2. Метод, функції та система комерційного права.

Із питанням про предмет комерційного права тісно пов'язане питання про його метод, тобто спосіб впливу на від­повідні відносини.

Метод комерційного права обумовлений специфікою методів тих галузей, норми яких входять до складу цієї галузі. Наприклад, майнові відносини, що складаються в процесі зайняття підприємницькою діяльністю, регулюються нормами різно­манітних галузей права; відповідно й методи регулювання в кожному разі різні. А саме: метод владних розпоряджень — при плановому розподілі матеріалів і коштів, що переважало при адміністративно-командному управлінні державним секто­ром (адміністративне право); метод заборони під загрозою пока­рання — при злочинних посяганнях на власність (кримінальне право); метод договору - - при безпосередньому провадженні підприємницької діяльності її суб'єктами, які вступають у май­нові правовідносини як рівноправні сторони (цивільне право); метод рівноправ'я — при регулюванні майнових відносин між подружжям, що виникають у разі поділу майна суб'єкта підприємницької діяльності, заснованого на базі спільного суміс­ного майна подружжя (сімейне право) та ін.

Загалом методом комерційного права є, переважно, дозвільний метод (для суб'єктів підприємницької діяльності - "дозволено все, що не заборонено законом"; для публічних органів влади — "дозво­лено те, що встановлено законом").

Комерційне право, як і будь-яка інша галузь права, не є сукупністю норм, що регулюють відносини певного виду. Всі норми взаємопов'язані й формують систему із більш-менш чіткою внутрішньою структурою і внутрішнім поділом.

У межах галузі комерційного права, виділяються пра­вові інститути — сукупність норм права меншого обсягу, що регулюють споріднені відносини в межах тієї групи суспіль­них відносин, які становлять предмет галузі, тобто відносин у сфері провадження підприємницької діяльності. Наприклад, інститутами комерційного права є інститути договірного права, права промислової власності, захисту економічної кон­куренції, інститут регулювання зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів підприємницької діяльності та ін. Сукупність інститутів, и свою чергу, дозволяє виділити в межах галузі комерційного права Загальну та Особливу частини.

Вищенаведене дає змогу визначити комерційне право як систему загальнообов'язкових норм (правил), що регулюють відносини у сфері зайняття підприємницькою діяльністю, встановлюються і охороняються державою.

Система комерційного права може розглядатися як система правових норм і як си­стема навчального курсу. Оскільки інтерес становить, насамперед, система навчального курсу, за її основу можна взяти програму курсу «Комерційне право».

Для з'ясування співвідношення комерційно­го права з іншими галузями права, необхідно знову звернутися до предмета правового регулювання і до комплексного характеру цієї галузі права. Особливу увагу слід звернути на те, що до комерційного права входять лише ті норми, що безпосередньо або опосеред­ковано стосуються здійснення підприємницької діяльності. Тому докладніше слід розглянути ті правові норми, що були запозичені комерційним правом з інших галузей права. До них, насамперед, можна піднести інститут права власності, загальні положення про угоди, зобов'язальне право. Інститут спадкування цивільного пра­ва також може відноситися до комерційного права, зокрема, при визначенні порядку спадкування корпоративних прав на суб'єкт підприємницької діяльності, при внесенні до статутного фонду суб'єкта підприємницької діяльності майна, що було отримане в порядку спадкування тощо.

До функцій комерційного права можна віднести, зокрема, регулятивну (законодавче встановлення істотних умов договірних зобов'язань, порядок отримання різноманітних дозволів), охоронну (забезпечення дотримання, захисту і відновлення порушених прав і свобод суб'єктів підприємницької діяльності), виховну (притягнення до відповідальності за незаконні дії (бездіяльність), комплексність (взаємодія з нормами інших галузей права і, як наслідок, повне відображення всіх аспектів підприємницької діяльності) та ін. Оскільки визначення функцій комерційного права має суто теоретичне значення, допускаються й інші підходи до їх формулювання.

13