21. Звіт про власний капітал — це звіт...

а) про доходи, витрати і фінансові результати діяльності під­приємства;

б) який відображає зміни у складі власного капіталу підпри­ємства протягом звітного періоду;

в) про фінансовий стан підприємства, який відображає на пев­ну дату його активи, зобов'язання і власний капітал;

г) який відображає надходження і видаток грошових коштів у результаті діяльності підприємства в звітному періоді;

д) про перевищення суми витрат над сумою доходу, для отри­мання якого були здійснені ці витрати.

22. Балансовий звіт — це звіт...

а) про доходи, витрати і фінансові результати діяльності під­приємства;

б) який відображає зміни у складі власного капіталу підпри­ємства протягом звітного періоду;

в) про фінансовий стан підприємства, який відображає на пев­ну дату його активи, зобов'язання і власний капітал;

г) який відображає надходження і видаток грошових коштів у результаті діяльності підприємства в звітному періоді;

д) про перевищення суми витрат над сумою доходу, для отри­мання якого були здійснені ці витрати.

Перелік програмних питань для самостійного вивчення

1. Сутність, цілі та завдання аналізу фінансових звітів.

2. Призначення та види фінансових звітів.

3. Бухгалтерський баланс та його значення для аналізу фінан­сового стану підприємства.

4. Методичні принципи оцінки балансу.

5. Побудова та оцінка балансу.

6. Аналіз майна та капіталу підприємства.

7. Оцінка ліквідності підприємства та резерви її поліпшення.

8. Платоспроможність підприємства та шляхи її підвищення.

9. Управління фінансовою стійкістю підприємства.

10. Оцінка рентабельності та прибутковості підприємства.

11. Комплекс оціночних показників, їх характеристика, методи розрахунку.

12. Методи комплексної оцінки фінансового стану підприємст­ва.

13. Значення фінансового аналізу в управлінні підприємством.

14. Методи фінансового аналізу та їх характеристика.

15. Показники оцінки майнового стану підприємства, методика розрахунків і характеристика.

16. Показники фінансової стійкості і структури капіталу, мето­дика розрахунків і характеристика.

17. Показники ділової активності, методика розрахунків і хара­ктеристика.

18. Показники ринкової активності, методика розрахунків і ха­рактеристика.

19. Аналіз динаміки і структури активу та пасиву балансу.

20. Аналіз звіту про рух грошових коштів.

21. Критерії і методика оцінки незадовільної структури балан­су підприємства.

Тема 10

ВНУТРІШНЬОФІРМОВЕ ФІНАНСОВЕ ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ПЛАНУВАННЯ

10.1Фінансове прогнозування і планування в системі фінансового менеджменту

Ефективне управління можливе за прогнозу­вання і планування, тобто необхідно аналізувати, передбачати, приймати управлінські рішення і контролювати їх виконання. Управління фінансами підприємства за цих умов можливе при прогнозуванні і плануванні всіх грошових потоків, господарсь­ких процесів усіх суб'єктів господарювання.

Фінансове планування — це процес розробки системи фі­нансових планів і бюджетів по забезпеченню функціонування і розвитку підприємства необхідними фінансовими ресурсами і підвищення ефективності його фінансової діяльності в наступно­му періоді. У ринковій економіці фінансове планування, як і у попередні роки в адміністративно-командній економіці, не но­сить директивного централізованого і галузевого характеру, а має чисто внутрішньофірмові ознаки.

Мета внутрішньофірмового фінансового планування — забезпечети фінансові можливості для успішної господарської дія­льності, досягти прибутковості і конкурентоспроможності під­приємства

Значення фінансового прогнозування і планування полягає в тому, що воно:

-втілює стратегічні цілі в форму конкретних фінансово-економічних показників;

| -забезпечує фінансовими ресурсами операційну та інвести­ційну діяльність підприємства;

-визначає життєздатність проекту підприємства в умоваж конкуренції;

-є фактором отримання фінансової підтримки з боку як внут­рішніх, так і зовнішніх інвесторів.

Внутрішньофірмове фінансове планування базується на вико­наанні трьох основних його завдань

1 Прогнозування фінансової діяльності.

2 Поточне фінансове планування.

3 Оперативне фінансове планування.

Усі системи фінансового прогнозування і планування перебува­ють у взаємозв'язку і реалізуються в певній послідовності. Першим етапом планування є прогнозування основних напрямів І цільових па­раметрів фінансової діяльності шляхом розробки загальної фінан­сової стратегії підприємства, яка покликана визначити завдання іі параметри поточного фінансового штангування. В свою чергу, пото­чне фінансове планування створює основу для розробки і доведенняі до безпосередніх виконавців оперативних фінансових планів, бю­джетів по основних напрямах фінансової діяльності підприємства.

Перспективне фінансове планування включає розробку фінансової стратегії підприємства і прогнозу­вання фінансової діяльності. Останнє спрямоване перш за все на розробку фінансової стратегії підприємства.

Формування фінансової стратегії здійснюється за такими ета­пами:

1Визначення загального періоду формування фінансової стратегії.

2Дослідження факторів зовнішнього фінансового середови­ща і кон'юнктури фінансового ринку. |

3Формування стратегічних цілей фіі|йнсової діяльності під­приємства.

4Конкретизація цільових показників фінансової стратегії по періодах її реалізації.

5Розробка фінансової політики по напрямах фінансової дія­льності, що вивчаються.

6Розробка систем організаційно-економічних заходів по за­безпеченню реалізації фінансової стратегії.

7Оцінка ефективності розробленої фінансової стратегії.

Прогнозування складається з вивчення можливого фінансово­го стану підприємства на довгострокову перспективу. На відміну від планування метою прогнозування є не розробка прогнозів на практиці, оскільки вони є лише припущенням можливих змін. Прогнозування передбачає розробку альтернативних фінансових показників і параметрів, використання яких дозволяє визначити один з варіантів розвитку фінансової діяльності підприємства.

Результатом перспективного фінансового планування є роз­робка трьох основних фінансових документів:

-прогноз звіту про прибутки і збитки;

-прогноз руху грошових коштів (потоків);

-прогноз бухгалтерського балансу.

Після складання цих прогнозів визначають стратегію фінансування підприємства, сутність якої полягає у:

-формуванні структури і витрат капіталу;

-визначенні джерел довгострокового фінансування;

-виборі способів нарощування капіталу на перспективу.

Основу перспективного фінансового планування становить про­гнозування, яке є втіленням стратегії підприємства на ринку. Фінан­сове прогнозування полягає у вивченні можливого фінансового ста­ну підприємства на перспективу. На відміну від планування, прог­нозування передбачає розробку альтернативних фінансових показ­ників та параметрів, використання яких відповідно до тенденцій зміни ситуації на ринку дає змогу визначити один із варіантів розви­тку фінансового стану підприємста.Основою фінансового прогнозування є узагальнення та аналіз наявної інформації з наступним моделюванням і врахуванням фак­торів можливих варіантів розвитку ситуації та фінансових показни­ків. Методи та способи прогнозування мають бути достатньо дина­мічними для того, щоб своєчасно врахувати ці зміни.

Результатом перспективного фінансового планування, є розробка трьох основних документів:

— прогноз звіту про прибутки та збитки;

— прогноз руху грошових коштів (баланс грошових потоків);

— прогноз балансу активів та пасивів підприємства.

Прогнозний звіт про прибутки та збитки показує обсяг прибутку, який буде одержано в наступному періоді.

Прогноз руху грошових коштів відображає рух грошових потоків за операційною, інвестиційною фінансовою діяльністю. Він дає мож­ливість визначити джерела капіталу й оцінити його використання в наступному періоді.

За допомогою прогнозу руху грошових коштів можна визначити, скільки грошових коштів необхідно вкласти в господарську діяль­ність підприємства, синхронність надходження і витрачання грошо­вих коштів, що дає можливість визначити потребу в залученні капі­талу й перевірити майбутню ліквідність підприємства.

Таблиця 10.1-Прогноз руху грошових коштів

ПОКАЗНИКИ	200-	200-	200-
Надходження грошових коштів
Доходи (виручка) від основної операційної діяльності
Інші доходи
Емісія цінних паперів
Отримані банківські кредити
Інші надходження
Усього надходжень
Витрачання грошових коштів
Збільшення товарно-матеріальних запасів
Капітальні вкладення (інвестиції в збільшення ос­
збільшення основного капіталу)
Заробітна плата
Інші витрати
Погашення позик та сплата процентів
Податки та інші обов'язкові платежі
Усього витрат

Після складання прогнозу руху грошових коштів розробляється стратегія фінансування підприємства.

Прогноз балансу підприємства входить до складу директивного фінансового планування. Баланс підприємства — це зведено табли­ця, що в ній відображено джерела капіталу (пасив) і його розміщен­ня (актив). Баланс активів і пасивів необхідний для того, щоб оціни­ти, в які види активів спрямовуються грошові кошти і за рахунок яких видів джерел (пасивів) передбачається фінансування створення активів.

Структура балансу, що прогнозується (як правило, на плановий трирічний період) відповідає загальновживаній структурі балансу підприємства, оскільки за вихідний береться бухгалтерський баланс підприємства на останню дату.

Успіх фінансової стратегії підприємства гарантується, коли фі­нансові стратегічні цілі відповідають реальним економічним та фі­нансовим можливостям підприємства, коли чітко централізовано фінансове керівництво, а методи його є гнучкими та адекватними змінам фінансово-економічної ситуації.

10.2 Поточне фінансове планування в управління підприємством

Поточне фінансове планування є складовою частиною перспек­тивного плану, є, власне, його конкретизацією. Воно полягає в роз­робці: плану руху грошових коштів, плану про прибутки (збитки), плану бухгалтерського балансу.

Складання фінансового плану може відбуватися в три етапи:

1. Аналіз очікуваного виконання фінансового плану поточного року.

2. Розгляд та вивчення виробничих, маркетингових показни­ків, на підставі яких розраховуватимуться планові фінансові по­казники.

3. Розробка проекту фінансового плану.

Мета складання фінансового плану полягає у взаємоузгодженні доходів та витрат.

Поточний фінансовий план складається на рік з розбивкою по кварталах, оскільки протягом року потреба в грошових коштах зна­чно змінюється і може статися брак або надлишок фінансових ре­сурсів.

Розбивка річного фінансового плану на більш короткі проміжки часу дає змогу відстежувати виникнення вхідних і вихідних грошо­вих потоків, визначити потребу в залученні коштів.

Розробка фінансового плану розпочинається з розрахунку показ­ників дохідної, а потім витратної його частин.

Підприємства, які не складають бізнес-плану, виручку від реалі­зації визначають методом прямого рахунку, виходячи із запланова­ного обсягу асортименту виробів, або з допомогою укрупненого ме­тоду. Підприємства, які працюють з бізнес-планом, виручку від реалізації відображають у «Прогнозі обсягів реалізації».

У процесі складання плану доходів та витрат необхідно переві­рити взаємоузгодженість запланованих сум витрат та відрахувань із джерелами покриття їх відповідними доходами та надходженням коштів, передбачених у першому розділі плану доходів та витрат. Витрати на реалізацію продукції, передбачені в другому розділі плану доходів та витрат, повинні покриватися з виручки від реаліза­ції продукції та послуг (за вирахуванням податку на додану вартість та акцизного збору).

Якщо виручка від реалізації продукції та послуг (за вирахуван­ням податків) виявляється меншою за витрати на реалізовану про­дукцію, тоді прибуток у першому розділі буде відсутній. У друго­му розділі з'являться збитки в сумі перевищення витрат над виручкою.

Після визначення всіх статей плану доходів та витрат та під­ведення підсумку в кожному розділі перевіряють рівень їхньої збалансованості. Для цього підсумки першого розділу порівню­ють з підсумками другого розділу плану доходів та витрат. Саль­до всіх надходжень і всіх витрат характеризують фінансовий ре­зультат діяльності підприємства. Якщо має місце негативний фінансовий результат (збиток), необхідно переглянути витрати в бік зменшення або відшукати додаткові резерви доходів та над­ходження коштів.

Таким чином, у процесі фінансового планування здійснюється конкретна ув'язка кожного виду витрат з джерелом фінансуван­ня.

Поточний фінансовий план можна розробляти на підставі річно­го плану руху грошових коштів за видами діяльності з розбивкою по кварталах.

За допомогою такої форми плану підприємство може перевірити реальність джерел надходження грошових коштів і обґрунтованість їхнього витрачання за видами діяльності.

План доходів і видатків з операційної діяльності є одним з ос­новних видів поточного фінансового плану підприємства, метою розробки якого є визначення суми чистого прибутку від вироб­ничо-комерційної діяльності підприємства.

План доходів і видатків з інвестиційної діяльності відображає основні напрями фінансового забезпечення цієї діяльності. Ме­тою розробки цього плану є визначення обсягу та потреби в фі­нансових ресурсах для реалізації запланованих інвестиційних програм, а також можливість надходження цих ресурсів у процесі здійснення інвестиційної діяльності.

План надходжень і видатків грошових коштів відображає ре­зультати прогнозування грошових потоків підприємства. Метою його розробки є забезпечення постійної платоспроможності під­приємства на всіх етапах, планового періоду.

Прогнозний баланс відображає результати прогнозування складу активів і структури фінансових засобів, що використовуються під­приємством, на кінець планового періоду. Мета розробки прогноз­ного балансу — визначення необхідного приросту окремих видів активів із забезпеченням їх внутрішньої збалансованості, а також фінансування оптимальної структури капіталу, що забезпечує достатню фінансову стійкість підприємства в періоді, що планується.

Баланс — це зведена, таблиця, в якій відображаються джерела капіталу (пасив) і напрями його розміщення (актив). Баланс акти­вів і пасивів необхідний для того, щоб визначити, в які види ак­тивів спрямовуються грошові кошти і за рахунок яких видів па­сивів підприємство фінансує створення цих активів.

10.3Бюджетування в управлінні підприємством

Система оперативно­го планування фінансової діяльності полягає в розробці комп­лексу короткострокових планових завдань з фінансового забезпечення основних напрямів фінансово-господарської діяль­ності підприємства. Головною формою такого фінансового зав­дання є бюджет (кошторис).

Бюджет — це оперативний фінансовий план на короткостро­ковий період, що розробляється, як правило, в рамках наступного кварталу з розбивкою по місяцях (і менщих періодах), що відо­бражає надходження і витрачання грошових коштів у процесі здійснення конкретних видів фінансово-господарської діяльності підприємства. Бюджет є інструментом як планування, так і конт­ролю. На початку періоду діяльності бюджет — це план або нор­матив; в кінці періоду діяльності він слугує засобом контролю, за допомогою якого фінансові менеджери можуть оцінити ефектив­ність діяльності і прийняти управлінські рішення щодо вдоскона­лення діяльності підприємства в майбутньому.

У високорозвинених країнах бюджет-основа внутрішньофірмового управління.Відповідно бюджетування-це технологія складання,коригування ,контролю й оцінки виконання фінансових планів,а тому бюджетування перетворюється в основу основ всіх технологій внутрішньофірмового управління.

За змістом та значимістю бюджетів,що їх використовують у фінансовому плануванні,можна розділити на чотири основних групи:

-основні бюджети (бюджет доходів та витрат,бюджет руху грошових коштів;

-операційні бюджети (бюджет продаж,бюджет прямих матеріальних витрат,бюджет адміністративних витрат);

-допоміжні бюджети (бюджети податків,капітальних витрат,кредитний план);

-спеціальні бюджети (бюджети розподілу прибутку,бюджети окремих проектів і програм).

Бюджетний регламент – це встановлений в організації порядок складання (розроблення),подання (передання),узгодження (візування),консолідації,аналіз й оцінювання виконання бюджетів разного виду і рівнів.

Менеджери підприємства повинні домагатися активної участі всіх структурних підрозділів в підготовці бюджету.Їх розроблення є способом пробудити,посилити та організувати волю колектива через усвідомлення ним загальних цінностей та цілей підприємства.