1 Загальні положення та особливості організації дипломного проектування

Студенти денної і заочної форм навчання та слухачі другої освіти спеціалізації 7.100501.03 “Виробництво, експлуатація та ремонт вагонів” на завершальному етапі навчання виконують дипломний проект. Його основна тематична спрямованість “Технічне обслуговування та ремонт вагонів”. В однаковій мірі вона стосується як вантажного, так і пасажирського вагонних парків.

Вибір того чи іншого варіанту теми відбувається з урахуванням побажання студента (слухача), основаного на його практичному досвіді роботи у вагонному депо постійного чи протягом навчальних практик, прагнення глибоко вивчити організацію вагонного або пасажирського господарства, а також згідно з окремим завданням кафедри.

Дипломне проектування здійснюється в умовах, максимально наближених до вимог реального проектування. Тому при виконанні дипломного проекту повинні бути ураховані та використанні:

• основні направлення технічної політики Укрзалізниці з підвищення технічного рівня вагоноремонтних підприємств, відповідності їх ринковій економіці;

• сучасні технічні засоби і прогресивні технології, що дозволяють вдосконалити всі ланки технології ремонту вагонів, знизити експлуатаційні витрати, підвищити рівень безпеки руху;

• форми реструктуризації, реконструкції чи технічного переозброєння депо з метою приведення технічних, кадрових матеріальних ресурсів у співвідношення з обсягами робіт, зміцнення ремонтної бази та підвищення ефективності існуючих виробничих потужностей;

• комплекс ресурсозберігаючих технологій ремонту вузлів і деталей вагонів (наплавлення і відновлення гребенів коліс, корпусів букс, зношених поверхонь надресорних балок, боковин візків, п’ятників вагонів, нарізних частин осей колісних пар та ін.);

• сучасна діагностична апаратура, у тому числі для контролю колісних пар, буксових вузлів, рам візків, для безаварійного пропуску поїздів на гарантованих дільницях;

• комплексна механізація та автоматизація технологічного процесу ремонту вагонів та виробництва запасних частин;

• нові технології, включаючи комп’ютерні, вхідного та вихідного контролю якості ремонту;

• автоматизовані інформаційно-управляючі системи при ремонті та технічному обслуговуванні вагонів.

Виконаний дипломний проект, звичайно, повинен відповідати вимогам наказів Міністерства транспорту України, Укрзалізниці, інструктивних та керівних документів Головних Управлінь вагонного та пасажирського господарств Укрзалізниці, а також нормам технологічного проектування депо для ремонту вантажних і пасажирських вагонів і будівельним нормам і правилам. Перелік названої документації наведений у списку літератури даних методичних вказівок.

Завдання на дипломний проект студент отримує від керівника проекту перед від’їздом на переддипломну практику (слухач другої освіти – перед останнім роком навчання). Одночасно він повинен одержати додаткові завдання від консультантів по двох окремих розділах проекту – “Охорона праці” та “Економічні розрахунки”.

Базовим підприємством переддипломної практики вибирається одне з передових вагонних депо по ремонту вантажних чи пасажирських вагонів, вагонна пасажирська дільниця. В окремих випадках може бути два підприємства. Для студента заочної форми навчання та слухача другої освіти депо постійної його роботи є базовим для переддипломної практики. Він може бути направленим в інше передове депо для ознайомлення там з прогресивною технологією та новою технікою.

За час переддипломної практики дипломник знайомиться з організацією технічного обслуговування вагонів на залізниці, до якої причетне базове депо, вивчає задані розміри руху, добовий обсяг переробки вагонопотоку, розміщення об’єктів вагонного господарства. Збирає та систематизує також необхідний фактичний матеріал виробничої діяльності депо (його виробничу потужність, маршрутну технологію планового ремонту вагонів, технологічні процеси ремонту окремих вузлів, організацію роботи дільниці депо, нормативні документи). Вивчаються технічна оснащеність депо, економічні показники діяльності депо, заходи з охорони праці, екології. Тема дипломного проекту залежно від завдання кафедри може розроблятися як одним студентом, так і групою студентів (3 - 4 чоловіка). В останньому випадку кожен із студентів групи проявляє своє бачення по рішенню загальних питань проекту (розробка схеми генерального плану депо, плану його основного виробничого корпусу, маршрутної технології ремонту та ін.). А своя частина проекту, так званий “вузол”, розробляється в об’ємі технічного проекту індивідуально.

Дипломний проект, виконаний у повному обсязі згідно зі завданням, повинен бути підписаним завідувачем кафедрою, керівником проекту, консультантами та нормо-контролером. Після письмового позитивного відгуку керівника проекту студент допускається до захисту дипломного проекту перед державною екзаменаційною комісією (ДЕК).

На протязі 8–10 хвилин дипломник повинен чітко і лаконічно доповісти завдання проекту, суть прийнятих організаційно-технічних рішень, їх ефективність, висновки про практичну доцільність проекту. Доповідь повинна бути тісно і послідовно пов’язана з ілюстративними кресленнями проекту. Після доповіді дипломник відповідає на поставлені запитання. Вони задаються членами комісії як усно, так і в письмовій формі. Питання можуть бути задані і присутніми на захисті. Загальна оцінка проекту і рішення про присвоєння кваліфікації приймаються на закритому засіданні ДЕК і потім оголошуються студентам.

2 Структура та вимоги до оформлення розрахунково–пояснювальної записки дипломного проекту

Підготовлений до захисту дипломний проект є сукупністю розрахунково-пояснювальної записки та пов’язаної з нею графічної частини у вигляді окремих креслень. Ці складові частини виконуються згідно з вимогами державних стандартів.

Структура розрахунково-пояснювальної записки передбачає текстовий документ у такій послідовності:

• титульний лист;

• завдання на дипломний проект;

• відомість дипломного проекту;

• зміст записки;

• основна частина (вступ та змістові розділи);

• список використаних джерел (список літератури);

• додатки (при необхідності).

Титульний лист та завдання на дипломний проект мають стандартизовану форму незалежно від теми дипломного проекту. Їх студент чи слухач ІППК отримує на кафедрі “Вагони” і робить відповідні записи на рядках цих документів сумісно з керівником проекту.

Зокрема, тема проекту та позначення розрахунково-пояснювальної записки повинні бути на всіх структурних елементах записки такими, як на титульному листі.

Наприклад: тема дипломного проекту ”Реструктуризація депо з ремонту вантажних вагонів”;

пояснювальна записка та розрахунки

ВЧДВ – 03500 – 05.00.00. ПЗ

У завданні обов’язково потрібно вказати:

• дату наказу по академії про затвердження теми проекту;

• строк здачі студентом закінченого проекту;

• основні вихідні дані до проекту;

• короткий перелік питань, що підлягають розробці у пояснювальній записці;

• перелік обов’язкових креслень;

• дату видачі завдання з підписами керівника проекту та студента.

Завершує завдання календарний план, де записуються етапи дипломного проектування та строки їх виконання. Він також підписується керівником проекту та дипломником.

Наступним структурним елементом після титульного листа та завдання, у послідовності розташування, є відомість дипломного проекту. Її позначення пов’язано з позначенням розрахунково-пояснювальної записки.

Приклад: ВЧДВ – 03500 – 10.00.00. ВД.

Форма відомості наведена у [20]. Верхній рядок її має назву для всіх тем проектів “Документація загальна”, яка підкреслюється. А потім зверху вниз вносять документи проекту, їх позначення та формат в послідовності: розрахунково-пояснювальна записка; схема станції; схема генерального плану депо; план основного виробничого корпусу; план дільниці; креслення загального вигляду; креслення теоретичні і т. п. В окремих випадках, коли до графічної частини входять складальні креслення, тоді нижче записується та підкреслюється рядок “Документація на складальні одиниці” і далі перелік цих креслень.

Після відомості дипломного проекту розташовують перший аркуш змісту пояснювальної записки з відповідним основним надписом (штампом) у правому нижньому куті [20]. Слово “Зміст” записують симетрично тексту у вигляді заголовка з великої літери. Найменування розділів та підрозділів, що входять до змісту, пишуть малими літерами, починаючи з великої літери. Починаючи з першого аркуша змісту і надалі, сторінки тексту нумеруються арабськими цифрами. Номери проставляють у правому нижньому куті аркуша без крапки у кінці. Хоча аркуш титульного листа, завдання та відомості проекту не нумеруються, вони ураховуються при визначенні номера першого аркуша змісту. Список літератури, найменування додатків проекту також включаються до змісту.

До основної частини записки входять вступ, розділи, підрозділи, а також при необхідності пункти і підпункти.

Вступ не нумерують. Пишуть симетрично тексту “Вступ”. Заголовки розділів, підрозділів, пунктів пишуть з великої першої літери та абзацного відступу без крапок у кінці. Не дозволяється робити переноси слів у заголовках. Абзацний відступ для всього тексту записки повинен бути однаковим і дорівнювати п’яти буквам.

Номер підрозділу арабськими цифрами складається з номера розділу та порядкового номера підрозділу, відокремлених між собою крапкою.

Кожний розділ повинен починатися тільки на новому листі. Підрозділ, пункт чи підпункт може починатися в будь-якому місці аркуша. Забороняється писати тільки одну назву їх в кінці аркуша, а подальший текст на другому аркуші

Відстань між заголовком розділу і текстом або підрозділом – не менше два рядка (15мм), заголовком підрозділу і текстом – не менше за один рядок (7 – 8 мм).

Формули розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Їх слід нумерувати наскрізною нумерацією в межах всього тексту записки. Номер формули зазначають арабськими цифрами на рівні її в круглих дужках у крайньому правому положенні (близько 20 мм від краю аркуша). Пояснення символів наводиться безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Розмірність невідомого повинна бути розкрита безпосередньо у тексті, що наводиться перед формулою, а символів – у поясненнях до формули. Після написання формули ставиться кома і з нового рядка один під одним (у стовпчик) після слова “де” без двокрапки розшифровуються символи.

Після цього приводиться розрахунок з числовим значенням. Проміжні обчислення не допускаються.

Таблиці також нумеруються арабськими цифрами. Назву таблиці розміщують зліва над таблицею. Після слова “Таблиця” поряд ставиться її номер і далі (без крапки) через тире з великої літери пишеться назва таблиці. Крапка в кінці назви не ставиться. Наприклад, Таблиця 1 – Вихідні дані полігону залізниці

Таблиці зліва, справа та знизу, як правило, обмежують лініями. Заголовки граф таблиці пишуть з великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення із заголовком. Під заголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. В кінці заголовків та підзаголовків крапки не ставлять. Найменування їх указують в однині. Графу “Номер по порядку” в таблицю включати не дозволяється.

Текст розрахунково-пояснювальної записки повинен з достатньою повнотою відображати зміст проекту і в той же час бути стислим та лаконічним.

Наприкінці тексту записки, починаючи з нової сторінки, необхідно навести список літератури. Він не нумерується. У відповідних місцях тексту на джерела повинні бути посилення – вказують його порядковий номер у прямих дужках [ ], під яким воно значиться в списку. Бібліографічні описи джерел у переліку наводять відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи. Якщо джерело має назву російською мовою, то у переліку його теж треба вказувати російською мовою.

Графіки, таблиці великого формату, програми і результати розрахунків на комп’ютерах доцільно наводити у додатках. Їх оформляють як продовження тексту записки на наступних її сторінках.

Кожний додаток необхідно починати з нової сторінки, вказуючи зверху посередині аркуша слово “Додаток” і його позначення великими літерами алфавіту, починаючи з “А” (За винятком букв З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь). Після слова “Додаток” пишеться буква, що означає його послідовність. А під ним в круглих дужках пишеться з малої літери слово “обов’язковий” або “довідковий”. Кожний додаток повинен мати заголовок, котрий записується симетрично тексту з великої букви окремим рядком.

Приклад:

Додаток А

(обов’язковий)

Програма розрахунку на ПЕОМ.

Додатки виконують на аркушах формату А4, А3, А4*3, А2 та А1.

Додатки повинні мати спільну з рештою тексту наскрізну нумерацію сторінок. Вони розташовуються у порядку появи посилань на них у тексті. Усі додатки входять до змісту зі вказівкою їх позначень та заголовків.

Розрахунково-пояснювальну записку оформляють на аркушах формату А4 (210*297 мм) згідно з вимогами [20].

Текст виконують одним із таких способів:

• рукописним, з висотою літер, цифр не менш ніж 2,5 мм, відстань між рядками 8 мм;

• машинописним або машинним (за допомогою комп’ютерної техніки) на одному боці аркуша білого паперу.

Текст записки слід друкувати, додержуючись таких розмірів берегів: верхній, лівий, нижній не менше 20 мм, правий не менше 10 мм.

Помилки, описки та графічні неточності допускається виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому місці або між рядками виправленого зображення. Виправлення повинно бути чорного кольору.

3 Основні варіанти тем для дипломного проекту

Тематична спрямованість дипломного проекту “Технічне обслуговування та ремонт вагонів” включає в себе декілька варіантів відповідних тем. Останні залежать від того, до якого господарства, вагонного чи пасажирського, відноситься об’єкт проектування. Частіше ним є депо по ремонту вантажних або пасажирських вагонів, а також технічна пасажирська станція чи пасажирська вагонна дільниця. Згідно з цією обставиною на кафедрі “Вагони” протягом останніх років пропонуються студентам-дипломникам такі основні варіанти тем:

• вагонне депо (реструктуризація, реконструкція чи технічне переозброєння його) з ремонту вантажних вагонів;

• вагонне депо (реструктуризація, реконструкція чи технічне переозброєння його) з ремонту пасажирських вагонів;

• пасажирська технічна станція;

• удосконалення організації підготовки пасажирських составів до рейсу.

Далі наводиться зміст та рубрикація розрахунково-пояснювальної записки для кожного варіанту теми. При цьому рубрикація (номери розділів, підрозділів та їх найменування) відповідної теми вказується такою, якою вона повинна бути безпосередньо у розрахунково-пояснювальній записці дипломника.

4 Зміст основної частини розрахунково-пояснювальної записки на тему “Вагонне депо (реструктуризація, реконструкція чи технічне переозброєння його) з ремонту вантажних вагонів”. Вказівки до її виконання

Вступ

У вступі треба вказати роль та значення вагонного господарства у рішенні сучасних завдань, що стоять перед залізничним транспортом України; охарактеризувати технічний стан вагонного парку, необхідність організації поточного утримання його в експлуатації, передовий досвід, що покладений в основу розробки дипломного проекту.

Нагадуємо, що “Вступ” не нумерується!

1 Організація технічного обслуговування вантажних вагонів

1.1 Призначення та класифікація виробничих підрозділів з технічного обслуговування вагонів

Слід звернутися до [1], [10], [11], [21].

1.2 Основні вихідні дані заданого полігону залізниці

Необхідно навести спрощену схему полігону залізниці, де розміщені сортувальна та дільниці станції, вагонне депо (базове). Вказати на схемі основні дільниці руху поїздів [11], [18], а в таблиці їх параметри (таблиця 1).

Таблиця 1 – Параметри полігону залізниці

Дільниця полігону	Довжина дільниці, км	Розміри руху, число пар поїздів за добу	Середня кількість вагонів у поїзді	Добове
				виванта- жування, вагонів	заванта- жування, вагонів
АБ	А1	В1	С1	У1	У2
...	...	...	...
NБ	Аk	Вk	Сk

Дані для схеми та таблиці, як правило, беруться у базовому депо, тобто за місцям проходження переддипломної практики.

1.3 Розрахунок добового вагонопотоку сортувальної станції, визначення її схеми [11], [18]

1.4 Визначення робочого та наявного парку вагонів [1], [11], [18]

1.5 Встановлення потреби вагонів у планових ремонтах [1], [11], [18]

1.6 Розрахунок контингенту для пункту технічного обслуговування (ПТО) вагонів [1], [11], [18]

При розробці п. 1.1 – 1.7 першого розділу дипломного проекту даної теми можна звернутися до[1], [11] та [18]. В цих роботах детально розглянуті всі питання, наведені необхідні дані та довідкові матеріали. До того ж у [18] наведений єдиний алгоритм комплексного розрахунку ПТО та програма автоматичного розрахунку на комп’ютері.

1.7 Технологічний процес роботи ПТО [1], [10]

1.8 Засоби механізації та автоматизації виробничих процесів (технічна оснащеність) на ПТО [1], [10]

1.9 Охорона праці та техніка безпеки при технічному обслуговуванні вагонів [1], [10]

Основним керівним документом при розглядані п. 1.7 – 1.9 повинен бути сучасний типовий технологічний процес роботи ПТО [21], а також місцевий технологічний процес базового ПТО.

Слід звернути увагу на впровадження АСУ ПТО та інших інформаційних технологій, засобів технічного діагностування та апаратурних способів контролю технічного стану вагонів [9], [13].

1.10 Розрахунок повітряпровідної мережі на ПТО

Цей розрахунок потрібно обов’язково виконати, коли ПТО розглядається як “вузол” дипломного проекту. Методика розрахунку міститься у [1], [11].