Лабораторне заняття № 3

Тема: Морфологія коренів. Спеціалізація та метаморфози вегетативних органів.

Мета: Ознайомитися з різними типами кореневих систем; типами коренів за походженням, розташуванням у субстраті; вивчити зони молодого кінчика кореня, ознайомитися зі спеціалізацією та метаморфозами органів.

Об’єкти дослідження: гербарні зразки різних коренів та кореневих систем; проростки пшениці; коренеплоди моркви та буряку; гербарії видозмінених коренів, постійні препарати гаусторій, типів мікоризи, кореневих бульбочок; гербарні зразки кульбаби, люпину, рослин з каудексом, з довгими та короткими кореневищами, з вусами, колючками, вусиками різного походження; бульби, цибулини; живі рослини: монстера, плющ, кактуси, рускус, лимон, алое, аспарагус, опунція.

Література:

1. Григора І.М., Верхогляд І.М., Шабарова С.І., Алейніков І.М., Якубенко Б.Є. Морфологія рослин. Навчальний посібник для аграрних ун-тів. – Київ: Фітосоціоцентр, 2004. – С .18-32

2. Жуковський П.М. Ботаніка. – М:Колос,1982.- С.110-115

3. Васильев А.Е., Воронин Н.С. и др. Ботаника. Морфология и анатомия растений. - М.: Просвещение, 1982. – С.152-178, 310-335

4. Хржановский В.Г. Курс общей ботаники. – Ч12.1. - М.: Высшая школа, 1982.- С.115-127

Питання до самопідготовки:

1. Функції кореня.

2. Типи коренів за походженням та формою.

3. Кореневі системи, їх типи.

4. Будова наростаючого кореневого кінчика.

5. Функції та будова кореневих волосків.

6. Екологічні типи коренів.

7. Поняття спеціалізації та метаморфозу. Метаморфози коренів.

8. Мікориза – співжиття вищих рослин з грибами. Типи мікоризи.

9. Бульбочкові бактерії.

10. Спеціалізація пагону (стовбур та гілки дерев, каудекс, виткі пагони, стеблові та листкові сукуленти).

11. Метаморфози надземних пагонів.

12. Метаморфози підземних пагонів.

13. Метаморфози листків.

14. Аналогічні та гомологічні органи.

Питання до контролю знань:

1. Що таке коренева система?

2. Яка коренева система називається мичкуватою? Чим вона відрізняється від стрижневої?

3. Які морфологічні зони кореня Ви знаєте?

4. Яку будову мають ініціали апексу коренів покритонасінних рослин?

5. Що таке дерматоген, периблема, плерома?

6. Що таке ризодерма? Які особливості будови та функціонування клітин ризодерми?

7. Які кореневі закінчення називаються ростовими? Чим вони відрізняються від всмоктувальних?

8. Що називається спеціалізацією та метаморфозом?

9. Яка морфологічна природа коренеплоду? Кореневих бульб?

10. Які видозміни коренів характерні для тропічних рослин?

11. Що таке мікориза? Істотні відмінності різних типів.

12. Що таке столони? Яке їх походження?

13. Які рослини називають сукулентами? Які типи сукулентів ви знаєте? Наведіть приклади.

14. Що таке філокладії? Чим філокладії відрізняються від кладодіїв?

15. Що таке каудекс? Яка його морфологічна природа і функції?

Хід роботи

Завдання 1: На гербарних зразках вивчити та зарисувати типи кореневих систем:

а) стрижневу систему або систему головного кореня, коли зародковий корінець росте в довжину і формує добре розвинутий корінь, на якому розташовані менш розвинуті бічні корені;

б) мичкувату, яка складається із додаткових коренів (злаки);

в) китицеподібну кореневу систему, що складається із додаткових коренів на вкороченому вертикальному кореневищі (жовтець їдкий);

г) змішану кореневу систему, що складається із системи головного кореня та системи додаткових коренів (квасоля, соняшник).

Типи кореневих систем
а)	б)	в)	г)

Завдання 2: За допомогою стереоскопічного мікроскопа вивчити будову кінчика кореня паростка пшениці. Кінчик кореня паростка 1 см помістити в краплю води на предметне скло та накрити покривним склом. Визначити межі всіх зон. Відмітити кореневий чохлик, під яким знаходиться зона ділення. Вище зони поділу знаходиться зона розтягування. В зоні розтягування знайти більш світлі зовнішні шари та більш темні внутрішні – плерому. Відмітити один шар поверхневих клітин – дерматоген, під ним – периблему. Визначити розташування всисної зони, для якої характерна наявність кореневих волосків.

Зарисувати схематично кінчик кореня та позначити: кореневий чохлик, зону поділу, зону розтягування, всисну зону, провідну зону; зарисувати 1-2 клітини ризодерми з кореневими волосками.

Повздовжній розріз кінчика кореня
	зона поділу зона розтягування всисна зона провідна зона

Завдання 3: На постійному та тимчасовому препаратах корінців дуба знайти та зарисувати гіфи гриба, що утворюють густі сплетення на кінчиках кореня та проникають в клітини – ендотрофну мікоризу.

Ектотрофна мікориза	Ендотрофна мікориза

Завдання 4: На постійному препараті поперечного зрізу кореня люпину з бульбочками розглянути та зарисувати центральну частину бульбочки, в клітинах якої живуть бактерії, що засвоюють атмосферний азот. Тканина, що містить бактерії, називається бактероїдною.

Завдання 5: Вивчити та зарисувати будову коренеплодів моркви та буряка. Коренеплід складається з трьох морфологічних частин: головки – вкорочену стеблову частину; шийки – найбільш потовщену частину коренеплоду, що формується із гіпокотилю; власне кореня з двома повздовжніми борозеньками, від яких відходять бічні корені. У моркви більша частина коренеплоду утворена власне коренем. Розглянути кореневі бульби або шишки, що утворюються на додаткових коренях деяких рослин (жоржина, пшінка).

Завдання 6: На живих рослинах, гербаріях та постійних препаратах розглянути та зарисувати: повітряні корені (монстера) (а), корені-причіпки (плющ) (б), гаусторії – всмоктувальні корені у паразитичних рослин (омела, повитиця) (в).

а)	б)	в)

Завдання 7: Розглянути та зарисувати типи спеціалізацій та метаморфозів пагонів. Відмітити морфологічні структури та дати визначення кожного із метаморфозів:

1. колючки (глід, лимон, гледичія), відмітити рудимент бруньки на колючці, листковий рубець;

2. в

   2)

   уси (суниця), відмітити міжвузля, вузол, лускоподібні листки, дочірні розетки з додатковими коренями;

1)

1. рудимент бруньки 1. міжвузля

2. листковий рубець 2. вузол

3. лускоподібні листки

4. дочірні розетки

5. додаткові корені

3. філокладії (рускус); 4) кладодії (опунція);

5) стеблові сукуленти (цереус); 6) листкові сукуленти (алое, агава);

7. довгокореневищні рослини (пирій повзучий), відмітити вузол, міжвузля, лускоподібні листки, додаткові корені;

1. вузол

2. міжвузля

3. лускоподібні листки

4. додаткові корені

7. кореневище з короткими кореневищами, потовщене (півники, купина), відмітити рубці відмерлих лусок, сліди відмерлих стебел, додаткові корені;

8. бульби картоплі, відмітити потовщену вісь, листкові рубці, апікальну та пазушні групи бруньок

9. цибулину (цибуля);

10. каудекс (кульбаба);

8)	9)
10)	11)

1. денце 1. Листкові рубці

2. луска 2. Бруньки поновлення

3.брунька

4.додаткові корені