
- •Визначення залежності швидкості хімічних реакцій від різних умов
- •1. Теоретичні основи
- •2. Хімічні реактиви, прилади та посуд
- •3. Опис лабораторної установки
- •4. Послідовність виконання роботи
- •4.1. Вплив температури на швидкість реакції.
- •4.2. Вплив поверхні зіткнення на швидкість хімічної реакції.
- •4.3. Вплив каталізатора на швидкість хімічної реакції,
- •4.4. Вплив інгібітору на швидкість хімічної реакції.
- •5. Вимоги до звіту
- •6. Техніка безпеки
- •7. Контрольні питання
- •8. Література
- •Вивчення моделі проточного трубчастого реактора
- •1. Теоретичні основи
- •2. Хімічні реактиви, прилади і посуд
- •3. Опис лабораторної установки
- •4. Послідовність виконання роботи
- •5. Опрацювання результатів
- •6. Вимоги до звіту
- •7. Техніка безпеки
- •8. Контрольні питання
- •9. Література
- •Вивчення моделі реактору ідеального змішування
- •1. Теоретичні основи
- •2. Хімічні реактиви, прилади та посуд
- •3. Опис лабораторної установки
- •4. Послідовність виконання роботи
- •5. Опрацювання результатів
- •2.Хімічні реактиви, прилади, посуд
- •3.Опис лабораторної установки
- •4.Послідовність виконання роботи
- •5.Опрацювання результатів
- •Одержання нафтопродуктів прямою перегонкою нафти
- •1. Теоретичні основи
- •2. Хімічні реактиви, прилади та посуд
- •3. Опис лабораторної установки
- •4. Послідовність виконання роботи
- •5. Опрацювання результатів
- •6. Вимоги до звіту
- •7. Техніка безпеки
- •Визначення густини пікнометром
- •Визначення в 'язкості
- •2. Хімічні реактиви, прилади та посуд
- •3. Опис лабораторної установки
- •4. Послідовність виконання роботи.
- •5. Опрацювання результатів
- •6. Вимоги до звіту
- •7. Техніка безпеки
- •8. Контрольні питання
- •9. Література
- •Дослідження корозії металів
- •1. Теоретичні основи
- •Показники корозії металів
- •2. Хімічні реактиви та посуд
- •3. Опис лабораторної установки
- •4. Послідовність виконання роботи
- •5. Опрацювання результатів
- •Отримання їдкого натрію (NаOh) і хлору електрохімічним методом
- •1.Теоретичні основи
- •2.Хімічні реактиви, прилади та посуд
- •3.Опис лабораторної установки
- •4.Послідовність виконання роботи
- •5.Опрацювання результатів
- •Одержання сульфату амонію
- •1.Теоретичні основи
- •2.Хімічні реактиви, прилади та посуд
- •3. Опис лабораторної установки
- •4.Послідовність виконання роботи
- •5.Опрацювання результатів
- •2. Хімічні реактиви, прилади та посуд
- •3. Послідовність виконання роботи
- •3.1 Визначення твердості води
- •3.2 Визначення хлоридів
- •3.3 Визначення масової концентрації двовалентного і тривалентного заліза
- •3.4 Визначення масової концентрації міді
- •3.5 Визначення масової концентрації хрому
- •2. Хімічні реактиви, прилади та посуд
- •3. Опис лабораторної установки
- •4. Послідовність виконання роботи
- •5. Опрацювання результатів
- •6. Вимоги до звіту
- •7. Техніка безпеки
- •8. Контрольні питання
- •9. Література
- •Одержання і дослідження конденсаційних смол (новолочна смола)
- •Теоретичні основи
- •2. Хімічні реактиви та посуд
- •3. Опис лабораторної установки
- •4. Послідовність виконання роботи
- •5. Опрацювання результатів
- •2. Хімічні реактиви, прилади та посуд
- •3. Опис лабораторної установки
- •4. Послідовність виконання роботи
- •5. Опрацювання результатів
- •6. Вимоги до звіту
- •7. Техніка безпеки
- •8. Контрольні питання
- •9. Література
- •Очищення хімічних реагентів ( реактивів) методом прямої перегонки
- •1. Теоретичні основи
- •2. Хімічні реактиви, прилади та посуд
- •3. Опис лабораторної установки
- •4. Послідовність виконання роботи
Визначення густини пікнометром
Пікнометром називається невелика скляна посудина з кільцевою позначкою на шийці, це різновид вимірювальних колб. Сухий виважений пікнометр наповнюють рідиною і зважують, за різницею знаходять масу рідини. Масу води знаходять так само. При вимірюванні густини температура рідини і води повинна бути однаковою. Для дотримання температури рідини і води використовують термостат (водяну баню).
Для знаходження густини пікнометром необхідно знати його водяне число (маса води в його об'ємі при 20° С).
Водяне число пікнометра Μ визначають як різницю між масою пікнометра з водою М2 і масою пустого пікнометра М1.
M = M2(20) – M1, г. (6.2)
При визначенні густини дослідного матеріалу робимо все, як при визначенні водяного числа. Густина, одержана таким чином, є "видимою" густиною при зважуванні в повітрі. Дійсна маса - це маса в пустоті. Тому при точних вимірах роблять поправку на загублену масу в повітрі. Похибку визначають за формулою
дійсн. = (0,99823 – 0,0012)1 + 0,0012 = 0,997031+ 0,0012, (6.3)
де дійсн., 1 - відповідно дійсна і видима густина;
0,99823 - густина води при 20° С;
0,0012 - густина повітря в умовах досліду; (середня величина).
дійсн.= М3 – Μ1 / Μ · 0,99703 + 0,012, (6.4)
де Мз - маса пікнометра з нафтопродуктом;
Μ1 - маса пустого пікнометра;
Μ - водяне число пікнометра.
Визначення в 'язкості
У будь-якій рідині під дієто зовнішніх сил відбувається переміщення молекул між собою. Тертя, яке при цьому виникає, тобто внутрішній опір переміщенню, називається внутрішнім тертям або в'язкістю.
В'язкість зменшується з підвищенням температури і зростає при її зниженні. Зміна в'язкості під дією температури характеризується індексом в'язкості. Чим менша залежність в'язкості від температури, тим вищий індекс. В'язкість є динамічною, кінематичною та відносною (умовною).
Умовна в'язкість виражається в градусах Енглера. Числом градусів Енглера називається відношення часу витоку 200 мл досліджуваної рідини з віскозиметра Енглера при температурі заданого досліду до часу витоку 200 мл дистильованої води при 20°С.
Умовна в'язкість позначається Е. В'язкість нафтопродуктів визначається, звичайно, при температурах 60°С та 100°С, не дуже в'язкі мастила можна визначати при 20°С.
Кінематичну в'язкість можна визначити скляним віскозиметром типу ВПЖ-2. Визначення в'язкості за допомогою капілярного віскозиметра грунтується на визначенні часу витоку через капіляр певного об'єму рідини із вимірного резервуара.
В'язкість обчислюється за формулою:
V = q/9,807 Τ Κ, (6.5)
де Κ - постійна віскозиметра , вказана в його паспорті, мм2 / с2;
Τ - час витоку рідини , величина якої визначається під час досліду, с;
q - прискорення вільного падіння в місці виміру, м/с2;
V - кінематична в'язкість, мм2 / с.
Внутрішній діаметр капіляра d = 0,56 мм.