Визначення густини пікнометром

Пікнометром називається невелика скляна посудина з кільцевою позначкою на шийці, це різновид вимірювальних колб. Сухий виважений пікнометр наповнюють рідиною і зважують, за різницею знаходять масу рідини. Масу води знаходять так само. При вимірюванні густини температура рідини і води повинна бути однаковою. Для дотримання температури рідини і води використовують термостат (водяну баню).

Для знаходження густини пікнометром необхідно знати його водяне число (маса води в його об'ємі при 20° С).

Водяне число пікнометра Μ визначають як різницю між масою пікнометра з водою М₂ і масою пустого пікнометра М₁.

M = M₂₍₂₀₎ – M₁, г. (6.2)

При визначенні густини дослідного матеріалу робимо все, як при визначенні водяного числа. Густина, одержана таким чином, є "видимою" густиною при зважуванні в повітрі. Дійсна маса - це маса в пустоті. Тому при точних вимірах роблять поправку на загублену масу в повітрі. Похибку визначають за формулою

_дійсн. = (0,99823 – 0,0012)₁ + 0,0012 = 0,99703₁+ 0,0012, (6.3)

де _дійсн., ₁ - відповідно дійсна і видима густина;

0,99823 - густина води при 20° С;

0,0012 - густина повітря в умовах досліду; (середня величина).

_дійсн.= М₃ – Μ₁ / Μ · 0,99703 + 0,012, (6.4)

де М_з - маса пікнометра з нафтопродуктом;

Μ₁ - маса пустого пікнометра;

Μ - водяне число пікнометра.

Визначення в 'язкості

У будь-якій рідині під дієто зовнішніх сил відбувається переміщення молекул між собою. Тертя, яке при цьому виникає, тобто внутрішній опір переміщенню, називається внутрішнім тертям або в'язкістю.

В'язкість зменшується з підвищенням температури і зростає при її зниженні. Зміна в'язкості під дією температури характеризується індексом в'язкості. Чим менша залежність в'язкості від температури, тим вищий індекс. В'язкість є динамічною, кінематичною та відносною (умовною).

Умовна в'язкість виражається в градусах Енглера. Числом градусів Енглера називається відношення часу витоку 200 мл досліджуваної рідини з віскозиметра Енглера при температурі заданого досліду до часу витоку 200 мл дистильованої води при 20°С.

Умовна в'язкість позначається Е. В'язкість нафтопродуктів визначається, звичайно, при температурах 60°С та 100°С, не дуже в'язкі мастила можна визначати при 20°С.

Кінематичну в'язкість можна визначити скляним віскозиметром типу ВПЖ-2. Визначення в'язкості за допомогою капілярного віскозиметра грунтується на визначенні часу витоку через капіляр певного об'єму рідини із вимірного резервуара.

В'язкість обчислюється за формулою:

V = q/9,807 Τ Κ, (6.5)

де Κ - постійна віскозиметра , вказана в його паспорті, мм² / с²;

Τ - час витоку рідини , величина якої визначається під час досліду, с;

q - прискорення вільного падіння в місці виміру, м/с²;

V - кінематична в'язкість, мм² / с.

Внутрішній діаметр капіляра d = 0,56 мм.