Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичні вказівки для самостійного вивчення д...doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
09.11.2019
Размер:
1 Mб
Скачать

3.2 Політика управління грошовими потоками

Процес управління грошовими потоками підприємства базує­ться на певних принципах, основними з яких є такі:

-інформативна достовірність (своєчасне та якісне забезпечен­ня інформаційною базою даних);

-збалансованість (оптимізація грошових потоків за видами, обсягом, часовими періодами та іншими характеристиками у розрізі підпорядкованості грошових потоків стратегії і тактиці функціонування і розвитку підприємства);

-ефективність (забезпечення ефективного використання тим­часово вільних грошових активів підприємства, що вивільняють­ся внаслідок нерівномірності руху грошових потоків у процесі фінансово-господарської діяльності);

-ліквідність підприємства (забезпечення достатнього рівня лі­квідності підприємства в умовах нерівномірного руху грошових потоків у часі).

Процес управління грошовими потоками підприємства вклю­чає п'ять стадій. Розглянемо зміст кожної стадії даного процесу управління.

Стадія 1. Забезпечення повного і достовірного обліку грошових потоків підприємства і формування необхідної звітності. Відповідно до міжнародних стандартів обліку і прак­тики, що склалася, для підготовки звітності про рух грошових коштів використовують прямий і непрямий методи обліку гро­шових потоків підприємства. Ці методи розрізняються між со­бою повнотою уявлення даних про грошові потоки підприємст­ва, початковою інформацією для розробки звітності та іншими параметрами.

При зверненні до прямого методу розрахунку грошових пото­ків використовуються безпосередньо дані бухгалтерського облі­ку, що характеризують усі види надходжень і витрачання грошо­вих коштів. Прямий метод забезпечує відображення всіх надход­жень і витрат грошових коштів на підприємстві у звітному періо­ді за їх обсягом у розрізі окремих видів господарської діяльності (операційної, інвестиційної та фінансової) і по підприємству в ці­лому. З цією метою шляхом необхідних розрахунків формується звіт про рух грошових коштів, де результуючими показниками є чистий грошовий потік по операційній діяльності; чистий гро­шовий потік по інвестиційній діяльності; чистий грошовий по­тік по фінансовій діяльності. Це дає змогу визначити потенціал формування підприємством основного внутрішнього джерела фі­нансування свого розвитку — чистого грошового потоку по опе­раційній та інвестиційній діяльності, а також виявити динаміку всіх чинників його формування.

Результати розрахунку суми чистого грошового потоку (ЧГП) по операційній, інвестиційній і фінансовій діяльності дозволяють визначити загальний його розмір по підприємству в звітному пе­ріоді. Цей показник розраховується за формулою:

ЧГПп = ЧГПо + ЧГПі + ЧГПф, (3.1)

де ЧГПп — загальна сума чистого грошового потоку підпри­ємства в періоді, що розглядається;

ЧГПо — сума чистого грошового потоку підприємства по операційній діяльності;

ЧГПі — сума чистого грошового потоку підприємства по ін­вестиційній діяльності;

ЧГПф — сума чистого грошового потоку підприємства по фі­нансовій діяльності.

Загальна формула, за якою здійснюється розрахунок суми чи­стого грошового потоку по операційній діяльності підприємства прямим методом, має такий вигляд:

ЧГПо = РП + ІНо - Зтм - ЗПоп - ЗПАУП - ППв - ППпф - ІВо, (3.2)

де рп — сума грошових коштів, отриманих від реалізації про­дукції;

ІНо — сума інших надходжень грошових коштів у процесі

операційної діяльності;

Зтм — сума грошових коштів, виплачених за придбання мате­ріальних цінностей у постачальників;

ЗПоп — сума заробітної плати, виплаченої оперативному пер­соналу;

ЗПАУП — сума заробітної плати, виплаченої адміністратив­но-управлінському персоналу;

ППв — сума податкових платежів, перерахована до бюджету;

ППпф — сума платежів, перерахована у позабюджетні фонди;

ІВо — сума інших виплат грошових коштів у процесі опера­ційної діяльності.

По інвестиційній діяльності сума чистого грошового потоку в узагальненому вигляді розраховується як різниця між сумою реа­лізації окремих видів позаоборотних активів і сумою їх придбан­ня в звітному періоді, а також результативності здійснення під­приємством поточних фінансових інвестицій.

По фінансовій діяльності сума чистого грошового потоку об­числюється як різниця між сумою фінансових ресурсів, залуче­них із зовнішніх джерел, і сумою основного боргу, а також диві­дендів (процентів), виплачених власникам підприємства.

Розрахунки проводять у табличній формі (табл. 3.1), де в графі «Показники» відображається короткий зміст кожної операції руху грошових коштів, що мала місце на підприємстві у звітному періоді, в розрізі трьох видів діяльності підприємства — опера­ційній, інвестиційній та фінансовій. Фінансовий результат зазна­чених операцій у разі надходження грошових коштів подається у графі «Позитивний грошовий потік». За умови витрачання гро­шових коштів фінансовий результат грошової операції відобра­жається у графі «Негативний грошовий потік».

Основним джерелом інформації для розробки звітності про рух грошових коштів непрямим методом виступають звітний бух галтерський баланс підприємства та звіт про фінансові резуль­тати і використання коштів. Завдяки застосуванню переважної кількості необхідних для розрахунку показників з інших форм чинної фінансової звітності підприємства непрямий метод забезпечує нижчу, порівняно з прямим методом, трудомісткість фор­мування звітності про рух грошових коштів.

Відмінності отриманих результатів розрахунку грошових пото­ків прямим і непрямим методами відносяться лише до операційної діяльності підприємства. По операційній діяльності базовим еле­ментом розрахунку чистого грошового потоку підприємства висту­пає один з показників — отриманий у звітному періоді його чистий прибуток або ж прибуток до оподаткування, що в подальших розра­хунках коригується на відповідні суми сплати податків з прибутку.

Таблиця 3.1-Розрахунок чистого грошового потоку підприємства

Показник

Позитивний грошовий потік

Негативний грошовий потік

Грошові потоки по операційній діяльності

Валовий грошовий потік по операційній діяльності

Чистий грошовий потік по операційній діяльності

Грошові потоки по інвестиційній діяльності

Валовий грошовий потік по інвестиційній діяльності

Чистий грошовий потік по інвестиційній діяльності

Грошові потоки по фінансовій діяльності

Валовий грошовий потік по фінансовій діяльності

Чистий грошовий потік по фінансовій діяльності

Валовий грошовий потік підприємства

Чистий грошовий потік підприємства

Вибір того чи іншого базового елемента залежить від зацікавленості фінансового менеджера у тому чи іншому рівні деталізації отриму­ваної інформації про рух грошових коштів на підприємстві. Шля­хом внесення відповідних коректив чистий прибуток перетворюєть­ся на показник чистого грошового потоку (алгоритми розрахунку суми чистого грошового потоку по операційній, інвестиційній і фі­нансовій діяльності див. у табл. 3.2). У чинному Положенні (стан­дарті) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів», таблична форма якого подана, рекомендовано застосовувати розрахунок звіту про рух грошових коштів непрямим методом.

Таблиця 3.2 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4

“Звіт про рух грошових коштів”

Стаття

Код

Надходження за звітний період

Видаток за звітний період

Надходження за попередній період

Видаток за попередній період

1. Рух коштів у результаті операційної діяльності

Прибуток (зби­ток) від звичай­ної діяльності до оподаткування

010

13. У статті Прибуток (зби­ток) від звичайної діяльності до оподаткування відобража­ється прибуток або збиток від звичайної діяльності до опо­даткування за звітний період, наведений у звіті про фінансо­ві результати

Коригування на

амортизацію необоротних активів

020

14. У статті Амортизація не­оборотних активів відобража­ються амортизаційні відраху­вання з матеріальних і немате­ріальних необоротних активів, нараховані протягом звітного періоду

Збільшення

(зменшення)

забезпечень

030

15. У статті Збільшення (змен­шення) забезпечень відобра­жається зміна (у графі Надхо­дження — збільшення, у гра­фі Видаток — зменшення) у складі забезпечень наступних витрат і платежів, які не по­в'язані з інвестиційною і фі­нансовою діяльністю

Збиток

(прибуток) від нереалізованих курсових різниць

040

16. У статті Збиток (прибу­ток) від нереалізованих кур­сових різниць у графі Надхо­дження відображаються збит­ки, у графі Видаток — при­бутки від курсових різниць внаслідок перерахунку статей балансу в іноземній валюті, не пов'язаних з оперативною дія­льністю

Збиток

(прибуток)від неопераційної діяльності

050

17. У статті Збиток (прибу­ток) від неопераційної дія­льності у графі Надходження відображається збиток, у графі Видаток — прибуток від во­лодіння (дивіденди тощо) та реалізації фінансових інвести­цій, а також від продажу осно­вних засобів, нематеріальних активів, інших довгострокових активів, інших прибутків і збитків від інвестиційної і фі­нансової діяльності

Витрати на спла­ту процентів

060

18. У статті Витрати на спла­ту процентів відображаються витрати на сплату процентів за користування кредитами і позичками, нарахованих про­тягом звітного періоду

Прибуток (збиток) від опе­раційної діяльно­сті до зміни в чистих оборот­них активах

070

19. У статті Прибуток (зби­ток) від операційної діяль­ності до зміни в чистих обо­ротних активах відобража­ється різниця між сумами грошових надходжень і видат­ків, відображених відповідно до пп. 13—18 цього Положен­ня (стандарту)

Зменшення (збільшення) оборотних активів

080

20. У статті Зменшення (збіль­шення) оборотних активів у графі Надходження відобра­жається зменшення, у графі Видаток — збільшення ста­тей у балансі оборотних ак­тивів (крім статей Грошові кошти та їх еквіваленти, По­точні фінансові інвестиції та інших статей неопераційних оборотних активів), що від­булись протягом звітного пе­ріоду

Зменшення (збільшення) витрат майбутніх періодів

090

21. У статті Зменшення (збіль­шення) витрат майбутніх періодів у графі Надходжен­ня відображається зменшення, у графі Видаток — збільшен­ня у складі витрат майбутніх періодів, що відбулися протя­гом звітного періоду

Збільшення (зменшення) поточних зобов'язань

100

22. У статті Збільшення (змен­шення) поточних зобов'язань у графі Надходження відо­бражається зменшення, у гра­фі Видаток — збільшення у статтях розділу балансу Поточні зобов'язання (крім статей Короткострокові кре­дити банків. Поточна за­боргованість по довгостро­кових зобов'язаннях. Пото­чні зобов'язання по розра­хунках з учасниками, зо­бов'язань по процентах та інші зобов'язання, не по­в'язані з операційною діяль­ністю)

Збільшення (зменшення) доходів майбут­ніх періодів

110

23. У статті Збільшення (зме­ншення) доходів майбутніх періодів у графі Надходжен­ня відображається збільшен­ня, у графі Видаток — змен­шення у складі доходів май­бутніх періодів протягом звіт­ного періоду

Грошові кошти від операційної діяльності

120

24. У статті Грошові кошти від операційної діяльності відображається різниця між сумами надходжень і видатків, відображених відповідно до пп. 19—23 цього Положення (стандарту)

Сплачені проценти

130

25. У статті Сплачені процен­ти відображаються суми гро­шових коштів, використаних на сплату процентів за креди­тами і позиками

Сплачені подат­ки з прибутку

140

26. У статті Сплачені подат­ки з прибутку показується використання грошових кош­тів для сплати податків з при­бутку за умови, що вони конк­ретно не ототожнюються з фінансовою або інвестицій­ною діяльністю

Чистий рух кош­тів до надзви­чайних подій

150

27. У статті Чистий рух коштів до надзвичайних подій показу­ється надходження або видаток коштів, відображених у статті Грошові кошти від операцій­ної діяльності, з урахуванням видатку коштів, відображених відповідно до пп. 25—26 цього Положення (стандарту)

Рух коштів від

надзвичайних

подій

160

28. У статті Рух коштів від надзвичайних подій відобра­жаються відповідно надхо­дження або видаток коштів, пов'язані з надзвичайними по­діями в процесі операційної діяльності

Чистий рух коштів від

операційної діяльності

170

29. У статті Чистий рух кош­тів від операційної діяльнос­ті відображається результат руху коштів від операційної діяльності з урахуванням ру­ху коштів від надзвичайних подій

2. Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності

30. Рух грошових коштів у ре­зультаті інвестиційної діяль­ності визначається на основі аналізу змін у статтях розділу балансу Необоротні активи та статті Поточні фінансові інвестиції

Реалізація

фінансових

інвестицій

180

31. У статті Реалізація фінан­сових інвестицій відобра­жають суми грошових над­ходжень від продажу акцій або боргових зобов'язань ін­ших підприємств, а також часток у капіталі інших під­приємств (інші, ніж надхо­дження за такими інструмен­тами, що визнаються як екві­валенти грошових коштів, або за такими, що утримую­ться для дилерських або тор­говельних цілей)

Реалізація

необоротних

активів

190

32. У статті Реалізація необо­ротних активів відображаєть­ся надходження грошових ко­штів від продажу основних засобів, нематеріальних акти­вів, а також інших довгостро­кових необоротних активів (крім фінансових інвестицій)

Реалізація майнових комплексів

200

33. У статті Реалізація май­нових комплексів показуєть­ся надходження грошових ко­штів від продажу дочірніх під­приємств та інших господар­ських одиниць (за вирахуван­ням грошових коштів, які були реалізовані у складі майнового комплексу)

Отримані проценти

210

34. У статті Отримані про­центи відображаються грошо­ві кошти у вигляді процентів за аванси грошовими коштами та позичок, наданих іншим сторонам (інші, ніж аванси і позики, здійснені фінансовою установою)

Отримані дивіденди

220

35. У статті Отримані дивіден­ди відображаються суми гро­шових надходжень у вигляді дивідендів як результат при­дбання акцій або боргових зо­бов'язань інших підприємств, а також часток участі у спільних підприємствах (крім виплат за такими інструментами, що ви­знаються як еквіваленти гро­шових коштів, або за такими, які утримаються для дилерсь­ких або торговельних цілей)

Інші надходження

230

36. У статті Інші надходження показуються надходження гро­шових коштів від повернення авансів (крім авансів, пов'яза­них з операційною діяльністю) та позичок, наданих іншим сторонам (інші надходження, ніж аванси та позички фінан­сової установи), надходження грошових коштів від ф'ючерс-них, форвардних контрактів, опціонів тощо (за винятком тих контрактів, які укладають­ся для основної діяльності під­приємства, або коли надходжен­ня класифікуються як фінан­сова діяльність), та інші над­ходження, що не передбачені у вищезазначених статтях

Придбання фінансових інвестицій

240

37. У статті Придбання фі­нансових інвестицій відо­бражаються виплати грошових коштів для придбання акцій або боргових зобов'язань ін­ших підприємств, а також час­ток участі у спільних підпри­ємствах (інші, ніж виплати за такими інструментами, що ви­знаються як еквіваленти гро­шових коштів, або за такими, що утримуються для дилерсь­ких або торговельних цілей)

Придбання

необоротних

активів

250

38. У статті Придбання нео­боротних активів показують­ся виплати грошових коштів для придбання основних за­собів, нематеріальних активів та інших необоротних активів (крім фінансових інвестицій)

Придбання

майнових

комплексів

260

39. У статті Придбання май­нових комплексів відобража­ються грошові кошти, сплаче­ні за придбані дочірні підпри­ємства та інші господарські одиниці (за вирахуванням гро­шових коштів, придбаних у складі майнового комплексу)

Інші платежі

270

40. У статті Інші платежі по­казуються аванси (крім, пов'я­заних з операційною діяльніс­тю) і позички грошовими кош­тами, надані іншим сторонам (крім авансів і позичок фінан­сових установ); виплати гро­шових коштів за ф'ючерсними і форвардними контрактами, опціонами тощо (за винятком випадків, коли такі контракти укладаються для операційної діяльності підприємства або виплати і класифікуються як фінансова діяльність); інші пла­тежі, що не передбачені у ви­щезазначених статтях

Чистий рух коштів до надзвичайних подій

280

41. У статті Чистий рух кош­тів до надзвичайних подій показується різниця між су­мою грошових надходжень і видатків, відображених відпо­відно до пп. 31—40 цього По­ложення (стандарту)

Рух коштів від

надзвичайних

подій

290

42. У статті Рух коштів від надзвичайних подій відобра­жаються відповідно надходжен­ня або видаток коштів, пов'язані з надзвичайними подіями в про­цесі інвестиційної діяльності

Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності

300

43. У статті Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності відображається результат руху коштів від інвестиційної діяль­ності з урахуванням руху коштів від надзвичайних подій

3. Рух коштів у результаті фінансової діяльності

44. Рух грошових коштів у ре­зультаті фінансової діяльності ви­значається на основі змін у стат­тях балансу за розділом Власний капітал і статтях, пов'язаних із фінансовою діяльністю, у розді­лах балансу: Забезпечення на­ступних витрат і платежів, Дов­гострокові зобов'язання і По­точні зобов'язання (Короткост­рокові кредити банків і По­точна заборгованість по довго­строкових зобов'язаннях, По­точні зобов'язання по розра­хунках з учасниками тощо)

Надходження

власного

капіталу

310

45. У статті Надходження вла­сного капіталу відображаються надходження грошових коштів від розміщення акцій та інших операцій, що приводять до збільшення власного капіталу

Отримані позики

320

46. У статті Отримані позики відображаються надходження грошових коштів у результаті утворення боргових зобов'язань (позичок, векселів, облігацій, а також інших видів короткостро­кових і довгострокових зобов'я­зань, не пов'язаних з операцій­ною діяльністю)

Інші надходження

330

47. У статті Інші надходжен­ня показуються інші надхо­дження грошових коштів, по­в'язані з фінансовою діяльністю

Погашення позик

340

48. У статті Погашення позик відображаються виплати гро­шових коштів для погашення отриманих позик

Сплачені дивіденди

350

49. У статті Сплачені дивіден­ди показуються суми дивіден­дів, сплачені грошовими ко­штами

Інші платежі

360

50. У статті Інші платежі по­казується використання гро­шових коштів для викупу ра­ніше випущених акцій підпри­ємства, виплати грошових ко­штів орендодавцю для пога­шення заборгованості за фі­нансовою орендою та іншими платежами, пов'язаними з фі­нансовою діяльністю

Чистий рух коштів до надзвичайних подій

370

51. У статті Чистий рух кош­тів до надзвичайних подій показується різниця між су­мою грошових надходжень і видатків, відображених відпо­відно до пп. 45—50 цього По­ложення (стандарту)

Рух коштів від

надзвичайних

подій

380

52. У статті Рух коштів від надзвичайних подій відобра­жаються відповідно надхо­дження або видаток коштів, пов'язані з надзвичайними подіями у процесі фінансової ді­яльності

Чистий рух коштів від фінансової діяльності

390

53. У статті Чистий рух коштів від фінансової діяльності відображає­ться результат руху коштів від фі­нансової діяльності з урахуванням руху коштів від надзвичайних подій

Чистий рух коштів за звітний період

400

54. У статті Чистий рух коштів за звітний період показується рі­зниця між сумою грошових над­ходжень і видатків, відображених у статтях: Чистий рух коштів від операційної діяльності. Чистий рух коштів від інвестиційної ді­яльності, Чистий рух коштів від фінансової діяльності

Залишок коштів на початок року

410

55. У статті Залишок коштів на початок року показується зали­шок грошових коштів на початок року, наведений у балансі

Вплив зміни валютних курсів на залишок коштів

420

56. У статті Вплив зміни валют­них курсів на залишок коштів показується сума збільшення або зменшення залишку грошових кош­тів в іноземній валюті внаслідок коливань валютного курсу протя­гом звітного періоду

Залишок коштів на кінець року

430

57. У статті Залишок коштів на кінець року наводиться різниця між сумою грошових надходжень і видатків, відображених у статтях Залишок коштів на початок року, Чистий рух коштів за звітний пе­ріод та Вплив зміни валютних курсів на залишок коштів. Розра­хований таким чином показник по­винен дорівнювати наведеному в балансі залишку грошових коштів та грошових еквівалентів на кінець звітного періоду

Стадія 2. Аналіз грошових потоків підприємства у попе­редньому періоді здійснюється з метою виявлення резервів оп-тимізації грошових потоків підприємства та їх планування на майбутній період.

Для вивчення другої стадії процесу управління грошовими потоками підприємства використаємо її поетапну послідовність, запропоновану І. А. Бланком.

Розрахунок коефіцієнту достатності чистого грошового потоку:

(3.3)

де КДчгп — коефіцієнт достатності чистого грошового потоку підприємства в періоді, що розглядається;

ОБ — сума виплат основного боргу по довго- і короткостро­кових кредитах і позичках підприємства;

Зтм — сума приросту запасів товарно-матеріальних ціннос­тей у складі оборотних активів підприємства;

Ду — сума дивідендів (процентів), виплачених власникам підприємства (акціонерам) на вкладений капітал (акції, паї і т. п.).

Коефіцієнт ліквідності грошового потоку

(3.4)

де КЛгп — коефіцієнт ліквідності грошового потоку підприєм­ства в періоді, що розглядається;

ПГП — сума валового позитивного грошового потоку (надхо­дження грошових коштів);

ГАк — сума залишку грошових активів підприємства на кі­нець періоду, що розглядається;

ГАп — сума залишку грошових активів підприємства на по­чаток періоду, що розглядається;

НГП — сума валового негативного грошового потоку (витра­чання грошових коштів).

Розрахунок коефіцієнтів ефективності грошових потоків під­приємства:

(3.5)

де КЕгп — коефіцієнт ефективності грошового потоку підпри­ємства в періоді, що розглядається.

(3.6)

де КРцгп — коефіцієнт реінвестування чистого грошового по­току в періоді, що розглядається;

Ду — сума дивідендів (процентів), сплачених власникам під­приємства (акціонерам) на вкладений капітал (акції, паї і т. п.);

РІ — сума приросту реальних інвестицій підприємства (у всіх їх формах) в періоді, що розглядається;

ФІд — сума приросту довгострокових фінансових інвестицій підприємства в періоді, що розглядається.

За результатами аналізу грошових потоків фінансовий мене­джер може оцінити:

-обсяг і джерела отримання грошових коштів і напрями їх витрачання;

-здатність підприємства в процесі поточної діяльності ство­рювати стабільне перевищення сум надходження грошових ко­штів над сумами здійснення платежів;

-ліквідність підприємства;

-достатність власних коштів для здійснення інвестиційної діяльності.

Стадія 3. Оптимізація грошових потоків підприємства в майбутньому періоді включає ряд важливих завдань:

-проведення необхідних заходів щодо зменшення залежності підприємства від зовнішніх джерел залучення грошових коштів;

-забезпечення оптимальної збалансованості грошових надхо­джень і видатків підприємства у часі і за обсягом;

-оптимальне узгодження в управлінні грошовими потоками по окремих видах господарської діяльності з метою досягнення загальної стратегічної мети підприємства;

-нарощування обсягу та поліпшення якості чистого грошового потоку, що генерується господарською діяльністю підприємства.

Стадія 4. Планування грошових потоків підприємства.

Найпоширенішими прогнозними фінансовими документами над­ходження та витрачання грошових коштів на підприємствах ви­ступають:

-касовий бюджет — план надходження і витрачання грошо­вих коштів, що є однією з основних форм поточного фінансового плану управління грошовими потоками, яка розробляється на фі­нансовий рік з помісячною сегментацією;

-платіжний календар — форма поточного фінансового плану управління грошовими потоками, що розробляється на коротко­строковий період з щоденною сегментацією.

Задані види фінансових планових документів мають надзви­чайно багатоваріантний характер, зумовлений як різноманітною специфікою діяльності кожного окремого підприємства, так і різ­номанітністю його зв'язків із суб'єктами макросередовища. Вра­ховуючи, що ряд початкових передумов розробки даних планів носять слабопрогнозований характер, в економічній літературі рекомендується їх складання у трьох варіантах — «оптимістич­ному», «реалістичному» і «песимістичному». На рис. 3.12 подано перелік основних документів та інформативних даних, необхід­них для складання плану надходження і витрачання грошових коштів. Так, для прогнозу надходжень від продажу (складання бюджету продажу) необхідно враховувати коефіцієнти інкасації готівки та обсяг безнадійної дебіторської заборгованості.

Коефіцієнти інкасації відображають процент очікуваних гро­шових надходжень від продажів у відповідному часовому інтер­валі з моменту реалізації:

(3.7)

де j — місяць відвантаження;

і— місяць надходження готівки за відвантажену продукцію.

Визначити коефіцієнти інкасації можна на підставі аналізу по­гашення дебіторської заборгованості та здійснення негайної оплати реалізованої покупцям продукції, іншої реалізації.

Стадія 5. Забезпечення ефективного контролю грошових потоків підприємства.

У процесі моніторингу поточної фінан­сової діяльності підприємства контролюється виконання встано­влених планових завдань з формування необхідного обсягу гро­шових коштів та їх витрачання у передбачених напрямах; рівномірність формування грошових потоків у часі; здійснюються інші напрями контролю.

Робота фінансового менеджера підприємства з управління грошовими потоками також передбачає як розробку окремої по­літики управління вхідними грошовими потоками (в цілому та його елементами), так і політики управління вихідними грошовими потоками в цілому та його елементами.