2. Види господарських відносин.

Сфера господарювання надзвичайно складна з огляду на різноманітність суспільних відносин, які виникають між її суб'єктами й іншими учасниками господарського життя, в яких зв'язок між ними складається з їх прав і обов'язків. Відносини, що створюються при цьому, попри свою багато­манітність, є господарськими, оскільки їм притаманні спіль­ні специфічні ознаки:

- сфера — економіка (господарювання) різного рівня (дер­жавного, територіального, локального);

- зміст — безпосереднє здійснення господарської діяль­ності (виготовлення продукції, виконання робіт, на­дання послуг) та (або) організація (керівництво) такою діяльністю;

- особливий суб'єктний склад (обов'язковим учасником цих відносин є суб'єкт господарювання - - громадянин-підприємець або господарська організація; крім того, участь у цих відносинах також беруть (можуть брати) споживачі, органи державної влади й органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, котрі виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організацій­но-господарські повноваження на основі відносин влас­ності (ст. 2 ГК України);

- поєднання майнових та організаційних елементів; так, створення господарської організації вимагає:

- сукупності організаційних дій засновників у формі укладення засновницького договору (якщо заснов­ників двоє і більше), скликання та проведення уста­новчих зборів (у передбачених законом випадках), здійснення державної реєстрації новостворюваної організації, отримання необхідних ліцензій та ін­ших дозволів;

- наділення новостворюваної організації необхідною для започаткування та здійснення відповідної (окрес­леної установчими документами з урахуванням ви­мог закону) господарської діяльності майновою ба­зою з визначенням правового титулу майна (право власності, право господарського відання чи право опе­ративного управління, а щодо відокремлених підрозділів - право господарського використання зі зазначенням конкретних майнових повноважень суб'єкта цього права);

- значний ступінь правового регулювання на рівні актів законодавства в поєднанні з локальним регулюванням, що зумовлено суспільним значенням сфери господарю­вання, складністю господарських і пов'язаних з ними зв'язків.

На підставі узагальнення названих ознак можна дати таке визначення:

Господарські правовідносини -- це врегульований нор­мами права вид суспільних відносин, які виникають у сфері господарювання щодо безпосереднього здійснення господарської діяльності та (або) організації (керівництва) такою діяль­ністю, характеризуються особливим суб'єктним складом, а також поєднанням організаційних і майнових елементів.

Лаконічніше їх визначення передбачено ст. 1 ГК Украї­ни, в якій

господарські відносини – це відносини, що ви­никають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між ци­ми суб'єктами й іншими учасниками відносин у сфері гос­подарювання.

Різноманітність господарських відносин зумовлює необ­хідність їх класифікації (поділу на види за різними кри­теріями.

Так, згідно з ч. 4 ст. З ГК України, сферу господарських відносин становлять гос­подарсько-виробничі, організаційно-господарські та внут­рішньогосподарські відносини.

Поділ господарських відносин на господарсько-виробничі й організаційно-виробничі здійснюється за критерієм характе­ру правовідносин.

Господарсько-виробничими відносинами згідно з ч. 5 ст. З ГК України є майнові та інші відносини, котрі виникають між суб'єктами господарювання при безпо­середньому здійсненні господарської діяльності.

Організа­ційно-господарськими називаються відносини, котрі склада­ються між суб'єктами господарювання та суб'єктами органі­заційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю (ч. 6 ст. З ГК України).

Виділення в окрему категорію внутрішньогосподарських відносин обумовлено їх виникненням і дією—- всередині господарської організації (між її структурними підрозділа­ми, органами, між організацією в особі органів управління і їх посадових осіб та її учасниками, між організацією і її структурними підрозділами).

За взаємним становищем сторін розрізняють такі види господарських відносин:

- горизонтальні, учасники яких рівноправні;

- вертикальні, в яких одним із учасників правовідносин виступає орган господарського керівництва, у тому чис­лі власник майна іншого учасника.

За галузями економіки та сферами управління, в яких вони виникають, виділяють господарські відносини в агропромисловому комплексі, в галузі промисловості, галузі транс­порту, галузі капітального будівництва, у сфері приватиза­ції державного та комунального майна, сфері економічної конкуренції й антимонопольного регулювання тощо.

За суб'єктами господарських правовідносин вони вини­кають:

- між суб'єктами господарювання та органами госпо­дарського керівництва;

- між органами державного керівництва;

- між суб'єктами господарювання;

- між іншими господарськими організаціями;

У підсумку зазначимо, що учасниками господарських правовідносин є:

суб'єкти господарювання; споживачі; орга­ни державної влади, наділені господарською компетенцією; органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією; громадяни, громадські й інші організації, котрі виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють стосовно них організаційно-господарські пов­новаження на основі відносин власності.