Основи бізнесу
Вперше про монети згадується у Лідії та містах Малої Азії близько 700 року до н.е. Вважається, що перші мідні монети з'явилися у Китаї у середині 2-го тисячоліття до н.е. Перші золоті монети почали карбувати близько 4 тис. років тому в Ассирії. Поширення монетної справи на значну територію в античності припадає на період найбільшої могутності Римської імперії.
Давньоруська держава спочатку не мала власної монети - населення користувалося іноземною. Проте вже тоді русичі вміли визначати співвідношення між монетами різних держав і присвоювали іноземним дихремам і денаріям свої назви: "куна" - так наші предки називали римський денарій, "ногата" та "різана" були частинами куни. Перші металеві монети на території Київської Русі - "злотники", "срібляники" - з'явилися у кінці X ст. за князя Володимира Святославовича. Це були здебільшого срібні та золоті монети, що витіснили хутро окремих пухнастих тварин (куниць, білок), яке використовували до того часу в ролі грошей. На лицьовому боці цих монет було зображено князя Володимира на троні з тризубом - родовим знаком Рюриковичів. Виготовлення власної монети продовжувалося до початку XI ст.
Період з XII до першої половини XIV ст. на Русі можна назвати безмонетним, коли власну монету перестали карбувати, а приплив іноземних монет скоротився до мінімуму. У цей період на Русі для здійснення платежів використовували срібні злитки - "гривні", які мали форму витягнутих шестикутників і вагу близько 130-200 грамів. Гривня з XII ст. стає основним елементом грошової системи Київської Русі.
У Світі А звідки ж виникло слово "гривня"? Існує версія, що "гривня"
походить від слова "грива". Так, змістовий зв'язок прослідковується. Справа у тому, що у далекі часи словом "грива" називали потилицю і шию. На шиї, за звичаєм, носили різні прикраси - намисто, корали, які дуже часто виготовляли з металевих монет. Останні отримали назву "гривні" - тобто ті, що носять на шиї. Пізніше, коли значення "монета" у цьому слові закріпилося, гривнею стали називати ще й золоті та срібні монети, а також: мідні монети в З або 2 з половиною копійки, а гривеником, відповідно, десятикопійкові монети.
На Русі гривнею називали срібний злиток вагою близько половини фунту, який виконував функції грошової і вагової одиниці. У XV ст. гривню як грошову одиницю остаточно витіснив карбованець. А саме слово "гривня" випито із вжитку та почало забуватися.
Цікавого
Карбування монет відновилося лише у кінці XIV ст. у Москві, Рязані, Твері, Ярославлі, Великому Новгороді, Пскові, Києві, Львові та інших містах. У той час монети відрізнялися великою різноманітністю проб срібла,
78
Лекція 4. Сутність грошей та їх роль в економіці країни_____
маси, розміру та, особливо, зображень. Лише після заснування Московської держави на рубежі XV-XVI ст. значна кількість різноманітних монет, які знаходилися в обігу, була замінена загальнодержавною монетою.
Заснування загальноросійської грошової системи завершилося грошовою реформою Олени Глинської 1535-1538 рр. Основною монетою стала копійка, половину копійки складав гріш, чверть копійки - полушка, а такі грошові одиниці як карбованець, полтина, напівполтина, гривна та алтин були тільки рахунковими одиницями, тобто не існували у вигляді реальної монети.
У світі
цікавого
Як свідчить літопис, у 1553році цар Іван IV наказав випустити нові срібні монети. На одній зі сторін цих монет був зображений князь на коні та зі списом (рос. "копье") у руці. Від російського слова "копье" — зброя — гроші отримали назву копіїні. Звідти і з'явилося слово "копійка".
З появою монет одразу почалася їх підробка. Проти фальшивомонетників постійно велася жорстока боротьба. За свідченням істориків, у Стародавньому Римі громадяни звільнялися від сплати усіх податків, а раби отримували свободу в тому випадку, якщо вони повідомляли про фальшивомонетника. Якщо ж останній потрапив за грати, та йому вдавалося втекти з в'язниці, то негайно страчували охоронця. Фальшивомонетників кидали до диких звірів або спалювали, У північних районах Франції у XIII столітті таких злочинців живими кидали в котли з окропом, а в Київській Русі їм заливали у горло розплавлене олово. Пізніше це покарання замінили на більш гуманне - їм відсікали руки та ноги. Ще пізніше таких злочинців стали топити. Так, у 1462 році у Новгороді 6 правопорушників були втоплені у річці в присутності великої кількості громадян.
У світі Відомий грецький фічософ Діоген прославив своє ім'я не тільки
проживанням у винній бочці. З історії відомо, що в молодості він займався виготовленням фальшивих грошей. У цьому не було нічого дивного, адже батько філософа, сінопський банкір, був викритий як фальшивомонетник і помер у в'язниці. Діоген довго Цікавого не наважувався продовжувати сімейну справу - навіть вирішив звернутися за порадою до богів. У дельфінійському храмі Аполлона, куди він прийшов за порадою, прочитав відповідь: "Краще підробляти гроші, ніж: істину". І, облишивши сумніви, продовжив сімейне ремесло, за що був вигнаний з країни.
Протягом тривалого часу в обігу використовувалися повноцінні монети, тобто їх реальний зміст відповідав їх номінальній вартості. Назви грошових одиниць багатьох країн встановлювалися також відповідно до їх
4**
79