стакан. Анодами служать дві латунні або мідні пластинки. Катодом є деталь, яку піддають міднінню, або нікелева пластинка. Склад електроліту для мідніння такий: CuS04-5H20 -250г, H2S04 - 5 г.
Для проведення мідніння установку збирають за схемою, зображеною на рисунку 13.2. Ця схема, але без перемішування електроліту, використовується і при нікелюванні. Деталі піддають міднінню лише після нанесення першого шару нікелю або нікелеві деталі.
Деталі після нікелювальної ванни старанно промивають проточною водою і переносять в ванну для мідніння.
Процес відбувається без перемішування і нагрівання. Катодна густина струму - Dk = 2 А/дм2.
Час витримування деталі в ванні розраховують згідно з заданою товщиною шару міді, який наносять на деталь. Після мідніння деталь виймають з ванни, промивають проточною водою. Промиту деталь можна використовувати в інших дослідах-для нанесення другого шару нікелю для наступного хромування.