Питання для контролю знань:

1. У чому різниця між дерев’янистими та трав’янистими стеблами?

2. Чим відрізняються повзучі та лежачі стебла?

3. Які пагони називаються ортотропними, плагіотропними, анізотропними?

4. У чому різниця між укороченими та довгими пагонами?

5. Що називається листковим рубцем, листковим слідом?

6. Як визначити вік пагону?

7. Які функції виконує довгий та укорочений пагін у трав’янистих та деревних рослин?

8. Що називається галуженням? Назвіть типи галуження та наведіть приклади.

9. Що називається наростанням? Які способи наростання характерні для вищих рослин?

10. Чому симподіальне наростання вважають найбільш прогресивним?

11. Які бруньки називають виводковими?

12. У чому відмінність додаткових бруньок від пазушних та верхівкових?

13. Які функції виконують верхівкові та бокові бруньки?

14. Які бруньки називають сплячими?

15. Які бруньки називають серіальними, колатеральними?

Хід роботи

Завдання 1: Розглянути та зарисувати полісиметричну (актиноморфну) квітку шипшини (а), плід лимона (б); моносиметричний листок клена та платана (в); моносиметричну (зигоморфну) квітку фіалки та сокирок (г); асиметричний листок в’язу або бегонії (д).

а)		б)
в)	г)		д)

Завдання 2: Вивчити та зарисувати явище полярності у живця верби з корінцями; відмітити морфологічно нижній (базальний) та морфологічно верхній (апікальний) полюси живця.

нижній (базальний) полюс живця верхній (апікальний) полюс живця

Завдання 3: Розглянути та зарисувати пагін липи та клена. На рисунку відмітити: вузол, міжвузля, листкову пазуху, бічні (пазушні) та верхівкові бруньки.

1. вузол

2. міжвузля

3. листкова пазуха

4. бічна (пазушна) брунька

5. верхівкова брунька

Завдання 4: Розглянути безлисті довгі та укорочені пагони гіркокаштана кінського. Зарисувати пагони, на рисунку відмітити вузли, міжвузля, листкові рубці та листкові сліди, брунькове кільце, верхівкову та бічні бруньки.

1. вузли

2. міжвузля

3. листкові рубці

4. листкові сліди

5. брунькове кільце

6. верхівкова брунька

7. бічна брунька

Завдання 5: Морфологія бруньки – зачаткового пагону. Зробити розріз в довжину вегетативної та вегетативно-генеративної бруньки бузку та гіркокаштану кінського. Вивчити та зарисувати будову бруньки; у вегетативній бруньці бузку (а) відмітити брунькові листки (видозмінені листки), зачаткове стебло, зачатки листків, конус наростання. У вегетативно-генеративній бруньці (б) – конус наростання перетворився на зачаток суцвіття.

У гіркокаштану покривні луски виділяють смолисті речовини, які склеюють і ущільнюють їх у бруньці; зачаткові листки покриті густим опушенням; коротке зачаткове стебло – із конусом наростання. Визначити ємність вегетативної бруньки бузку.

а)	Брунькові листки Зачаткове стебло Зачатки листя Конус наростання

б

б

) вегетативно-генеративна брунька

1. брунькові листки

2. зачаткове стебло

3. зачатки листків

4. конус наростання

Завдання 6: Вивчити та зарисувати типи галуження (верхівкове та бічне) та наростання системи пагонів:

а

а) верхівкове дихотомічне нерівновільчасте у плауна булавовидного та дихотомічне рівновільчасте у плауна сплюснутого;

б) бічне галуження, моноподіальне наростання у ялини; відмітити на верхівці кожного пагону верхівкову бруньку та розташовані під нею бічні бруньки;

1. верхівкова брунька

2. бічна брунька

в) замалювати бічне галуження, симподіальне наростання у липи (берези, верби); відмітити пагони першого, другого, третього і подальших порядків, що утворюють систему наростаючих пагонів;

в

г) замалювати несправжнє дихотомічне галуження у бузку (бузини, омели); звернути увагу на рубець відмерлої верхівки;

д) вивчити особливості кущіння різних злаків: тимофіївки, пшениці, пирію, біловуса. Зарисувати будову зони кущіння щільнокущових (1), пухкокущових (2), кореневищних (3) злаків.

1)

2)

3)

Завдання 7: Вивчити та зарисувати форми стебел на поперечному розрізі: циліндричну (а), тригранну (б), багатогранну (в), чотиригранну (г), сплюснуту (д), ребристу (е).

а)	б)	в)
Г)	д)	е)

Завдання 8: Вивчити та зарисувати типи стебел за напрямком росту: прямостоячий (ортотропний) (а) у льону; лежачий (плагіотропний) (б) у споришу; повзучий (в) у суниці, розхіднику; виткий (г) у польової березки, хмелю; чіпкий (д) у винограду, огірків, гороху.

а)		б)
в)	г)		д)